Майстер копій давніх музичних інструментів Степан Тихоненко з Ужгорода очікує на Полтавську битву

«Ужгород із його 100 тис. мешканцями виявися замалим містом для подібного фестивалю. Тут нема потужних спонсорів і відповідної аудиторії. Це зовсім інша Україна, де населення орієнтоване на базари Угорщини. Я хотів приїхати до Львов зі своїм колективом, але оскільки дуже прискіпливо ставлюся до рівня виконання, тому вважаю, що ту програму треба ще готувати, щоб кінцевий результат був якісним. У мене дуже високі вимоги до концертного виконання. Наш ужгородський колектив львів’яни побачать згодом, можливо наступного року», – розповів лікар-педіатр за освітою й фахом, музикант за покликанням і майстер копій давніх музичних інструментів Степан Тихоненко.

Степан Тихоненко став самотужки робити інструменти, щоб грати давню музику, а згодом це стало його професією: «Щоб грати таку музику в Україні, треба мати тата чи дядечка мільйонера! Це дуже важко. Майстром я став вимушено. Життя так склалося, що по поверненні до Ужгорода з Росії, 5 років я чекав на практику педіатра й не дочекавшись, залишив цей фах, потім 4 роки грав на лютні й цитрі середньовічну й ренесансну музику на вулицях різних міст за кордоном, щоб заробити на життя. Але це важка й небезпечна практика, часто несумісна з життям людини. Тому вирішив, що треба вибрати діяльність, яка б не дала вмерти з голоду, але разом із тим була пов’язаною із моїм захопленням. Виконую зараз замовлення на старовинні інструменти для Росії й України, зокрема для Львова. Працюю, як можу, бо я аматор і не маю спеціальної підготовки. Але шведи, які завтра відкриють Фестиваль давньої музики у Львові мають найскладніший із моїх інструментів – готичну арфу. Це улюблений інструмент Уде Гедеке, він їй дуже подобається, ви почуєте, як вона на ньому гратиме. Я багато концертів у Європі відвідував, але такі майстри, як Пер Матсон і Уде Гедеке – надзвичайно рідкісні. Так мали грати видатні музиканти Середньовіччя, не інакше!»

Про шведський ансамбль «Лауд Новела», із яким йому пощастило виступати разом 1994 року у Латвії, Степан Тихоненко розповідає з повагою і захватом: «Назву їхньому колективу дала пісня невідомого італійського композитора 15 ст. До нас приїхав тільки дует, але загалом ансамбль є більшим. Понад 20 років він виконує старовинну музику, маючи за концертний майданчик цілу Європу. Зараз готують до запису новий варіант італійської програми. Це одне з найякісніших і найавтентичніших виконань у світі. Завтра Пер Мейсон на концерт принесе різноманітні струнні й смичкові інструменти, зокрема фідель одного з найкращих майстрів сучасності, які роблять копії автентичних інструментів- Ричарда Ерла із Базеля. На фестивалі мав бути репрезентований великий спільний проект шведів і росіян, але на жаль через фінансову неспромогу новосибірського ансамблю старовинної музики приїхати до Львова, цей концерт відтерміновується до ювілею…Полтавської битви.

Як відомо, у почті шведського короля Карла XII під час Полтавської битви 1709 року було 300 музикантів. Вони потрапили в полон і етапом були відправлені до Тобольська. Один із тих шведських полонених музикантів гобоїст Густав Бідстрьом з пам’яті відтворив відомі йому твори і записав манускрипт барокової музики в Тобольську. Густаву Бідстрьому за кілька десятків років таки вдалося знов пішки повернутися до Швеції. А Пет Матсон та Уде Гедеке віднайшли цей Тобольський манускрипт і разом із Новосибірським ансамблем зробили спільну програму «Відлуння Полтави». Це пісні усіх учасників Полтавської битви: козаків, росіян, шведів. Шведські пісні сповнені тріумфу перших перемог Карла, якого вважали непереможним, та скорботи після поразки під Полтавою. Це дуже цікавий матеріал. Музика із Тобольського манускрипта Бідстрьома – справжня сенсація. Вони із Новосибірським колективом випустили компакт-диск. За два роки почнеться відзначення ювілею Полтавської битви, яку вважають поворотним моментом у свідомості Швеції (це як Голокост для євреїв у Другій світовій війні – психологічно дуже сильна поразка), до цієї дати Україна очікує на проект «Відлуння Полтави» без жодних імперських ідеологічних експансій, а просто як на надзвичайно колоритну музику», – пояснив Степан Тихоненко.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати