В Ужгороді перевізники хочуть підняти тариф на проїзд в маршрутках до 4,5 грн

Володимир Козун, директор ПАТ «Ужгородське АТП 12107», відзначив, що на вчорашній нараді міськвиконкому перевізники подали розрахунки вартості перевезень пасажирів. Він зазначає, що міська влада розуміє ситуацію, тому йде на зустріч, та розрахунки все одно перевірятимуть, а процес затвердження нових рентабельних тарифів доволі довгий. І навіть в разі прискорення до якогось рішення дійдуть не скоріше, ніж через 1,5 місяця.

«Така ситуація склалася через вартість пального. Сьогодні другий день, коли ціна не змінилася. А до того, з п’ятниці,  пальне на заправках лише дорожчало. Виходячи з цих цін, ми зробили розрахунок, що вартість проїзду повинна бути 4,5 грн з рентабельністю 15% (0,5 грн)», — зазначає В. Козун.

Він зауважує, що газ із березня подорожчає на 56%, а оскільки 51 % автобусів АТП працюють на стисненому газу, то річні витрати збільшаться ще на 2,5 мільйони грн. За його словами, перевізники тягнули до останнього. При минулорічному піднятті тарифу до 3 гривень, вони були готові пропрацювати рік. Однак на сьогодні, із незалежних від перевізників причин, такий тариф є збитковим. До того ж 8 дизельних автобусів уже зняли з маршрутів, а в подальшому через подорожчання є можливість зупинки і газових машин. 

Як зазначає В. Козун, дизпаливо подорожчало в 1,85 рази, газ — у 1,35 рази, а в березні підніметься у 1,8. Крім того, збільшилась вартість, яка пропорційна до курсу долара, імпортних запчастин, котрі в Україні не виробляються. До того ж витрати на ремонт, акумулятори, шини — усе автоматично подорожчало в 1,5-2 рази.

Олександр Воронін, Голова Асоціації перевізників «Закарпатавтотранс», відзначив, що вони прагнуть об’єктивно викласти ситуацію та прийняти зважене рішення. Щодо цієї ситуації доповідач навів приклад: «Цієї суботи в області було підписано рішення голови ОДА на підвищення тарифів у міському і приміському транспорті на 0,37 грн. Однак затвердження, яке тривало 6,5 місяців, включає в себе вартість на дизтоплива 16-17 грн, хоча на сьогоднішній день ціна складає 27-29 грн. Як і чим перевізники покрити ці 10 грн? Тож оця некоротка система призводить до того, що ми постійно працюємо у збиток і намагаємося наздогнати, що ніяк не вдається. Якби система була не настільки забюрократизована, то можна було б впроваджувати гнучкі тарифи, наприклад, сезонні. Коли йде великий пасажиропотік тариф зменшується і навпаки, тариф на передвихідні, святкові та післясвяткові дні. Проте це не призвело би до вакханалії, адже є громадські організації, через які можна спокійно регулювати тариф». 

Олександр Воронін зауважив, що на частині маршрутів перевізники працюють безкоштовно.

Він також відзначив, що крім бюрократичної системи існує таке питання як пільгове перевезення. Однак самотужки його вирішити перевізник не може. О. Воронін зауважує, що є незахищені верстви суспільства, котрім дійсно потрібно  надавати допомогу, проте це питання не вирішується. До прикладу, із 1 червня всі пенсіонери, ветерани праці позбуваються права безкоштовного проїзду. А зможуть вони користуватися пільгами лише в тому разі, якщо місцеві бюджети знайдуть можливість оплачувати ці пільгові перевезення.

«Якщо б перевізникам виплачували за пільговиків хоча б 70-80% ніколи б не виникало цієї проблеми. Адже держава зобов’язала безкоштовне перевезення, а компенсувати усі збитки забула. Наприклад, за минулий рік на міжміських і міжрайонних маршрутах було перевезено пільговиків майже на 2 мільйони. Та ні один перевізник ні копійки за ці збитки не отримав», — зазначає О. Воронін.

За його словами, йде боротьба з нелегальними перевізниками, які сплачують лише єдиний податок. Однак вони все одно займають близько 45-50% ринку. Адже легальний перевізник їздить згідно із договором ОДА, пройшовши конкурс, у нього є чіткий розклад, кожен пасажир повинен мати застрахований білет. А також змушений встановити GPS, тахограф .

«На першому місці для перевізників і нас стоять пасажири. І від цього завжди потрібно відштовхуватися. Однак не лише ми повинні думати про пасажирів, адже згідно із законом «Про автомобільний транспорт» замовником перевезень є облдержадміністрація, райдержадміністрація і міська влада. Саме замовники повинні створити перевізникам умови для рентабельної роботи на маршруті», — каже О. Воронін.

Олексій Куля, голова Асоціації перевізників Ужгорода зазначає: «Єдина галузь, яка задіяна в економіці міста, яка має регулятор на тарифи — це транспорт. Тому що міська рада не робить цього ні в аптеках, ні на заправках, ні в магазинах. І кожного разу виходить, що влада намагається здатися хорошою: гальмує тариф, надає різні соціальні блага та пільги. Але у транспорті це все виходить за кошт перевізників. Тобто ми перевозимо близько 30% пасажирів безкоштовно, котрим держава надала пільги. Тож влада якраз і піариться за наш рахунок, наголошуючи на тому, як у нас усе погано. Але вдумайтеся: яка пекарня надасть 30% хліба безкоштовно громадянам міста, яка аптека надасть 30 % ліків? А ми роками надаємо людям 30% проїзду безкоштовно. На деяких маршрутах ця цифра доходить до 50%».

Загалом громадський транспорт Ужгорода щодня перевозить близько 30-40 тисяч людей, а з них 30% пільговиків.

О. Куля звернув увагу на те, що місцева влада не дає до Верховної Ради пропозицію про відміну регуляції тарифів. Вони повинні бути економічно, а не політично виважені, контролем же повинен займатися лише Антимонопольний комітет, як це є у всіх розвинутих країнах. 

Доповідач зауважив, що перевізники з усіх областей України самі писатимуть до ВР, щоб регуляцію тарифів відмінили, а сам він був лише економічний. «Не в наших інтересах завищувати ціну, бо всі люди просто перестануть їздити, якщо проїзд коштуватиме 10 грн, а якщо 3 грн — то їздити перестанемо ми. Тож маємо лише два виходи. Або влада входить в наше положення, або 50-60% машин зупиняються і перевізники перейдуть на маленькі 5-6-місні автобуси. Вони будуть рентабельні, але вкрай незручні для населення».

В’ячеслав Сабовчик, керівник підприємства «Паннонія автотранс» каже: «Ми стали заручниками ситуації, яуа сталася з гривнею. Запчастини до автобусів іноземні, тому ціна їхня звісно в доларах, що в нашій валюті виходить дуже дорого. Через це наші підприємства стоять на межі банкрутства, адже не маємо можливості усе це купувати. Пасажирам хочу сказати, що ми будемо боротися до останнього, поки матимемо можливість випускатимемо автобуси».

Теги: тариф, перевізники, маршрутки

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати