В Ужгороді видали книжку про типове в українській і французькій поезії

Початок ХХ століття в українській та французькій поезії позначений зміною естетичних параметрів, синтезуванням різнорідних, навіть взаємозаперечних, культурних моделей, нехтуванням канонами попередніх епох. Оновилися змістові та формальні методи поетичної творчості. Процеси синтезу мистецтв у французькій та українській поезії першої половини ХХ століття, які полягали в екстраполяції в поезію живопису та музики, доцільно вважати одними з найяскравіших виявів творчих пошуків тогочасних поетів.

Запропонована праця – це спроба заповнення хоча б деяких із численних білих плям, що існують у порівняльному дослідженні мови французької та української поезії першої половини ХХ століття.

Проблеми поетичної мови у філологічному, філософському та культурологічному аспектах традиційно перебувають у колі інтересів численних науковців. Для вивчення поетичних текстів залучаються нові методи дослідження, розроблені на основі прикладного мовознавства, психолінгвістичного підходу, ширше застосовуються елементи комплексного аналізу, який забезпечує всебічне вивчення структур окремої національної поетичної мови та дозволяє простежити типологічні паралелі у зіставленні двох національних поезій одного періоду.

Водночас недостатнім є висвітлення сприйняттєво-пізнавального аспекту, за яким із врахуванням внутрішньотекстового та позатекстового досвідів реципієнта декодується поетична структура.

До цього часу недослідженим залишилося питання типологічних паралелей між лексичними, морфологічними та синтаксичними особливостями в українській та французькій поезіях першої половини ХХ століття.

Не порівнювалися також рівні та засоби семіотичної екстраполяції музики і живопису в українських та французьких поетичних творах зазначеного періоду.

Початок ХХ століття в українській та французькій поезії позначений зміною естетичних параметрів, синтезуванням різнорідних, навіть взаємозаперечних, культурних моделей, нехтуванням канонами попередніх епох. Оновилися змістові та формальні методи поетичної творчості. Аналогічні явища, зумовлені низкою історико-політичних, філософських, соціокультурних причин, простежуються в живописі, скульптурі, архітектурі, музиці та кіномистецтві. Процеси синтезу мистецтв у французькій та українській поезії п. п. ХХ століття, які полягали в екстраполяції в поезію живопису та музики, доцільно вважати одними з найяскравіших виявів творчих пошуків тогочасних поетів. Явище симфонізму, поліфонія, монтаж, символіка кольорів стали невід’ємними елементами їх творчих стилів. Синестезійний вираз художнього образу покриває поетичний твір асоціативною сіткою, яка забезпечує його високу художність.

Запропонована праця – це спроба заповнення хоча б деяких із численних білих плям, що існують у порівняльному дослідженні мови французької та української поезії першої половини ХХ століття.

Основою для дослідження слугували поетичні тексти українських та французьких авторів періоду першої половини ХХ століття. Серед них: П. Тичина, М. Рильський, Б.-І. Антонич, С. Гординський, Є. Плужник, М. Орест, Л. Миронюк, представники Празької школи української поезії Є. Маланюк, О. Стефанович, О. Ольжич, а також французькі поети цієї ж епохи: Ґ. Аполлінер, М. Жакоб, П. Елюар, П. Валері, П. Емманюель, Л. Араґон, П. Ж. Жув, П. Реверді, Ф. Понж, Р. Кено, Р. Деснос, А. Мішо, Ж. Арп, С. Далі, представники Рошфорської школи Р. Каду, М. Беалю, М. Маноль, Л. Берімон, Ж. Буйє.

Монографія охоплює широке коло проблемних в літературо- та мовознавчому контексті питань. Зокрема: «Мовні особливості європейської поезії першої половини ХХ століття. Традиції дослідження»; «Динаміка мовних змін у французькій та українській поезії першої половини ХХ століття»;   «Утвердження синтезу поезії, музики та живопису»; «Ритміка як засіб мистецького синтезу»; «Оновлення мовних експресивно-виражальних форм у мистецькому синтезі поетичного тексту»; «Лінгвостилістичні особливості мови у французькій та українській поезії першої половини ХХ століття»; «Контекстуально-експресивні особливості омонімічних лексем»; «Семантико-стилістична роль неологізмів»; «Синтаксична альтернація експресивно-виражальних засобів»; «Іменникові ряди та підрядні означальні конструкції»; «Лексико-граматичні та образні засоби уникнення прямого називання»; «Лексико-граматичні засоби порівняльних зворотів»; «Мова французької та української поезії як віддзеркалення синтезу мистецтв»; «Синтез поезії та музики» та «Синтез поезії та живопису».

Видання має іменний покажчик, що створює певні зручності у роботі з науковим текстом.

Науковий редактор видання д-р філол. наук, проф. Роман Помірко. Рецензентами виступили д-р філол. наук, проф. Ярослав Гарасим, д-р філол. наук, проф. Анатолій Мойсієнко та д-р філол. наук, проф. Степан Хороб.

Працю рекомендовано до друку вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка.

Вишуканий дизайн видання розробила Корнелія Коляджин, відома шанувальникам книги  за багатьма роботами в «Ґражді».

Теги: поезія, Ґражда

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати