Та найбільше відома неопалима купина своєю ще одною незвичайною властивістю. Рослина має на стеблі невеликі нарости, схожі на пухирці. «Ці нарости наповнені ефіром. Рослина виділяє його дуже багато, запах нагадує лимон. Особливо це відчутно у спекотні безвітряні дні. Буває навіть так, що розігрівшись на сонці, пухирець спалахує, при цьому не завдавши ніякої шкоди стеблу».
Цю властивість рослини – горіти і не згорати – описано у Законі Божому. Коли Мойсей підійшов до куща, щоб розгадати загадку дивної рослини, Бог заговорив до нього з палаючого куща, призвав вивести народ Ізраїлю із Єгипту у землю Обітовану.
Ще одна версія зображена на іконі "Неопалима купина". Палаючий кущ знаменував і зачаття Божою Матір’ю Ісуса Христа від Духа Святого. Будучи Матір’ю, Марія залишалася Дівою. За іншим переказом, Богоматір, народившись на грішній землі, перебувала чистою, непричетною до гріха. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, за повір'ям, оберігає приміщення від пожежі та блискавки.
Неопалима купина росте в нашій області не всюди. «Досліджуючи рослини краю, – розповідає пані Катерина, – ми натрапляли на неї у Виноградівському районі в селі Дюла та Ужгородських Холмцях. Ясенець цвіте у травні-червні, а в серпні-вересні уже плодоносить. Плід схожий на коробочку з п’ятьма відділами і у кожній по 2-3 насінини».
Не зважаючи на отруйність квітки, вона вважається лікарською. Здавна люди збирали її і заготовляли коріння, стебла, цвіт цієї рослини. Нині неопалима купина охороняється законом і занесена до Червоної книги України. Тепер заборонено руйнування екотопів, навіть збирання рослин і заготівля їхнього насіння.
Ольга Білей, Зелене Закарпаття