У вирішенні ромського питання треба використовувати досвід європейських країн - Мирослав Горват

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Про найбільш актуальні питання на шляху реалізації стратегії та способи їх вирішення розповів в інтерв'ю для Укрінформу голова Закарпатського ромського об'єднання "Романі черхень" Мирослав Горват.

У вирішенні ромського питання треба використовувати досвід європейських країн - Мирослав Горват

- Пане Мирославе, затвердженим Кабінетом Міністрів України планом інтеграції ромів у суспільство передбачено забезпечення соціального захисту та зайнятості ромів, підвищення їхнього освітнього рівня, охорони здоров'я, поліпшення житлово-побутових умов, задоволення культурних потреб тощо.

- Так, це досить важливий документ, якого ми всі довго чекали. Він передбачає виконання значного обсягу робіт, а насамперед, перепис всього ромського населення, яке проживає на території нашої держави і Закарпатської області зокрема.

- Чи можете сказати, скільки ромів сьогодні проживає в Ужгороді?

- В обласному центрі Закарпаття на теперішній час офіційно проживає близько 5 тисяч ромів. Але цифра ця не точна. Якщо взяти до уваги те, що багато ромів під час перепису 2001 року через острах негативного до себе ставлення записувалися, румунами, угорцями, українцями, цифру цю можна сміло помножити на три. Ось тому, одним із пріоритетних напрямків роботи нашої громадської організації є паспортизація усього ромського населення. За вирішення її взялися ще у 2008 році.

- Чому у більшості ромів немає документів?

- Це складне питання. Причиною тому є як традиційний спосіб життя представників ромської громади, так і байдужість чиновників. У результаті утворюється проблемне коло: багато ромів просто не знають і не розуміють, як соціалізуватися і вижити в суспільстві. Ось живий приклад. Ми допомогли рому працевлаштуватися на одному з підприємств міста. Але зміг він пропрацювати там всього пару тижнів. У таборі всі відмовляли його - мовляв, навіщо працювати, краще збирати пляшки, металобрухт, і т. д. Роми можуть заробити за день тисячу гривень і потім тижні сидіти без заробітку. Це проблема їх менталітету - у людей немає почуття перспективи, вони не вміють планувати. Саме тим, хто бажає вирватися з цього замкнутого кола, ми і пропонуємо допомогу.

- Скільки ужгородських ромів сьогодні не мають паспортів?

- За останні декілька років наша громадська організація допомогла ромам у виготовленні 243 паспортів громадянина України. Цьогоріч паспорти вже отримали 77 ромів. Всього ж за нашим моніторингом, в Ужгороді паспорти треба оформити ще 350 ромам. Реальна кількість ромів, які не мають цього документа у Закарпатській області, становить 2,5 тис. чоловік. Проблема також у тому, що велика частина ромів не має навіть свідоцтва про народження, і їх українське громадянство необхідно доводити через суд.

- Крім паспортизації ваша організація надає ромам ще і юридичну допомогу?

- Так. За останні три роки "Романі черхень" надала ромам понад 600 кваліфікованих юридичних консультацій, брала участь у 16 судових засіданнях у кримінальних і цивільних справах. Проводимо і постійний моніторинг ситуації з дотриманням прав та свобод ромів у місцях їх компактного проживання.

- Чи зміниться з прийняттям державної інтеграційної програми ромів у суспільство, ситуація на краще і що треба зробити для її реалізації?

- Універсальних рецептів бути не може. На мою думку, у вирішенні ромського питання потрібно використовувати досвід європейських країн. Для прикладу, в Іспанії це питання віднесене до компетенції органів місцевої автономії, у Македонії ромам видають короткострокові кредити на будівництво житла. Це одразу позначилося на поліпшенні умов їхнього життя, здоров'я, підвищило рівень зацікавленості в громадському житті. Також там роми представлені не лише в громадських організаціях, а й в органах місцевого самоврядування, і навіть у законодавчій владі. У Європі вже давно зрозуміли, що лише у співпраці можна ефективно вирішувати проблеми ромського населення.

Вірю, що і в нашій державі вже у найближчому майбутньому роми зможуть отримувати якісну освіту, роботу з нормальною зарплатою, матимуть своїх представників в органах влади усіх рівнів, а отже, стануть активними членами нашого суспільства.

Довідка

Мирослав Горват закінчив юридичний факультет у МАУП. Нині навчається в Ужгородському національному університеті на факультеті суспільних наук (спеціальність політологія). Займається громадською діяльністю, працює журналістом на обласному телеканалі "Тиса-1", де веде програму для ромів.

Розмову вів Володимир Ушенко, Укрінформ

15 жовтня 2013р.

Теги: роми, МИрослав Горват

Коментарі

варош 25.10.2013 / 19:46:26
Був циганом , став ромом , захопив землю коло ріки дайте короткостроковий кредит буду будувати.Паспорта ниє.А то буду кричати що ня утискавуть .

Таня 25.10.2013 / 07:42:39
це той самий який захищає тих ромів ґвалтівників....Як адаптувати ?? .... нехай йдуть працюють .просто перестати виплачувати гроші з бюджету неробам які не платять в бюджет податки і все.Тоді буде справедливо нема податків в бюджет нема виплат на дітей, нема дитячий грошей ніхто по 10 циганчат за 8 місяців рожати не буде. Якщо є занедбані діти каструвати як їх матір так батька. і буде порядок

НОВИНИ: Культура

13:35
Оприлюднено лауреатів обласних премій в галузях літератури, театрального, музичного та виконавського, хореографічного, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва за 2024 рік
15:15
Після 6-річної перерви в Ужгороді вдев'яте стартував Фестиваль сучасної духовної музики, організовуваний Cantus-ом Фото новина
14:48
У Колочаві на Хустщині відбувся обласний фестиваль-конкурс коломийок "Співаночки мої милі" Фото новина
01:39
У Колочаві в неділю відбудеться обласний фестиваль-конкурс коломийки "Співаночки мої милі"
17:22
В атріумі Закарпатської ОВА відкриється виставка "Дитячі мрії"
01:26
Закарпатський народний хор долучився до проведення Національного тижня безбар’єрності Фото новина
10:59
Оголошено Короткий список VII Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея 2025 року
23:32
/ 3
Духнович чи Духновіч?
01:29
У суботу в ужгородському скансені звучатиме дитячий "Веселковий передзвін" закарпатського фольклору
14:31
Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгий список 2025 року
14:46
В Ужгороді оголосили прийом пропозицій на здобуття премії імені Петра Скунця
20:58
В Ужгороді представили закарпатське фентезі про розбійника Пинтю Фото новина
16:00
/ 3
Закарпатському адвокатові, який за хабарі незаконно сприяв військовослужбовцям у звільненні зі служби, "світять" 10 років тюрми Фото новина
14:07
На виставці-ярмарку в ужгородському скансені можна побачити близько 700 писанок, 300 з яких можна придбати Відео новина
13:46
Закарпатський народний хор презентує Пасхальний концерт у поєднанні з пісочною анімацією
21:35
/ 4
В Ужгороді презентують книжку Романа Офіцинського про Августина Волошина
20:27
/ 1
У суботу в Ужгороді представлять "гуцул-фентезі" Олександра Гавроша
14:26
"Галерея однієї картини" відкрита в Чинадіївському замку "Сент-Міклош" Фото новина
11:25
В Ужгороді стартував V-й Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури" Фото новина
13:09
Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави "Ірод" Фото новина
03:07
Закарпатська філармонія запрошує на особливий "бароковий" вечір, присвячений 340-річчю Баха
03:00
В Ужгороді відбудеться V-й Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури"
02:50
/ 1
В Ужгороді відбулася зустріч з поетом, прозаїком, публіцистом, видавцем та громадським діячем Володимиром Шовкошитним Фото новина
14:26
/ 1
В Ужгородському замку розгорнули виставку молодіжної "Фокус групи" Фото новина
19:28
Визначено переможців театрального фестивалю "Ужгородський Березіль" Фото новина
» Всі новини