Єврофасад "по-закарпатськи": без гнізд і без рослин

Ми так прагнемо європейських стандартів життя, однак нам так «тісно» жити поряд зі столітнім деревом, чи пташиним гніздом. Вони «псують» естетику нашого житла і ми банально їх нищимо. Тоді як у Європі все живе цінується на вагу золота...

Єврофасад "по-закарпатськи": без гнізд і без рослин

У редакцію «Зеленого Закарпаття» звернувся житель Мукачева з проханням висвітлити історію, свідком якої мимоволі став, та допомогти у вирішенні проблеми хоча б на інформаційному рівні.

Чоловік спостеріг, як з фасаду магазину в центрі міста зруйнували сім ластівчиних гнізд, у яких саме з'явилася малеча. «Ще минулого тижня бачив чотири. Вже три дні тому знайшов лише одне. Від інших залишилися лише мокрі місця».

Мукачівець мав бажання звернутися по допомогу в якісь установи. Однак, зупинило банальне, бо вже звичне в таких випадках, запитання "Куди? Що казати, аби тебе почули?" По-перше, ластівки – не червонокнижні птахи, тому не мають охоронного статусу. По-друге, Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який мав би подібний безлад регулювати, «діє» у нас лише на папері: містами усієї України варварськими методами вирішують проблему безпритульних собак, тож винищенню гнізд птахів ніхто вже й не дивується. Інший законодавчий документ – «Про охорону навколишнього природного середовища», як стверджують самі науковці, надто «розмитий». «Під природніми ресурсами береться щось масове і глобальне. Те, що вони і складаються з кожного представника фауни-флори – про це ніхто не задумовується. А коли вид починає зникати – йому просто надають охоронний статус: заносять до «Червоної», «Зеленої» книг. От так проводиться «природоохоронна справа».

До речі, частенько руйнування пташиних гнізд практикувалося і власниками центральних магазинів Ужгорода. Сьогодні, на превелику радість, тут більшість з них чи то не чіпають взагалі, чи то підкладають під них підставки.

 

  

Над вікнами одного і того ж магазину в Ужгороді  

На жаль, такі випадки винищення того, що росте чи живе поряд з людською оселею, є частими. Людям «тісно» поряд з природою. Однак, парадокс: нам хочетья в Європу – туди, де бджолиний вулик на власному балконі люди вважають хорошим дивом і фотофакти цього викладають в мережу. 

До речі, зважаючи на те, що українці – забобонний народ, проблема винищення гнізд птахів біля осель – підприємств є взагалі безглуздою. Ластівка, як відомо, є символом достатку і багатства, голуби – миру і товариства.

То ж що робити, коли такий егоїзм «ріже око»? Справді, можна домагатися, аби Закони вступили у дію. Звичайно, на це може піти безліч часу і сил, і доведеться оббивати не одні пороги. Однак, без зайвого песимізму можна сказати, що і такі «пекельні» зусилля є, частіше, безрезультативними. Нинішній президент Київського товариства захисту тварин Ася Серпінська має неоціненний досвід у боротьбі за права чотирилапих. Зоозахистиця каже: колись велику роботу вдалося зробити, спираючись саме на культурну, екологічну свідомість людей. «Вона і дала силу деяким законам». Зоозахисники «піарили» тодішню столичну проблему з жорстоким поводженням з чотирилапими через соціальні мережі, афіші, банери, на мітингах до тих пір, поки проблема «в'їлася» у свідомість мас: тоді її почули всі.

Тому, побачивши черговий негуманний випадок поводження з живою природою, не потрібно його замовчувати. І навіть якщо на нього,як то зазвичай, ніхто не відреагує, це ж не означає, що він нікому «не ріже вуха». 

Ольга Борсук, Зелене Закарпаття

15 червня 2013р.

Теги: ластівки, гнізда

Коментарі

НОВИНИ: Світське життя

21:38
/ 3
Закарпатський розробник виробництва паперу з опалого листя отримав Європейську премію молодих винахідників
21:34
/ 2
340 млн переглядів у Youtube, 41 млн у Facebook: 17-річна закарпатка стала відомою, коли за 16 секунд розібрала та зібрала автомат
12:43
80-річний велоспортсмен з Мукачева долає по 200 кілометрів на день
20:09
/ 7
Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
00:03
Мукачівець Сергій Кузьма здав 24,4 літри крові протягом 20 років
11:05
/ 1
Вина Срібної Землі. Як на Закарпатті малі винороби просувають свій продукт
18:21
/ 3
Родина з Нижньої Апші зробила вирощування тюльпанів сімейним бізнесом
19:27
Через COVID та війну равликовий бізнес на Закарпатті вимирає
10:20
"Винна мануфактура Штифко": винороб з освітою фізика відроджує виноградарські традиції на Закарпатті
17:31
Залізничник з Мукачева виготовляє металеві мініскульптури на підтримку ЗСУ
15:06
"Вина Срібної Землі": як на Закарпатті відроджують виноробську славу
15:02
/ 1
Кореєць Сонгджін, який 10 років жив в Ужгороді, переклав "Червону руту" на рідну мову
10:52
/ 7
Ужгородець відтворив старовинний струнний інструмент із фрески Горянської ротонди
10:18
Ужгородка виростила двометрові чорнобривці і потрапила до Книги рекордів
22:42
106-річний ужгородець Микола Деревляник сам готує, прибирає та пере одяг руками
20:46
На Закарпатті ветеранів війни та членів їх сімей професійно адаптують за кошти держави
10:17
Медик з Мукачева Валентин Вракін рятує поранених на передовій
14:11
На Закарпатті почали готувати собак-терапевтів для психологічної підтримки ветеранів
17:44
В Ужгороді волонтерки готують їжу для поранених військових, які лікуються в медзакладах
11:32
/ 2
На Рахівщині виготовляють морозиво із пива та сидру та варять варення із гострого перцю
10:57
У нацпраку "Синевир" на Закарпатті встановили фотозону з "портретом" хранительки лісу – Мавки
10:55
В Ужгороді виготовляють натуральну косметику із квітів і трав
11:34
Школяр із Донеччини вигуляв в Ужгороді службового собаку Нацгвардії й отримав у винагороду шкільне приладдя
11:27
Волонтери в Ясінях на Рахівщині шиють маскувальні сітки для бійців на передовій
17:52
Спортсмен із Мукачева Богдан Черепаня став чемпіоном України з бойового самбо
» Всі новини