В Ужгороді побачила світ монографія про творчість Марка Черемшини у контексті західноукраїнської новелістики

У ґрунтовній праці вперше в українському літературознавстві здійснено системне дослідження творчості Марка Черемшини у контексті західноукраїнської новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століть. Вивчено критичну рецепцію художньої спадщини письменника, з’ясовано характерні ознаки літературного процесу окресленого періоду, які позначилися на творчості автора. Проаналізовано жанрово-стильові тенденції новелістики Марка Черемшини, досліджено художнє втілення у творах автора національної ідеї, рецепцію філософії Ф. Ніцше, зокрема питання діонісійського первня, сенсу людського буття.

Надзвичайно актуально звучить сьогодні розділ монографії, що присвячений аналізові збірки Марка Черемшини «Село за війни». Жанрову природу текстів визначає насамперед масштабний показ села за війни, велика кількість подій, персонажів, часові та просторові координати, що робить збірку подібною до роману в новелах, головним персонажем якого є «село за війни». Автор міфологізує війну, прирівнюючи її до космогонічного Хаосу, вселенського зла. Протиставляючи життя і смерть, добро і зло, сакральне та профанне, міфологізуючи просторові координати новел збірки, письменник творить міф. Відображення екзистенційних станів людини на війні, рецепція фольклорних мотивів та образів зумовили стильову палітру вказаної збірки, у новелах якої органічно взаємодіють ознаки імпресіонізму, експресіонізму та орнаменталізму.

Апокаліптична картина села, що «вигибає», все ж сповнена оптимізмом. Зрештою в уяві читача панорамний апокаліпсис поступається місцем другому апокаліпсисові. Це видіння, в якому після старозаповітної картини Божих присудів, лихоліть і кар настає друге життя. У цьому другому житті двосторонній конфлікт творця й творіння, Бога й людини перестає існувати. Отож після воєнного лихоліття має настати «друге життя»: поруйноване село почне відроджуватися. 

Марко Черемшина належить до найпомітніших постатей в українській літературі. Письменник зростав на своїй етнічній культурі. Попри те він був одним із тих західноукраїнських прозаїків, які активно сприяли входженню української літератури в контекст європейської. Перекладацька діяльність Марка Черемшини, перебування у творчій атмосфері Відня спонукали до творчого осмислення здобутків європейського модернізму. Сплав у свідомості письменника літературної традиції та новітніх образно-стильових форм зумовили своєрідність його творів. Тетяна Лях зробила поважну спробу сучасного системного аналізу, нового прочитання творчої спадщини митця.

Монографія адресована науковцям, викладачам історії літератури у вищій і середній школах, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться жанрово-стильовими тенденціями української новелістики, художніми пошуками раннього українського модернізму.

Теги: Марко Черемшина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати