"Події більш як 60-річної давнини, пов'язані із появою лемків на Луганщині, - одна зі сторінок історичного минулого", - зазначив перший заступник голови Сумської облдержадміністрації Зіновій Гузар, який у складі делегації сумчан прибув сьогодні до Лутугинського району Луганщини на третій Міжнародний фестиваль "Стежинами Лемківщини".
Луганщину у зв'язку із проведенням "лемківської ватри" у рамках фестивалю також сьогодні відвідали голова Всесвітньої організації лемків Володимир Ропецький, голова Всеукраїнського товариства "Лемківщина" Олександр Венгерович та президент "Українського Культурного Руху" Софія Федіна.
У присутності високих гостей було закладено камінь майбутнього пам'ятника жертвам примусового виселення етнічних українців з території Польщі у 1944-1946 рр. - лемкам, та освячено це місце біля каплички у селі Переможне Лутугинського району. Після спільного благословення священиків різних парафій у с.Переможне відбувся святковий концерт і запалення традиційної "лемківської ватри".
За словами голови Лутугинської райдержадміністрації Григорія Пригеби, у 1945 році до цього села було переселено 75 родин лемків. І зараз їх тут проживає 30. Торік було проведено установчі збори й утворено Луганську обласну організацію ВУТЛ "Лемківщина". Члени Президії Світової федерації Українських лемківських об'єднань передали у фонд новоствореної організації книги, газету "Дзвони Лемківщини", компакт-диски та касети з лемківськими піснями.
Усі лемки старанно зберігають традиції. Навіть на багатомовній Луганщині їм вдалося зберегти свій особливий мовний стиль. І коли Софія Федіна заспівала під час урочистостей, у багатьох з присутніх затремтіли сльози.
Довідка
Лемки - етнічна група української нації. Етнографічна територія лемків охоплює гірську смугу Західної частини Карпат, що входить до складу Польщі, Словаччини, а також Закарпатської області України.
З 1939 року поляки намагалися позбутися населення, що жило на території тодішньої Західної України в Польщі. Це початок першого етапу виселення лемків. Тоді частина їх добровільно пристала на агітаційні пропозиції виїхати в Україну. Другий етап - 1944 рік, коли між керівниками Польщі і СРСР був підписаний пакт про переселення. З одного боку польський уряд хотів звільнити свої землі від українців, з іншого - радянський не хотів мати за межами держави солідну українську діаспору, яка б могла вести власну політику. В 1945 році лемків починають змушувати залишати обжиті терени. Останній третій етап - операція "Вісла" 1947 року, коли польські війська провели примусове виселення українців, що фактично переросло в акцію нищення населення. Загалом з Польщі було переселено близько півмільйона лемків. До Луганщини було направлено понад 10 тисяч осіб.