Народився 25 травня 1992 року у місті Мукачево Закарпатської області. Закінчив у 2013 році Ужгородський національний університет та здобув кваліфікацію фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення.
"Вільгельм дуже хотів в прикордонну службу йти, ще й важко було туди попасти", - пише у Фейсбуку одна зі знайомих родини Штольцелів.
11 квітня 2014 року Вільгельм став курсантом сьомої навчальної групи 3 відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру Державної прикордонної служби України. Одружитися не встиг.
Без сина залишилися батьки - Наталія Василівна та Володимир Андрійович.
“Боятися потрібно не смерті, а порожнього життя” - це останній статус Вільгельма Штольцеля у соцмережі.
мама 2014-07-12 / 19:17:30
Матері Вільгельма-Наталії Василівни низький уклін і співчуття.Разом із чоловіком виховали достойного сина-Героя України! Вічная память! Герої не вмирають!Бог забирає до себе найкращих, найліпших.
Ольга 2014-07-12 / 16:52:22
Вічна память Вільгельму !
Батькам загинувшого героя шана, що виростили такого славного сина і щире співчуття.
читач 2014-07-12 / 12:49:37
брюхаті генерали відсиджуються у штабах, а молодняк пускають на передову.
виборець 2014-07-12 / 11:17:57
А тепер в перекладі на побутову мову.
В.Штольцель після закінчення УжНУ став звичайним контрактником ДПСУ, тому що вибір у нього був невеликий: чи йти у звичайну армію по призову на 8 місяців (військової кафедри він не мав), чи контрактником на 3 роки у погранці. Обрав останнє.
В ДПСУ він одразу опинився в учебці в Оршанце (Черкаська обл.), де мав навчатися військовій справі пів року.
І ось тут саме цікаве питання : як вояк, який прийняв присягу лише 30 квітня 2014 року, через 2 місяця (!) опинився на передовій? А як же військове навчання 6 місяців?
Шановна редакція ЗО, якщо маєте можливість, з’ясуйте це питання у керівництва Чопського чи Мукачівського прикордонних загонів.
Бо, на мою думку, це чистий кримінал, коли непідготовлених дітей, як гарматне м'ясо, кидають на передову.
Герои не умирают! 2014-07-12 / 11:10:54
Мальчики рождаются не только для того, чтобы посадить дерево, построить дом и вырастить сына...Но еще и для того, чтобы защитить Родину. И мы cочувствуем матерям, они хотят, чтобы их сыновья вернулись домой живими - и к этому их зовет их материнский долг. Но есть еще и сыновний долг - защитить своих матерей, жен, а также будущих дочерей от рабства, от насилия чужаков на родной земле.
Копча 2014-07-12 / 09:45:19
Міністерство оборони відмовляється озброювати добровольчі батальйони - Корбан. Гелетей радить домовлятися щодо цього особисто з президентом.
Про що бля ДОМОВЛЯТИСЯ це що базар чи ми воюємо з Росією, хлопці гинуть а 3,14дераси граються у договорняки.