У Хижі, Черні та Новоселиці на Виноградівщині японець відзняв для документального фільму виступи народних колективів − танці та пісні у їхньому виконанні. Про автентику волоського краю має вийти і наукова праця дослідника.
− Мені подобається українська музика, танці та українська культура взагалі, тому я приїхав сюди, − говорить представник Клужського університету Румунії Норіо Інагакі. − Я займаюся теоретичною культурою, збираю фольклор по всій Європі. Мені подобається, що культуру не забувають.
Найбільше досліднику подобається жіночий та чоловічий вокал. Цікавлять його і танці в колі. Саме так, за його словами, танцювали в давнину, а потім почали танцювати в парах.
− Затисянщина дуже цікава своїми давніми традиціями, які сягають середньовіччя, − говорить сільський голова Черни Василь Івашко. − В інших селах, містах багато чого позабувалося, а у нас живе.
Нещодавно експедиція Сату-Марського музею вивчала зразки народної вишивки затисянських волохів. Зібраний матеріал румуни видали у збірнику за кошти Європейського Союзу.
Нагадаємо, волохи − залишки доугорських романізованих племен Середнього Подунав’я (Південно-Східна Європа). Їх відтіснили зі своїх земель кочівники-угорці. Досі живуть в Закарпатті на території Великоберезнянського і Перечинського районів. Директор повітового Музею історії в місті Сату-Маре (Румунія) Віорел Чубота сказав, що ці люди викликали інтерес у представників лінгвістики, фольклористики, етнології — адже в мові волохів можна відшукати коріння румунської літературної мови, основа говірки — румунська мова XVIII століття. Але румунами їх назвати не наважився.
Голос Карпат
В. Піпаш 2015-02-05 / 09:15:28
Романські етнічні групи, споріднені із волохами Великоберезнянщини та Перечинщини, мешкають по всьому Балканському півострову. Їх іменують волохами, влахами, аромунами, менглерумунами, у Хорватії донедавно можна було знайти ще залишки істрорумунів.