Про це Закарпаття онлайн повідомила прес-служба Закарпатської ОДА.
Андре Челліні – керівник Івано-Франківського відділення ОБСЄ, який приїхав разом з членом місії Марком Кіршбаумом, розповів, що вже 9 місяців перебуває в Україні, у тому числі і в регіонах, де тривають бойові дії, але має питання і до представників Західного регіону, за який (Франківщина, Тернопілля та Закарпаття) й відповідає в організації. Представники місії розповіли про мету їх діяльності та візиту (як відомо, ОБСЄ працює і на Сході, і на Заході України) – це моніторинг справ нацменшин, процесів розвитку громадянського суспільства, сприяння уникненню конфліктів і налагодженню діалогу.
У першу чергу повели мову про тимчасово переміщених осіб. Керівник краю наголосив, що Закарпаття вже прийняло більше трьох тисяч переселенців, і ще торік на їх утримання були виділені бюджетні кошти – близько мільйона гривень. Також дбали про соціальне житло. Тепер же край очікує на другу хвилю переселенців, і голова ОДА сказав, що вони вже доповіли у Кабмін, що готові приймати людей із постраждалих регіонів. Закарпаття задекларувало, що здатне прихистити близько тисячі сімей, і також дітей на оздоровлення – у комунальних закладах області, мова про 850 неповнолітніх. У медичних закладах можна прийняти на лікування близько 950 осіб, у тому числі людей з особливими потребами. Керівник області зазначив: звернулися до Кабміну з приводу містечка в Тереблі, що було збудоване для переселення солотвинців із зони карстових проваль. Якщо буде дозвіл уряду, там тимчасово можна поселити близько 600 людей з постраждалих регіонів.
Що стосується власне області, то голова ОДА Василь Губаль акцентував: край є поліетнічним регіоном, як відомо, тут проживає ціла низка національних меншин, і найчисленнішою громадою є угорська, яка має представника в парламенті; також є словаки, румуни, ромське населення, тощо, і меншини мають навчальні заклади, розвиток культури, а загалом - гармонійне співжиття. У цьому контексті Андре Челліні наголосив, що вся Україна може брати приклад із закарпатської міжетнічної толерантності.
Відтак керівник області повідомив дещо про заходи, запроваджені із уведенням стану особливої готовності на Закарпатті.
Щодо життя нацменшин, Володимир Чубірко навів один з прикладів: про те, що в Ужгороді є школи, де навчають угорською, словацькою, чеською, польською, ромською мовами. «А з приводу справ з переміщеними особами зазначу: враховуючи особливості мешканців інших регіонів, робимо все, аби вони швидше інтегрувалися в нашу громаду», - сказав голова ОДА.
Під час зустрічі керівники області та представники місії вели мову і про економіку. Василь Губаль розповів, що мав зустрічі із представниками компаній з іноземними інвестиціями, які діють на Закарпатті, й окрім одного підприємства ніхто не припиняє роботу, а дехто планує і розширяти виробництво.
Спостерігачі ОБСЄ поцікавилися в керівника краю про те, які пріоритети в своїй роботі він визначає (якщо не торкатися вже згаданих тем – безпеки області, мобілізаційних процесів, допомоги військовим і переселенцям).
Голова ОДА відповів: «Перше для мене - аби закарпатці мали працю і заробіток вдома: мова про робочі місця, залучення інвестицій, розвиток підприємництва, виробництва і туристичної галузі, це комплексне питання. А друге, чого я прагну, і воно стосується усіх наших справ – це повернути довіру простих людей до влади: щоби люди бачили її відповідальність, її діла і їх результати», - сказав Василь Губаль.