Закарпаття: Художниця з Малої Копані творить не лише картини, а й декорації у театрі

Але все це - у вільний час, хоча і робота у Майї Чейпеш творча, вона - інструктор з праці дитбудинку-інтернату №3, де виховуються розумово відсталі діти. В її руках перевтілення зазнають навіть звичайні стільці: просто шиє на них чохли у вигляді довговухих зайців чи інших казкових звірят. А ще готує декорації до лялькового театру, в якому грають самі ж вихованці дитбудинку. Там ми з нею і познайомились, а вже потім виявилось, що вона ще й художник-аматор і людина з нелегкою долею, але веселою вдачею.

Так сталося, що вже восьмий рік вона сама. Красеню-чоловіку Івану було тільки 30 років, коли страшна хвороба з короткою назвою «рак» вирвала його з життя. Через декілька років після його кончини їх покидає батько Іван Ньорба, церковний дяк і також художник-аматор. В її сім'ї залишилися 15-річний син Іванко, дочка Майя і мама Ганна Юріївна, яка тричі поспіль обиралася секретарем Малокопанської сільської ради. Саму ж Майю Чейпеш односельці вперше обрали депутатом сільської ради. Так дружно живуть і понині в батьківській хаті, де на кожній стіні красується декілька картин Івана Ньорби та його дочки. Свої картини вона підписує лаконічно - власним іменем.

Батько Іван Михайлович був добре знаною в селі людиною - професійний червонодеревник, церковний дяк, чудово співав, грав на семиструнній гітарі, танцював в ансамблі «Юність» та малював картини на духовну тематику. В одній із кімнат їхнього будинку є оригінальний дерев'яний карниз із півнячими гребінцями, стелажі для книг, табуретки та багато інших поробок, зроблених руками батька. А в Малій Копані майже немає хати, де б не було картин місцевого художника. У творчості виховували своїх трьох доньок: Віталія чудово шиє наряди односельцям, вчителька Оксана крім власних уроків веде гурток рукоділля, де вчить учнів виготовляти вироби із соломки, Майя - креативний депутат. А ще 13-річна дочка нашої героїні, також Майя, вдома плете поробки з бісеру та прикраси, в яких можна хизуватись - настільки філігранно вони зроблені дівочими рученятами.

Ганна Юріївна пригадує цікавий випадок щодо дебютної роботи Майї. У 17 років вона намалювала першу велику картину - це була голова коня вороного, написана з відходів батькових фарб. Розбудила батьків о першій годині ночі, аби вони оцінили її шедевр. Нічого робити: встали, подивились, і батько констатував - є талант удочки. А в Майїочі від щастя аж блищать у темряві, бо раніше навіть не малювала професійними фарбами.. Потім було багато картин, але найбільше любить малювати зиму.

Інший кумедний випадок розповіла сама Майя. Чоловік Іван завжди підко-лював її за «художества», а одного разу сказав: «Що то за картини? З них ніякої користі. От намалювала б ти таке, щоб я і ситий був з неї, і п'яний...» Чоловіковою ідеєю скористалася зразу: з художнім жартом намалювала своєрідний натюрморт -бужений шовдирь із келихом вина - та подарувала йому. Вийшло гарно, картину повісили на стіну.

Вважається, що в кожного митця головна картина ще не намальована. Так і з Майєю Чейпеш: планує спробувати художні сили в новому для себе жанрі абстракції.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати