Закарпатська графіка: традиції та новаторство

З огляду на те, як сучасне відбивається на минулому, зауважимо, що книжкова графіка залишила цілу спадщину ілюстрацій Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка, Миколи Розенберга, Федора Манайла, Антона Кашшая, Едіти Медвецької, Віктора Демидюка, Михайла Томчанія, Надії Кирилової, Надії Пономаренко, Андрія Гойди та ін. – проте домінуючою традицією сьогодення є не книжкова – а станкова графіка. Якщо у минулому станкова графіка відзначила індивідуальну майстерність окремих художників Павла Бедзіра, Михайла Митрика, Василя Скакандія, Семена Мальчицького, Вілмоша-Йожефа Береца, Михайла Роскіна, Василя Гангура та ін., то сучасна крайова традиція формує групи авторів за напрямами: рисунок, пастель, акварель, чорно-біла графіка та змішана техніка.

Для представлення фактичного матеріалу мистецької спадщини станкової графіки на виставці експонуються твори: Павла Бедзіра та Ференца Семана, відомих експериментаторів, які зуміли бути вільними у своїй творчості, демонструючи власну громадянську позицію. Для багатьох стали відкриттям роботи раннього періоду Василя Петрецького, віртуоза рисунку, викладача Коледжу мистецтв ім. А. Ерделі Закарпатського художнього інституту. В експозиції виокремлюються твори, які за технікою виконання є вже традиційними, – це акварелі та пастелі відомих митців Василя Скакандія, Людмили Корж-Радько, Анни Ландовської, Михаєла Петера, Івана Дідика, Миколи Дзись-Войнаровського, Олександра Лепчея, Наталії Сіми-Павлишин, Петра Матла та ін., а також твори експериментальної графіки Бориса Кузьми, Олександра Певсе, Ігоря Сливки, Владислава Габди, Олександра Андялоші, Віктора Миговича та ін.

Як бачимо, таке явище, як сучасна крайова графіка, розвивається і згодом себе стверджує, адже як з року в рік вочевидь міняється загальна картина експозиції. Якщо минулорічна виставка ще мала нечітке уявлення про графічний твір, і деякі з них викликали двояке ставлення до себе, то сьогоднішні роботи є переконливі перш за все у технічному виконанні, у відповідності вибору формату, кольорової чи тональної гами, площинної або просторової моделі. Особливе місце здобуває напрям рисунку, який досить стрімко заявляє про серйозний розвиток. Про це свідчать роботи знаного майстра рисунку Віталія Григор'єва та молодших колег – викладачів Закарпатського художнього інституту Йосипа Пала й Василя Когутича та ін.

Особливим внеском у формування графічних технік є твори молодих авторів – випускників та студентів Закарпатського художнього інституту. Вже ствердно виглядає мова нової графіки, яка є домінуючим предметом зосередження виставки. Графіки нового покоління. І якщо закцентувати увагу на стилістичних особливостях художньої мови, то, без сумніву, саме така виставка дає ключ до з'ясування сучасних стилістичних напрямів у графіці сучасного періоду. Нові тенденції переростають в окреслені напрями. Слід зауважити, що співіснування різних спрямувань є досить гармонійним. Вони взаємодіють в єдиному полі тенденцій символізму, що у творах Наталії Мирончук, Наталії Попової, Івана Дем'яна, реалізму в роботах Олексія Федора, Георгія Товтина  з авангардними течіями, якими керуються молоді автори Данило Ковач, Олександр Кофель, Олена Бугренкова, Тарас Корж, Володимир Ковач, Христина Сливка, Дарина Гребешкова та ін. Таким чином, ми маємо змогу визначити головний напрям, що належить до загальноукраїнського, і того, що притаманне лише закарпатській сучасній  графіці. Проте – процес визначення  ще триває.

Загальний вигляд експозиції

 Ференц Семан

Павло Бедзір

 Олександр Кофель

Теги: графіка, Семан, Бедзір, Долгош-Сопко

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати