Осінні акорди Василя Танчинця

Народився у багатодітній робітничій сім’ї. З дитячих років мріяв стати вчителем. Закінчивши школу, вирішив вступити на історичний факультет Ужгородського державного університету. Спроба була невдала, не пройшов по конкурсу. Своє трудове життя розпочав у місті Сталіно (нині Донецьк) на шахті імені Фелікса Кона, де трудився підземним відкатником та гірничим робітником. Відслужив у лавах армії. Повернувшись, вступає до Ужгородського державного університету на вечірнє відділення  філологічного факультету. Свій педагогічний шлях розпочав старшим піонервожатим в Ужгородській середній школі № 22, одразу після вступу до університету. Доводилося вчитись і працювати водночас. Працював вихователем в Усть-Чорнянському дитячому будинку, вчителем української мови та літератури в середній школі села Великі Береги, в Мукачеві. Згодом доля закинула його на Камчатку, де у  Петропавловську-Камчатському працював у середній заочній школі моряків викладачем російської мови та літератури, історії та географії. Вчив моряків безпосередньо на кораблях, у морі, побував в усіх морях Далекого сходу – Беринговому, Охотському, Японському, відвідав Південну Корею, Японію, Канаду, США... Його Камчатська епопея затягнулась на цілих 14 років. Але де би не доводилося працювати Василеві Танчинцю, він ніде не полишав писати, завжди залишався вірним цьому покликанню. Перші його публікації з’явилися ще в 70-х роках минулого століття, коли працював у редакції газети “Прапор перемоги” (нині “Панорама”) в Мукачеві. Його статті, рецензії, відгуки на літературознавчі та фольклорні теми друкувались у газетах “Трибуна”, “Срібна Земля-фест” та інших виданнях. А це сотні і сотні публікацій, що розкривають його непересічний талант журналіста.

Нещодавно в ужгородському видавництві “Патент” вийшла у світ книга “Осінні акорди” Василя Танчинця. До неї увійшли відібрані матеріали, написані упродовж останніх 20 років. А це статті про видатних людей Закарпаття, рецензії на книги закарпатських та українських письменників, відгуки на події, що відбулися і схвилювали його. Зокрема про Андрія Карабелеша, Василя Білича, Василя Пагирю, Юлію Драгун, Івана Тегзу та багатьох інших письменників, науковців, митців. Про що би не писав автор, його завжди вирізняє чітка громадянська позиція патріота рідного краю, невтомного борця за справедливість. Відзначу, що деякі статті, що ввійшли до збірки, написані у співавторстві з Іваном Хлантою, Маргаритою Меденці, Миколою Літковським та іншими журналістами, з якими його пов’язують довгі роки дружби. Характеризуючи журналістську діяльність Василя Танчинця, відомий науковець, кандидат філологічних наук, провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури Іван Хланта у своїй вступній статті до книги пише: “Його публікації спрямовані на виховання освіченого, національно свідомого читача, становлять певний внесок у справу консолідації інтелектуальних сил суспільства”. До слова, Іван Хланта також  упорядкував тексти та підготував їх до друку.

Пропоноване видання не залишить байдужим нікого. Особливо корисним і цікавим буде для вчителів, учнів, студентів, викладачів вузів і всіх, хто цікавиться культурно-мистецьким життям нашого краю.

Теги: Танчинець

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати