Проїждаючи транспортиним мостом Ужгорода, неможливо не помітити, якою забрудненою є наша річка Уж. Тут плавають чи не всі предмети людського використання: пластикові пляшки, папір, ємності від побутових відходів, залізні вироби... Найбільше їх було в період підняття рівня води на Ужі, коли дощі «змили» все це сміття з берегів річки. Біологи розвовіли про наслідки такої людської аморальності для тваринного світу нашої водойми.

Пластикові пляшки, яких на Ужі чи не найбільше, за словами доцента кафедри зоології Федора Куртяка, не становлять прямої небезпеки її фауні. Вони, як і батарейки, не розчиняються у воді. Однак, з них виділяється хімічна речовина етанол, котра є небажаною для живих організмів, тим більше, у такій мірі. «Всі ці предмети в комплексі: папір, скляні, пластикові пляшки, залізо фізично засмічують водне середовище. Деякі з них перегнивають, з деякими цей процес відбувається століттями. Засмічується дно і водні шари. У результаті, збіднюється видовий склад живого населення водойм, його кормова база і, зрозуміло, які з цього наслідки».

Тому по всій Україні активістами організовуються спеціальні пункти збору цих предметів, інформація про які є чи не в усіх ЗМІ та Інтернеті. До речі, завтра, 20 квітня, на екологічній акції «Зробимо Україну чистою!» можна буде долучитися до прибирання берегів водойм міста і заразом дізнатися, де в Ужгороді знаходяться пункти збору різних відходів.

Найбільшу пряму небезпеку для фауни водойм становлять речовини побутових відходів: пральних і посудомийних порошків, косметичних засобів, шампунів тощо. Ємностей від цих речовин теж немало на Ужі. «Колись ми на біофаці проводили дослідження: мили пральними засобами якийсь предмет і під мікроскопом видивлялися, чи є залишки засобу на поверхні. Речовина залишалася і після десятого полоскання предмету. А на річці, зазвичай, плавають непрополоскані, а то й напівповні пляшки. «Побутова хімія – поверхнево-активні речовини: формують одномолекулярну плівку на поверні води. Якщо її ковтає риба, її зябра повністю обволокуються цією речовиною. Таким чином виникає задуха. Ця плівка осідає і на кишечнику водних тварин», – розповідає зоолог.

Про неменшу небезпеку сміття для водних пернатих розповідає орнітолог Олександр Луговий. Часто неуважні, а то й просто байдужі рибалки залишають на берегах чи у воді волосінь. Вона діє, як сітки, в які потрапляють водоплавні птахи, такі як лебеді. Волосінь обвиває їхні ноги і крила або обмотується навколо шиї. Це і призводить до гибелі пташок.

"На пляжі наших водойм птахи можуть заплутатися в пластикових кільцях для перенесення банок з напоями. Ці кільця обвивають дзьоб і голову птаха так, що він уже не може їсти". Якщо в такому кільці застрягне нога або крило птаха, він відчайдушно намагається звільнитися. Знесилена жертва, навіть якщо їй вдасться звільнитися, травмує собі тіло.

Тож, перш ніж викидати сміття у природу, подумайте, до яких наслідків це може призвести. На кон поставлені життя тих, хто хоч найменшим чином має відношення до тієї чи іншої місцевості. Найперше, це стосується і самої людини.

Теги: сміття

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати