У зв’зку із цим, науковці та місцеві органи влади тривалий час порушують питання щодо відновлення прикордонної інфраструктури, яка би сприяла поглибленню траскордонної співпраці у цій частині Мараморощини. Ідеться в першу чергу про відбудову залізобетонного моста через Тису у районі сіл Хмелів та Валя Вишеулуй, який німецько-гортіївські війська підірвали у 1944 році.
Для цього громади румунської комуни Бистра та українського села Ділове, за підтримки Рахівської районної та Закарпатської обласної державних адміністрацій, підготовили у 2007 році проект для відбудови цього моста. А в серпні цього року цей проект знову подано для отримання фінансування у рамках румунської Програми співпраці громад Румунії та України на 2014-2020 рр.
У цьому контексті дуже важливим є і той факт, що відповідно до спеціального Доручення Президента України від 2 квітня 2013 року № 1-1/749 із питань збереження унікальних природних комплексів, забезпечення сталого розвитку української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», благоустрою гірських населених пунктів Закарпатської області, розташованих у зоні української частини цього природного об’єкта, Кабінет Міністрів України та Закарпатська обласна державна адміністрація, зобов’язані до 31 грудня 2015 року, забезпечити «здійснення заходів із відновлення зруйнованого автомобільного переходу через річку Тиса та створення необхідної прикордонної інфраструктури на українсько-румунському державному кордоні у селі Діловому Рахівського району Закарпатської області».
У зв’язку із цим, т.в.о. голови Рахівської районної державної адміністрації Віктор Медвідь та заступник директора Карпатського біосферного заповідника здійснили робочу поїздку до румунської комуни Бистрий, яка наполегливо домагається реалізації цього надзвичайно важливого для українських прикордонних громад Проекту.
Під час зустрічі із прімаром комуни Василем Дудчуком та колишніми керівниками громади Дмитром Коренюком, Василем Бумбаром, членом наукової ради природного парку «Гори Марамуреш» Василем Куреляком та іншими представниками української діаспори обговорено практичні аспекти реалізації цього Проекту.
Представники українських населених пунктів румунської Вишовської долини ще раз наголосили, що відбудова цього об’єкту є життєво необхідною, в першу чергу для українських громад, і служитиме мостом для поглиблення співпраці та соціально-економічного розвитку у цьому регіоні, в першу чергу за рахунок туризму. Вони висловили сподівання, що в найближчий час між керівництвом повіту Марамуреш та Закарпаття з цього приводу буде підписано відповідний Меморандум та забезпечено необхідні передумови для поглиблення транскордонної співпраці.
Румунські колеги ознайомили гостей зі змістом Проекту, необхідними обсягами фінансування, під’їздами до моста, станом залишків підпірних стінок та опор, інфраструктурою залізничної станції Валя Вишеулуй тощо.
Під час робочої поїздки обговорено також питання, пов’язані із виконанням Протоколу намірів щодо відновлення залізничних пасажирських перевезень за історичними маршрутами через станцію Рахів до Румунії, Будапешта, Праги та Ужгорода, який був підписаний зацікавленими сторонами 4 вересня 2014 року у м. Рахів.
Довідка
Договором про Асоціацію України із Європейським Союзом, який уже ратифікували Україна та Румунія, у главі 27 визначається необхідність сприяння взаєморозумінню та двосторонньому співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема багаторівневого управління та партнерства, з особливим наголосом на розвитку відсталих територій. При цьому передбачається створення каналів зв’язку та активізація обміну інформацією між національними, регіональними та місцевими органами влади, соціально-економічними утвореннями та представниками громадянського суспільства.
На це спрямовані також і розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 819-р «Про затвердження плану заходів щодо сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» та відповідна українська урядова Стратегія виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, якою до речі, передбачається створення українсько-румунського біосферного резервату у Марамороських горах, повідомляє професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор.