Ужгородську «Корону» перепродали. Закарпаття онлайн з власних джерел знало про цю аферистичну оборудку раніше, але звикло публікувати не чутки, а факти. І вони підтвердилися.
Відповідно до Договору купівлі-продажу, копія якого є в розпорядженні редакції, факт передачі «Корони» в інші руки стався ще 15 квітня. Тобто, вже при чинній владі Ужгорода. Яка, однак, знаючи проблемність приватизації об’єкту і будучи поінформованою про кричущий факт нищення пам’ятки архітектури місцевого значення, дозволила сховати кінці в воду. Чому? Запитання до влади.
Під цим договором, до речі, стоїть підпис приватного нотаріуса Малинич М.А. – дружини кума І.Волошина А.Малинича – колишнього заступника прокурора Ужгорода, а нині заступника прокурора Мукачева. Тобто, "сімейний підряд", який і раніше чимало сприяв І.Волошину, продовжує діяти.
Відповідно до тексту договору, формальний власник – ТОВ «ГОТЕЛЬ ПРОЕКТ КОНСАЛТИНГ ЛТД» в особі Андрія Захарченка, від імені якого і провернули свого часу аферу з купівлею «Корони» і який за це списав борг в 500 тисяч фактичному реалізатору цього кримінального прожекту – депутату Іванові Волошину, продав об’єкт іншій фірмі – ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР КОРОНА» в особі Андрія Жомова. Зареєстрованій, як свідчить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, всього за 6 днів до продажу – 9 квітня 2014 року. При чому того ж таки 15 квітня, тобто в день продажу, на посаді керівника зазначеного ТОВ А.Жомова оперативно замінив Руслан Футорняк.
Логіка?
Вона є. Але не бізнесова, а кримінальна. Відповідно до неї, тепер «новий» власник, яким, відповідно до того ж ЄДР, числиться абсолютно невідомий всезнаючому Google Матінко Едгар Володимирович з розміром внеску до статутного фонду в 100 тисяч гривень, не несе відповідальності ані за занижену ціну придбання об’єкту, ані за те, що в процесі його приватизації бюджет Ужгорода не отримав величезну суму за продаж об’єкту з заниженою на 1000 кв метрів площею (відповідними довідками зареєстровано факт знесення учбових корпусів А2, А3, Б, В) , ані за руйнування пам’ятки архітектури, адже він купив уже тільки те, що від неї залишилося – голі стіни одного приміщення (літ А1), підготовані вже не до реставрації, а до банального євроремонту.
І все це традиційно відбулося під «кришуванням» напівкримінальної міліції під керівництвом Сергія Шаранича і за мовчазної підтримки прокурора Закарпаття Олега Сидорчука. Останній на своїй прес-конференції обіцяв журналістам в короткі строки з’ясувати кримінальні обставини «зникнення» зазначених 1 тис. кв метрів площі та покарати винних у руйнуванні пам’ятки. А натомість, за інформацією Закарпаття онлайн, дав підлеглим вказівку не чіпати тему «Корони». Якими аргументами вдалося І.Волошину переконати О.Сидорчука – питання не до журналістів.
У цій афері – одній з наймасштабніших за новітню історію Ужгорода – не може здивувати вже ніщо. Вся вона є суцільним клубком злочинів, що ілюструють наскрізну прогнилість і корумпованість системи, яку Україна кров’ю відкинула на Майдані. Однак, її ініціатор і втілювач, котрий веде наскрізь кримінальний спосіб життя, що його не помічають тільки «партнери» з правоохоронних органів, таки вміє дивувати.
Цього разу він здивував неприхованою наглістю, якою стовідсотково зафіксував злочинний характер всього того, що робив з «Короною» досі: при «закупівельній» ціні об’єкту в 8 мільйонів 65 тисяч гривень, його було продано за 1 мільйон 258 тисяч 200 гривень. Тобто, у 6,5 разів дешевше.
Ну, як вам «бізнес»?
Ви б могли провернути аналогічний?
Іван Волошин, який у житті і у Фейсбуку неприховано позиціонує себе як власник «Корони», що зафіксовано відповідними скріншотами його постів, є аферистом, але не зовсім ідіотом. Тому в збиток собі, а тим більше – людині, для якої насправді придбав цей об’єкт, працювати не буде. Насправді, «Корону» не перепродали. А просто переоформили на іншого формального власника. Сховавши, як було сказано, в воду кінці всіх попередніх злочинів і, при цьому, вкотре «вставивши» громаду Ужгорода на гроші – цього разу на суму не заплачених від реальної вартості об’єкту податків.
Тобто, реально йдеться про черговий злочин, що на цьому етапі завершує і, навіть, «коронує» усі попередні злочини тієї ж особи:
1. Крадіжка газу, вчинена у великих розмірах, в велнес-готелі «УнгварсЪкій» (карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років) і 2. Використання там же незаконної свердловини мінеральної води; 3. Заниження при викупі площі готельного комплексу «Корона» на 1 тисячу квадратних метрів, факт якого зафіксовано прокуратурою і порушеною кримінальною справою, і за що навіть було засуджено винних осіб з числа виконавців; 4. Руйнування пам’ятки архітектури місцевого значення «Корона» без ЖОДНОГО з величезного переліку документів, необхідних ДЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ об'єкта. 5. Кричущий факт корупційної участі у бізнесі Івана Волошина чинного високопосадовця СБУ Дмитра Білоуса. Котрий, до того ж, прикривав ще більш кричущий факт прослуховування і «проглядання» закарпатських високопосадовців за допомоги незаконно встановленого в «УнгварсЪкому» аудіо та відеообладнання.
Мало?
Нічого, Іван Волошин незабаром «вчудить» щось нове. Кримінал – його стихія...
