«Чому їх часто можна побачити у наших будівлях? Справа у тім, що вони полюбляють зимувати на горищах. Там досить сприятливі для них умови: є захист від зовнішніх небезпек (сов, хижих птахів) і температура не є зовсім низькою»,– розповідає доцент кафедри зоології УжНУ Федір Куртяк

Любительки довго поспати прокидаються лише з настанням стабільного тепла (ці звірки проводять у сплячці близько 7 місяців у році). Наприклад, на Кавказі соні починають свою активну життєдіяльність лише у червні, а то й у липні. То ж, коли на закарпатських дачах проводяться активні сільськогосподарські роботи, наша соня і прокидається.

Соні – одні з найдревніших гризунів, які існують на планеті. «Вони населяють Євразію і Африку. На інших територіях вони не зустрічаються. В Африці є 6 видів. Всього науковці налічують 20-30 їх видів»,– зазначає пан Федір. На Закарпатті серед цих гризунок можна зустріти соню-полчок, горішникову, лісову та садову соню. Зважаючи на середовище існування, у наших деревяних будинках та дачах живуть саме соня-полчок та садова.

Зоолог розповів як їх вирізняти між собою: «Садова соня і полчок діаметрально протилежні за морфологічними ознаками. Полчок найбільший за розміром – до 20 см і дуже схожий на білку. Відрізняється від останньої лише відсутністю китиці на вухах. Садова соня найменша – приблизно до 14 сантиметрів. Між ними стоять лісова за розмірами – до 15-16 сантиметрів».

Соня-полчок

Садова соня

Лісова соня

Основна їхня їжа – жолуді та горіхи. Відповідно, ареалом поширення цих гризунів є букові та дубові ліси. Більшу частину Закарпатської області займають ці рослинні покриви, то і сонь у нас немало. Оскільки люди масово почали будувати мисливські, дачні хатини у цих лісах, то ж і соні навідуються до них в гості, та й на зимову ночівлю, нерідко. Це ще одна причина, чому цю гризунку часто можна побачити у людській оселі.

Інколи дачники навіть скаржаться на своїх «симпатичних» гостей: садові та й соня-полчок любительки поласувати яблуками, грушами, виноградом, сливами. Звірина їсть лише стиглі фрукти і ягоди, тому під час годівлі спершу куштує плід і недостатньо зрілий викидає на землю. Робить це вночі, оскільки веде нічний спосіб життя, то ж часто на ранок господарі можуть побачити кругом своїх девер багато понадкушуваних плодів.

До речі, соня-полчок – улюблениця римлян.Вважають, що першопочатковий їхній ареал був якраз Західна Європа і Південна Європа, а звідти їх вже римляни завезили в інші країни. Цей народ вирощував сонь з метою споживанння в їжу: це був для них дорогоякісний делікатес. Його масово продавали по тамтешніх ринках, і далеко не кожен міг дозволити собі його придбанння.

Зоолог застерігає не ловити і не намагатися «одомашнити» цих гризунок. «Це тварина, нормальна життєдіяльність якої проходить лише в природньому середовищі. Соні у неволі не стають ручними і при необережному поводженні можуть вкусити».

Теги: соня, гризун

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати