Адальберт Ерделі з небес із вдячністю дивиться на Івана Небесника...

Нещодавно побачило світ унікальне дослідження «Адальберт Ерделі», автором якого є ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник. Так, унікальне, адже вперше життя і творчість «ректора» мистецтва краю подано автентично, без будь-яких комуністичних рамок, нашарувань, а відтак без прикрих замовчувань, перекручень, без надуманих, фальшивих «але». Треба зняти капелюха, зокрема, перед Григорієм Островським та Володимиром Павловим (Цельтнером), котрі в тяжкі часи як могли популяризували вишуканий світогляд митця, чим заклали міцний фундамент для подальших досліджень. А 300-сторінкова наукова праця Івана Небесника потужно доповнила й ніби узагальнила всі попередні тексти про основоположника крайової школи живопису.

А.Ерделі з нареченою Аглаєю Серені
А.Ерделі з нареченою Аглаєю Серені
ВІРТУОЗ ПЕНЗЛЯ В ІПОСТАСІ ТАЛАНОВИТОГО ПИСЬМЕННИКА

У науковий обіг введено чимало невідомих донині біографічних фактів Адальберта Ерделі, особливо німецького й французького періодів. Приміром, 1924 року, працюючи в Мюнхені у найвпливовішій газеті Баварії «Augsburger Abendzeitung», художник робить зарисовки з Адольфа Гітлера - головного фігуранта одного скандального судового процесу. Завдяки ж двом автобіографічним романам «Дімон» та «Імен» Ерделі засвітився новою гранню - письменницькою.

Перший романтично зображує перше кохання ввічливого Джекса (так охрестив себе автор) до дівчини з бронзовим волоссям Дідо. Натомість у другому, написаному у вигляді щоденника від першої особи, Джеке уже керується своєрідним творчим кредо, поняттям IMEN, яке народилося в Ерделі з початкових літер угорських слів Бог, Кохання, Мистецтво, Нескінченність.

Восени 1929 року Адальберт Ерделі закохався по вуха у Женев'єв Гожар, котра планувала стати оперною співачкою. Саме на незвичайній любові й акцентується в щоденнику митця під назвою «Найкращі переживання мого життя». До речі, переклад з угорської здійснив Павло Балла - учень Ерделі. «Над лісом, галявиною, потічком, над деревами височіє замок Гаржілес {назва села. -М.Ф.). Оглянувши свої дві зали, я попрощався з місяцем і ліг спати. Сон ще довго не торкався мок очей. Переді мною стояла французька дівчина з ніжним, як роса, обличчям. Виходячи з автобуса, вона кивнула мені з неповторною дівочою усмішкою - і зникла...» Або: «Я неспокійний, люблю кольори-барви - в цьому зміст усього. Ми повинні вчитися не у великих майстрів, а від метеликів, птахів, квітів. Яку прекрасну гармонію кольорів, яке кольорове багатство являють вони!» І романи, і щоденники спонукали світило нашої літератури Петра Скунця резюмувати: «Коли б Ерделі присвятив свій талант красному письменству, він би і в цьому став великим, бо напруга мислі в його письмі така ж висока, як напруга сонця в його живописі».

"ОСЬ ТАК — ПОВОЛІ ВСЕ В МЕНІ РУЙНУЄТЬСЯ"

Три глави монографії Івана Небесника присвячені «світлому» радянському десятиріччю майстра, коли його, Петра Милос-лавського, Федора Потушняка, Матвія Те-вельова запросто могли назвати в «Закарпатській правді» мерзенними виродками. У тій резонансній анонімній статті «Розгромити охвістя космополітів на Закарпатті» стверджувалося, що художник «відомий своїм раболіпством перед загниваючою культурою капіталістичного Заходу», що він зрікся свого роду й племені, змінивши своє українське прізвище Гриць на угорське Ерделі.

З відстані часу читаю це хамство ювелірного пілотажу з гірким сміхом, але часом і крізь сльози. Як відомо, результат цькування Ерделі - звільнення і з посади керівника крайової організації Спілки художників. Іронічно зауважу: ще пощастило, що сталінські сатрапи не відправили в ГУЛАГ. Зате хвилює щоденни-ковий висновок: «Ось так - поволі все в мені руйнується. Як художник - постійно побитий; як учитель - викопаний; як пенсіонер - позбавлений грунту; як живий - невмирущий; як напівживий - мертвий. Маю стати на шлях мільйонів людей - піти геть тихо, стати землею у вічній темряві і дуже подякувати Господу за багато гарних днів...»

Як підкреслює Іван Небесник, саме в щоденниках, а не в пресі Ерделі мав можливість розставляти акценти і в ієрархії крайових митців, плюс давати глибоку й оригінальну характеристику самому собі. Майстру, до речі, особливо імпонувала думка Оскара Вайлда, що справжній художник повинен носити в собі ознаки різних видів мистецтва - музики, літератури, театру. Адальберт Ерделі скептично оцінював можливості людського розуму, який ніколи не впорається з тлумаченням безмежності, адже Бог «старанно подбав про те, щоб не розкрити Себе перед людиною». Художник полемізує з Еммануїлом Кантом, заперечуючи його тезу, мовляв, красивим є те, що подобається без інтересу. Ні, з точки зору Ерделі «красивим є те, що я вважаю за таке», оскільки «одне є гарним для примітивної людини, а інше - для того, чия інтелігентність багатострунна». І живописець-філософ наводить влучний приклад: «Скільки граціозності, скільки краси можна знайти в одному дитячому обличчі, яке за секунду може мати мільйон виразів!»

У ПРАЦІ ВІДЧУВАЄТЬСЯ ГЛИБОКА СИМПАТІЯ АВТОРА ДО МИТЦЯ

Дослідник зворушливо пише про останні роки життя Ерделі, коли майстра поступово полишали фізичні сили, але він тримався, до того ж плідно працював, зокрема в портретному жанрі. Саме тут доцільно наголосити і на винятковій ролі дру-жини митця Магдалини, яка завжди підтримувала його як морально, так і побутово. Я щасливий, що влітку 1999 року познайомився з цією дивовижною жінкою, яка три роки тому, боронячи картини мужа, трагічно відійшла за межу. Свого часу мені пощастило взяти в пані Магдушки десь 10 інтерв'ю, купити близько 50 рідкісних фото Ерделі. І наразі дуже приємно, що левова частка їх потрапила в монографію. Звичайно, видання щедро ілюстроване й полотнами майстра. Мушу також наголосити, що в праці відчувається глибока симпатія автора до художника.

Однак слід зауважити, що дослідження Івана Небесника має і кілька незначних недоліків. Потребує виповнення бібліографічний розділ: 95 позицій - це малувато. Шкутильгає технічна редакція монографії: хоч видання й розкішне, подарункове, але чимало сторінок занадто «дихає» полями. Ясна річ, попри ці абсолютно несуттєві нюанси дослідження Івана Небесника піднімає ерделієзнавство на якісно вищий, європейський рівень.

Відомий такий факт. Будучи тяжко хворим, за день до смерті Ерделі сказав дружині: «Розіко, завтра мене вже не буде. Дуже болить мене рука, нич гіршого від того нема». Магдалина зі сльозами на очах запитала: «А що завтра буде?» «Відсалютую пану Богу і буду малювати на небесах святі картини», -відповів майстер. Це не фантазія - так воно і є насправді. Нагадаю ще цікаву деталь: здавалося б, за містичним збігом обставин Майстра й Магдалину ховали в один день - 20 вересня, лише з різницею в 49 років. Тому я переконаний, що безмежно добрий Адальберт Ерделі і його вірна дружина нині вдячно дивляться з небес на Івана Небесника.
Михайло Фединишинець, "Фест"
31 серпня 2007р.

Теги:

Коментарі

тетяна 2017-05-25 / 18:29:42
"Майстра й Магдалину"-аферисти обоє...

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини