Презентована книжка «Гуцульщина у Львові» містить відомості про вихідців з Закарпаття

Ну що, здавалося б, слова,

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється- ожива,

Як їх почує…

Серце кожного вихідця з Гуцульщини того дня билося в очікуванні зустрічі з дитинством і юністю, з родинами і побратимами, оскільки у презентованій книзі біли зібрані життєписи славних нащадків Довбушевого роду. У місті Лева зібралися не тільки члени суспільно-культурного товариства  «Гуцульщина» у Львові, а й з’їхалися численні  представники гуцульського субетносу із Закарпаття, Івано-Франківщини і Буковини. Простора актова зала Франківської райадміністрації, де проходило зібрання, була вщерть заповнена. А відкрив презентацію своїми прекрасними піснями і танцями Народний ансамбль пісню і танцю  «Черемош» Львівського національного університету імені Івана Франка, художній керівник і головний балетмейстер якого гуцул із закарпатського села Косівська Поляна на Рахівщині Василь Піпаш. До речі, цей ансамбль у листопаді нинішнього року відзначить своє п’ятдесятиліття.

І вже коли стихли бурхливі оплески подяки за одухотворений виступ «Черемошу», вступне слово взяв головний редактор і упорядник книги «Гуцульщина у Львові», заслужений журналіст України, лауреат премії імені В. Чорновола Олександр Масляник  — уродженець  Рахова, «гуцульського Парижу». Він, зокрема, відзначив, що між люди у світ широкий пішла унікальна книга, котру творили 135 авторів на 250 сторінках зі 475 світлинами. Ця книга не лишень про товариство «Гуцульщина» у Львові, а й пристрасна оповідь про великий і багатий на таланти материк високої духовної і матеріальної культури, що зветься Гуцулією. Відрадно і те, що упорядники не замкнулися в умовній  гражді – окремо взятому  товаристві, а зуміли відтворити широчінь і глибину гуцульської душі.

У книзі уміщено відомості про знаних гуцулів-закарпатців, які мешкають у Львові. Скульптор Юрій Гав’юк, чиї роботи прикрашають рідний Рахів, і Львів,  художник і дослідник мистецтва Микола Козурак, хореограф Василь Піпаш, підполковник і поет Володимир Тимчук, лікар Віра Рибак-Загоруйко та чимало інших уродженців Срібної Землі ніколи не переривали духовного зв’язку з рідним краєм.

 У виступах-обговореннях докторів філологічних наук, професорів Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Лизанчука та Михайла Гнатюка, голови Закарпатської обласної організації «Гуцульська столиця»,  селищного голови Ясіні Едуарда Зелінського, уславленого гуцульського майстра-різьб’яра Юрія Павловича, голови Львівського крайового братства ОУН-УПА  Олеся-Дмитра Гуменюка, письменників Василя Стефака та Надії Черкес, голови львівського гуцульського товариства  Василя Коржука йшлося про важливу культурну подію не тільки в житті субетносу, а й усього краю.   

Безсумнівним  лейтмотивом зібрання стала думка, що «Гуцульщина у Львові» є актуальною, вчасною і потужною, на високому науковому і поліграфічному рівні книгою.

Теги: гуцул, Гуцульщина

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати