BEBI-BOOM, або Куди і як влаштувати дитину в Ужгороді?

В Україні, особливо в великих містах, катастрофічно не вистачає місць в яслах та дитсадках. Згодом такий дефіцит чекає на школи. Особливо, якщо освітня програма й надалі буде розрахована на 12 років.



САДКИ БУВАЮТЬ РІЗНІ



Ще не так давно, всього років десять-п'ятнадцять тому, багато дитячих садків закривалися " за непотрібністю" і роздавалися направо-на-ліво в оренду. У колишніх ігрових кімнатах комфортно розташувалися офіси різних фірм, партій. Деякі будівлі вже повністю перебудовані під нового власника (до прикладу, обласне управління екології, ресторан "Грант", корчма "Деца у нотаря" тощо). У кращому випадку дитсадки реформовані в модні нині НВК. Подібна "перекваліфікація" торкнулася й 10 ужгородських ДВЗ.

І ось маємо. Нині батьки заледве можуть влаштувати свою дитину до дошкільної установи. Дефіцит місць, зрозуміло, спровокував процвітання політики "блату" і "розрахунків натурою" (ремонти, іграшки за свій рахунок).

Всі дошкільні установи діляться на державні муніципальні, відомчі, комерційні і так звані домашні дитячі садки. Відомчі давно вже

позакривані, домашні, якщо і працюють, то неофіційно. Комерційні ж по праву вважаються дорогими.

Оптимальне поєднання «ціни і якості» — садки державні, або, як ще їх називають, муніципальні. В Ужгороді є 20 державних дитсадків та 10 шкіл-садків. До них ходить близько трьох з половиною тисяч маленьких ужгородців. Маємо по місту й кілька мовних груп: дві угорські й одна російська. У ДВЗ № 2, № 20 та № 39 додатково діють спецгрупи для діток з порушенням мовлення, зору, опорно-рухового апарату. Упродовж останніх восьми років жоден такий садок у місті не був закритий.

Ужгородські дитсадки загалом страшенно перевантажені. При нормі 20 діток у групі (15 у яслах) набирають до 30-35 малюків. Плюс у резерві кожного дитсадка є ще й чималенькі списки. Мотивують тим, що не можуть відмовити всім бажаючим. Доля істини в цьому є. Дітей дійсно стало більше. І їх, як і раніше, ведуть до дитсадка в два-три рочка. Хоч і гарна сума у вісім з половиною тисяч гривень допомоги на дитя, але, коли вона закінчується, жити на 130 гривень у рік нереально.

Але далеко не кожен дитсадок має відповідну матеріальну базу, щоб прийняти таку кількість дітей. Ось і сплять діти в ДВЗ № 26 на

розкладушках, а подекуди (широко практикується) і по троє на двох ліжках. І за столом сидять по троє-четверо. І шафики ділять по-братськи. Далеко не кожна мама схвально на це дивиться. І це при тому, що є чимало недоукомплектованих груп у дитсадочках на околицях. Батьки не хочуть водити так далеко діток. Це зрозуміло, але це не привід так «набивати» групи. «Так всі ж одразу не ходять», — знизують плечима завідуючі.

«Ми перевелися з 39-го садочка, — розповідає мама трьохрічної Алінки. — Яка увага може приділятися моїй дитині, коли вона 32-га у групі. При мені хлопчик ударив відерцем мою Алю, а вихователь цього просто не помітила».

Садки, які побудовані словаками, — це «Ластовічка» у новому районі, ДВЗ № 39 тощо,— обладнані за сучасними стандартами. У них є басейни, розширені ігрові кімнати, що оформлені в одній кольоровій гамі, гарні великі майданчики для прогулянок. Вони вважаються елітними в місті. До них престижно водити свою дитину. Хоча і обходиться це значно дорожче, ніж у звичайному дитсадку.



СКІЛЬКИ І ЗА ЩО ВАРТО ПЛАТИТИ



Вартість місячного перебування дитини в державному дитячому садку складає 50 грн. Це — визначений законом тариф. Крім того, для «пільговиків» (багатодітні сім'ї, одинокі матері, чорнобильці) є знижки на оплату. Природно, що реальне утримання малюків обходиться набагато дорожче (близько 20 гривень у день), тому решту суми своїм дошкільним установам «доплачує» держава. У державних садках, окрім основної програми, дитина може відвідувати і додаткові заняття: по ритміці, танцям, іноземним мовам, малюванню і т.д. за окрему платню.

Всі інші «додаткові внески», які в деяких садках пропонує зробити завідувач або вихователі, будь то гроші або «натуральний обмін», — неофіційні. Якщо очевидно, що таким чином співробітники установи хочуть зробити «надбавку» до своєї зарплати за ваш рахунок, ви маєте право подати скаргу в міськво.

Насправді ж, ніхто не скаржиться. А просто кулуарно обурюється і переповідає іншим батькам, скільки з нього здерли. У «звичайний» дитсадок при вступі ви несете дві-три банки фарби чи готівкою 100-200 грн. Це сума на весь дитсадок і групу. Плюс щомісячні збори на канцтовари та засоби гігієни, побутову хімію — мінімум 20-30 грн. Елітний садок обійдеться на кілька порядків дорожче.

«Коли я влаштовувала свого старшого, Антона, в дитсадок (років 10 тому), то завідувачка 39-го дитсадка просила в мене 100 у.о. аби купити п'ять дорогих шкіряних баскетбольних м'ячів, — розповідає моя подруга. — Тільки втручання міськво допомогло записати сина безкоштовно. Щомісячні збори в групу, щорічні ремонти по 300-400 грн., дні народження наших вихователів — все це збиралося в такі суми, що мені здавалося, що я працюю суто на дитсадок. Не здати було нереально. На мене дивилися як на жебрачку, мовляв, що ти тут робиш, якщо не платиш. Меншого сина я вже влаштувала до звичайного ДВЗ № 26 і дуже ним задоволена». Друга мамочка цьогоріч оплатила наступному елітному дитсадку ... два пластикові вікна. «Пропонували здати готівкою, але я вирішила, що хай це будуть вікна: я буду знати, що вони дійсно вставлені — каже вона.— А то вийде, як в одному з НВК: батьки купили нові двері, які через місяць... були поміняні на звичайні домашні». Третя мамочка згадує, як періодично знаходить у дитячій шафі записку: «У нашої Маріі Василівни день народження (сесія, свято) — здайте 20 грн.» Обурюється і... здає.

Все ж краще, ніж коли твоя дитина приходить додому із звісткою: «Казали в садку, що могла би ти вже й каву принести».

На жаль, в Ужгороді не має приватного дитсадка. Є розвиваючі студії, як-от центр розвитку родини «Калейдоскоп», що на Швабській. Студія не має жодних проблем із набором. Тут займаються розвитком дитини від півроку до шкільного періоду. В кімнатах гарно, затишно і, головне, дітям подобається сюди приходити. Окрім основних занять, педагоги влаштовують дитячі бали, тематичні ранки, відзначають свята, Дні мам і татусів. Єдине — дорогувато. Одна година занять коштує 15 грн. В тиждень є три уроки. «Тут, звичайно, класно, — каже мама двох-річного Антона, — тут дітей навчають того, чим зазвичай вдома лінь займатися.



Ну почитаєш казку, зіграєш в м'яч разок — і все, на кухню. А тут — ні, працюй мама з нами: читай, декларуй, скачи. І дитина аж світиться від радості: дивись, це моя мама, вона грається зі мною». Також є ще школа «Радості» при ПАДІЮНі, де дошкільнят за помірну плату готують до школи. За відгуками, база тут непогана і уроки проходять цікаво, але дітлашня, зазвичай, не дуже хоче у вихідні сидіти за партами і вчитися, а проситься побути вдома та подивитися мультики.

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати