Ужгородський Майдан звернувся до закарпатських силовиків

Іван 02.12.2013 / 12:50:32
Оксано,Ви молодець!

Oksana 30.11.2013 / 23:29:02
Добрий день ,шановні брати і сестри. Прошу Вас згадати, що практично неможливо змінити владу в країні, де факт наявності Конституції не має ніякого фактичного значення - згадаємо історію Радянського Союзу. Тільки простого громадянина можна звільнити і засудити в країні ,де панують бандити. Для простого громадянина - дії закону, а не для влади. Для влади - це лише інструмент тиску на незадоволених. Вибори - це був і є реальний шанс перемогти, і може єдиний в нашій країні, хоча і це вже практично недієво. Чому я так кажу?
Бо з сьогоднішнього дня Україна майже утратила свою незалежність. Впевнена, що Ви всі розумні, тому прошу Вас поглянути як «міняється» влада в тій країні, яка з сьогоднішного ранку вважає нас своєю власністю. І це ПАНОВЕ- ганьба не тільки для Януковича і влади в цілому, але і для кожного, хто колись стояв на Майдані, а ПОТІМ ВЗЯВ І ВИРІШИВ , ЩО ВІН РОЗЧАРОВАНИЙ.
Як же так, панове? Поміркуємо, чи мали ми право розчаровуватись у тому виборі, який ми тоді зробили? Чи мали право?
Давайте згадаємо і будемо об’єктивними. Хіба більшість з тих, хто там стояв – стояли саме за Ющенка? Якщо ми будемо чесними, то доведеться визнати, що більшість – навіть ніколи і не читала його виборчу програму , а є і ті, які навіть не зовсім розуміли, хто такий- Ющенко, хто такий- Янукович, і знали в кращому випадку , що Президент України – Кучма. Хоч сьогодні мені і соромно визнавати це – але саме Я з ЇХ числа. Я не знала Української мови, я не знала історії, я не мала національної гордості і щирості – бо мені ніколи про це не розповідали, а сама я цікавилась іншими речами. .. Я скажу таку річ, яку може не кожен зрозуміє – але, я впевнена , що багато хто розбереться , що я маю на увазі : РІЧ У ТОМУ , ЩО Я НАРОДИЛАСЬ І МАЙЖЕ ВСЕ СВОЄ ЖИТТЯ ЖИЛА НА Східній Україні. Це багато, що пояснює. Східна Україна- це особлива територія. Там майже всі говорять російською, там цензура ТВ, там іншому навчають у школах і прививають інші цінності. Звісно, це – не виправдання, але це так. Соціум- робить людину, якщо вона не має своєї власної ідеології і духовного розвитку.
Тоді чому Я І ТАКІ Ж ЯК Я – ТАМ БУЛИ? Чому в ті дні і з Луганщини і з Донеччини і з Дніпропетровська там було дуже багато людей ? Який сенс? Але і я там була . Була на Помаранчевому Майдані. Ночами працювала , а вдень була там.
І я скажу Вам , рідні мої брати та сестри- чому я там була. Бо , навіть якщо все це – політична свідомість, національна ідентичність та гідність, волелюбність – було в мені на стадіі зародку, добре шо зародку, бо щось все ж таки було, так от, вперше, я була там тому, що мене обурило те, що мене не вважають людиною ті хто сьогодні-завтра будуть керувати мною , тобто, Янукович і Ко . Бо я почала дивитись його виступи в Ю-тубі, по ТВ і мене дуже вразило те, що я чула від нього. «Я не бидло» - все всередині мене піднялось. І тоді я вийшла вперше на Майдан. Я почала прислухатись до першого кандидата (Януковича) і другого(Ющенко), я намагалась зрозуміти про що кажуть кожен із них і – відбулось майже диво всередині мене – я почала відчувати себе ГРОМАДЯНКОЮ УКРАЇНИ- Українкою.
Тому, сьогодні і навіть 4 роки тому, в 2010 – я не відчувала розчарування Майданом. Бо я не стояла на ньому за Ющенка, я стояла за свою свободу і ідентичність. Тому пізніше, я завжди їздила додому, на Луганщину під час виборів- бо я вільна, бо я маю право обирати і з того часу я завжди обираю СВІДОМО. Вже після того Майдану – Ющенко став людиною, яку я шаную.
Більш того я і сьогодні вважаю своїм єдиним Президентом, єдиним дійсно українським Президентом - того , в кому так багато моїх співвітчизників розчарувалось – Віктора Ющенка .Бо саме Він змусив мене прийняти і пишатись тим , що Я Є – УКРАЇНКА. Саме Він розштовхав мене, заставив почати , врешті-решт, цікавитись СВОЄЮ КРАЇНОЮ і тим, чого ми варті.
Саме Він пробудив в мене бажання приєднатись до тих цінностей, без яких жодна людина не може бути щасливою – до СВОБОДИ І ВОЛІ, до КУЛЬТУРИ , до бажання жити в РІДНІЙ країні, а не шукати щастя в іншій. Якщо бути суто об’єктивним , то саме Ющенко зробив в той час так багато для того , щоб ми могли говорити про Європу.
Але в 2010 Ющенка «пішли» саме ми – ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ. І це відбулось навіть не в 2010, а значно раніше – в 2006 році під час парламентських виборів. Я не хочу зараз вдаватись в подробиці цього, хто схоче , той посидить в інтернеті , все згадає і зробить свої висновки сам, але хочу звернути Вашу увагу, брати і сестри, що якщо ми і хочемо імпічменту Президенту і кабміну, то маємо знати, що це наразі не можливо – бо для цього потрібна більшість в Парламенті, а вона як відомо, належить Партії Регіонів. Нагадаю, в 2004 році ми обрали Президентом Ющенка, в тому ж самому 2004 шляхом конституційної реформи забрали всю владу від президента (до речі не слід очікувати від гончара, що він зробить гарний сосуд, якщо перед цим йому зв’язали руки) , а в 2006- під час парламентських виборів віддали більшість голосів – не його партіі, а іншим (Партія Регіонів – 186, Батьківщина – 129, Наша Україна - 81 ). Ідеологія однієї людини – проти більшості, яка тепер керує крїною. Чи це можливо ? «Исход выборов имеет большое значение для политической жизни Украины, поскольку в результате изменений в Конституцию, внесённых в ходе Оранжевой революции, с 2006 года существенная часть президентских полномочий переходит к парламенту. В частности, парламент получает право назначать премьер-министра, министров обороны и иностранных дел по представлению президента, а также по представлению премьер-министра — других членов правительства.» - зі сторінок Вікіпедії.
Таким чином, Ми самі обрали того, хто сьогодні знищив всі наші надіі на Європейські цінності, на права і свободи, на демократію, на культуру і освіченість, бо Янукович – став нашою альтернативою тому Президенту,який не зважаючи на падіння свого власного рейтингу – мав тоді і додержується тепер своєї ідеології ЛЮБОВІ ДО УКРАЇНИ. І ніколи більше , починаючи з 2010 року не спекулював на Майданах , де збирались люди за мову або євроінтеграцію і не робив собі політичний піар.
А всі ті, хто мав всі повноваги з 2006 року і як тільки міг тягнув ковдру на себе – і сьогодні проголошує ті самі речі, що і тоді, але так і не зробив жодного з того.
Тому згадаємо – що кращий Президент – той, хто любить свою Країну навіть ціною власних втрат, хто цікавиться своєю історією, своїми національними героями, своєю культурою і не міняє своїх принципів в залежності від обставин. САМЕ ЙОГО БОЯВСЯ ПУТІН І МОСКАЛІ- і це було так очевидно, що Путін після 2010 так легко здихнув. І це вже не вина Януковича чи Росії – це українці зробили тоді свій вибір, це ми відмовились від демократії і свободи.
Така ось сумна історія.
Слава Україні! Слава народу! Слава тому, хто любить і Україну і її народ! Робіть , панове , правильні висновки, бо Ви освічені розумні європейці! Вибирайте Президента і Парламент розумом , а не серцем і вухами. Емоції іноді заважають бути свободними.


Мої думки станом на вчора. Сьогодні я збираюсь стояти ночами і днями ще більш рішуче, чим в 2004 році... Моя скорбота сьогодні не тільки по демократіі, а за зламаними молодими людьми. Колись зник Гонгадзе, сьогодні поховали його мати, яка до останнього не вірила в те , що знайдене тіло – її син. Сьогодні ж- зниклі учасники і активисти Майдану,і здається про дівчину, яку , кажуть забили «каски від влади», що померла у лікарні , також не буде фактів. Бо в цій країні панує безправ’я і жорстокість влади заради власних амбіцій та наживи. Так продовжується президентство Януковича, а хтось казав що Ющенко ні риба, ні м'ясо. Я можу лиш згадати, що при ньому жоден мітинг чи невдовольство не тільки не був задушений, але кожен з громадян міг сказати йому в обличчя будь які образи. То ,шановні, брати і сестри , Ви самі поховали демократію, коли вирішили змінити того, хто Вам її показав на того , хто обіцяв Вам «почути кожного». То чи не час зробити висновки і «роботу над помилками» ?

З повагою до всіх щирих Украінців, Оксана.