Насправді назва першої виставки дещо умовна: закарпатських взірців іконопису тут дуже мало, все більше – подаровані музею з інших областей, наприклад, Львівщини чи Буковини, або й завезені з Росії чи Балкан. Адже своєї, закарпатської власне «української» школи іконопису в період XVІI-XIX ст. не було: у цей час область не мала територіальної приналежності до України.
Як зауважила заступник директора з наукової роботи ЗОХМ ім. Й. Бокшая Людмила Біксей, наївне мистецтво іконопису XVII-XVIII ст. з колекції музею несе інформаційно-образний ключ церковної традиції. Творчість професійних іконописів пов’язана з активністю іконописних шкіл у Галичині. Церкви Закарпаття у цей час задовольнялися замовними творами митців з сусідних земель – Галичини та Буковини. Після унії XVI століття, а для Закарпаття 1646 року церква як замовник почала вводити запозичення західноєропейської традиції до сакрального мистецтва зокрема.
Експозиція, що триватиме впродовж місяця, може з повним правом називатись унікальною, адже тут присутні надзвичайні роботи кращих традицій іконопису з фондів музею, як от частина Колодненського іконостасу з церкви у селі Колодне Тячівського району XV ст., відома російська ікона XIX ст. «Неопалима купина», оригінальні металеві ікони, виконані в техніці мідного литва. Деякі з робіт мають зазначених авторів, творці інших ікон так і лишились для нащадків анонімами.
Загалом же, як зазначено експлікацією до виставки, експозиція приурочена до 1025-річчя хрещення Київської Русі і покликана продемонструвати спільні ідеологічні корні наївного мистецтва іконопису, і ці корені, безумовно – християнство.
В іншій експозиційній залі, одночасно із виставкою сакрального мистецтва, проходить виставка «Зачаровані Карпатами» – експозиція робіт художників закарпатської школи живопису. Серед представлених митців – Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Гаврило Глюк, Федір Манайло, Андрій Коцка, Еміліан Грабовський та інші.
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн