В обласній біліотеці в Ужгороді презентували "Закарпатську Шевченкіаду" (ФОТО)

Як зазначила директор бібліотеки Олена Канюка, вперше у одному виданні вони старалися відобразити відлуння Кобзаревого слова на громадське та культурне життя краю протягом останніх  двох століть. Деякі матеріали, художні твори, ілюстрації, бібліографічні джерела  подані вперше. Зокрема, український переклад статті «Петефі і Шевченко» одного з перших дослідників і перекладачів поезії Шевченка на угорську мову Гіядора Стрипського, уродженця Мукачева. Вперше ця стаття була надрукована в Будапешті в угорському журналі «Ukrania» в 1916 р.  Звичайно, збірник  не претендує на повне і вичерпне  видання матеріалів про Кобзаря на Закарпатті, але дивлячись на вміщені бібліографію і перелік авторів статей, переконана, що воно достойне, щоб увійти в історію. 

Пані Олена згадує, що коли минулого року  журналіст і письменник Олександр Гаврош висунув ідею видати збірник «Закарпатська Шевченкіана», то у бібліотекарів виникли сумніви, що ще можна досліджувати у цьому напрямку, адже вони  протягом п’ятьох років вже проводила ряд тематичних віртуальних виставок на тему Шевченка, присвячених поезії, прозі, скульптурам у камені і бронзі, шевченківським лауреатам. Але коли почали готувати збірник, виявилося, що дуже багато питань ще потребує дослідження. Наприклад, Шевченко в образотворчому мистецтві, в музичній культурі Закарпаття. І навіть той факт, що у наших бібліотечних фондах є 27 рідкісних раритетних видань, які пов’язані з іменем Шевченка, мало хто знає навіть з працівників установи.   Сподіваються, що у наступні роки, це видання буде розширене і доповнене.

Автор ідеї Олександр Гаврош розповів, що  хотілося відзначити 200-річний ювілей Кобзаря якимось цікавим проектом, так виникла ідея зібрати матеріали, що відображали надбання краю, пов’язанні з Шевченком за останні 200 років,  в одну книгу, якої раніше не було. Нині  проблема не вигадати і розробити ідею, а  знайти гроші, щоб її реалізувати. І дуже радий, що обласна бібліотека відгукнулася на його пропозицію. Великою мірою появі  книзі треба завдячувати саме книгозбірні, вважає письменник.  Велику подяку висловив і видавництву «Ліра», яке погодилося видати книгу без передоплати. «Закарпатська Шевченкіана» вийшла дуже невеличким тиражем: бібліотека спромоглася на 300 примірників, ще 100 екземплярів видавництво видало своїм коштом.

«Існує великий стереотип, що Шевченко з’явився на Закарпатті після 1945 року, коли край возз’єднався з Україною, - зауважив Олександр Гаврош. - Цей збірник якраз спростовує цю тезу, як таку, що не відповідає дійсності. У книзі є статті про Шевченка, які написані ще до Першої світової війни, в чехословацький період, коли вірші Кобзаря увійшли до читанок і їх вивчали в закарпатських школах. Звісно багато цікавих матеріалів, написано в 50-70 роках ХХ ст., де такі наші класики як Шкробинець чи Лінтур оцінюють Шевченка. До збірника включено і багато сучасних матеріалів, спеціально написаних до цього видання. Загалом до збірника увійшли статті 40 авторів. Після виходу книги ми знайшли ще цікаві матеріали, що, на жаль, вже  не увійшли до неї. Це, наприклад, унікальна  стаття Гренджі-Донського про вшанування Шевченка в 20-30-х роках ХХ ст. на Закарпатті, а також стаття Івана Дзюби «Шевченко і Петефі». Цих двох поетів дуже часто порівнюють. 

У книзі виділено 5 основних напрямків: Шевченко і закарпатська література, Шевченко і закарпатська музика, Шевченко і закарпатське образотворче мистецтво, Шевченко і закарпатський театр та Шевченко і громадсько-політичне життя краю. Багато з них вперше ґрунтовно досліджувалися. Тому цей вечір ми задумали як своєрідну публічну лекція про Шевченка на Закарпатті, запросивши авторів статей основних магістральних напрямків».

Про  Кобзаря  і закарпатську літературу розповіла кандидат філологічних наук Наталія Ребрик, звернувши увагу на те, що життєва доля і творча спадщина Тараса Григоровича стали предметом уваги літературних та літературознавчих кіл краю, починаючи вже від появи першого  «Кобзаря», і не перестають хвилювати і захоплювати впродовж уже двох століть. І на підтвердження продекламувала вірші Ґренджі-Донського, Скунця та Кременя про Шевченка.

Мистецьку  шевченкіану презентувала мистецтвознавець Оксана Гаврош, якій вдалося виявити близько 48 наявних об’єктів, присвячених Великому Кобзарю на Закарпатті, світлини яких було продемонструвала на вечорі. На цьому її пошуки не завершилися і тривають далі. Уже після виходу книжки вдалося знайти пам’ятник в Усть-Чорній, який не занесений до Реєстру пам’ятників місцевого значення. Основною проблемою, з якою зіткнулася дослідниця, це відсутність фіксації прізвищ авторів робіт, тож більшість віднайдених в краї скульптур поки що залишаються безіменними. Загалом нараховується 18 монументальних пам’яток: погруддя і великі монументи, більшість авторів яких є закарпатці.

На вечорі виступили також доктор історичних наук, письменник та журналіст  Сергій Федака, автор статей про вплив Шевченка на громадсько-політичне життя краю кінця ХІХ – початку ХХІ ст. та про карпатські корені Кобзаря; голова обласної організації Спілки письменників України Василь Густі, заступник директора видавництва «Ліра» Віталія Химинець, письменник та журналіст Михайло Фединишинець. Доповнили сказане  музичні композиції на слова Шевченка та декламація поетичних творів. 

Теги: Шевченкіада, презентація, бібліотека

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати