Народжений 19 вересня 1942 року в закарпатському містечку Сваляві один із провідних сучасний українських композиторів Євген Станкович, цими днями відзначає своє 65-річччя. Хоча автор ювілеїв не любить, однак ця подія гармонійно вписалася в контекст «ювілейної» концепції цьогорічних «Контрастів», які втішили меломанів Другим скрипковим концертом у виконанні вихованки львівської скрипкової школи Соломії Івахів, яка тепер мешкає у США. Супроводом солістці став Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії, яким диригував маестро Шин Сан –музичний директор та диригент оркестру Південної Юти, професор музичного факультету Університету Southern Utah, де він працює директором оркестрового відділу. Музиканти виконали цей великий твір у другій частині концерту одним монолітом, підкресливши всі приваби цієї красиво зробленої і феноменально гарної музики, наповненої змістовними ідеями, спектр яких простягається від сучасного трактування в ламаних ритмах архаїки гуцульських танців до медитативності, яку так недоречно порушили завчасні вигуки «Браво!», хоча насправді твір і виконання заслуговували на таку оцінку слухачів.
Однак «Контрасти» не були б «Контрастами», коли б не протиставили Станковичу чогось справді контрастного. Цим виявилася перша частина вечора із музикою зворотного боку Землі, заснованої на етнічних мелодіях північноамериканських індіанців. Та що цікаво, Скрипковий концерт Е. Маршалла, написаний в типовій стилістиці сучасної академічної музики, у дечому викликав з пам’яті твори раннього Станковича. Натомість стиль «Весни в Аппалачах» А.Копланда був дещо розважальним, а відтак доступнішим для масового слухача, хоча відзначався складним оркеструванням із сольними інкрустаціями, що становило певну проблему виконавцям, хоч загалом вони впоралися зі своїм завданням. Не менш типово американською (в сенсі доступності сприйняття) прозвучав і «Схід сонця» Е.Маршалла / МакДональда, який завершився шаманськими співами диригента Шин Сана під барабанні ритми!