Закарпатська газдиня – найвинахідливіша жінка на світі. Так було і століття тому. Чого тільки коштує домотканий килим-покрівчик. Зіткане звичайнісіньке ганчір‘я, а насправді витвір мистецтва, яким так пишаються в селі Черна. Відродити давнє бабусине ремесло допомагають небайдужі. Хто кросна, так називається ткацький верстат, принесе, а хтось, як от сільске керівництво, допомагає з приміщенням. Та найважливіше, є для кого прикладати зусилля. Особливо інтерес проявляють дівчатка. За короткий час існування етномайстерні, зо два десятки дівчаток не поспішають після шкільних занять додому, а залюбки відвідують урок ткацтва.
Невдовзі майстриня та співорганізатори планують створити ще й музей старожитностей. Наповнюватимуть його своїми роботами. Щодо килимів, то вони як і раніше улюблений сувенір для туристів. Тож майстерня буде ще й приманкою для гостей краю. Виготовлення домотканної килимової доріжки – ремесло яке мало не забули, зараз прославить Черну. Тож організатори одним пострілом убили двох зайців.