Закарпатські синоптики. Без аерологічної станції, але зі справджуваністю прогнозів у понад 93%

Як працюється закарпатським синоптикам? Які особливості прогнозування метеорологів саме на Закарпатті? Чому не варто «сліпо» довіряти прогнозам, які робляться більш як на 10 днів? І чи є можливість передбачити погоду на сезон вперед? На ці так інші теми Закарпаття онлайн поспілкувалось із заступником начальника Закарпатського центру з гідрометеорології Василиною Блох.

Атмосфера – це суцільний хаос, тож погодні прогнози щодня коригуються 

– Василино Іванівно, то все ж: синоптик чи метеоролог, чи є різниця?

В принципі, це одне й те саме. У дипломі випускника з вищою спеціалізованою гідрометеорологічною освітою спеціальність вказана «метеоролог» – людина, яка володіє знаннями також з синоптики, тобто вміє прогнозувати. І навчити людину прогнозуванню, якщо вона не пройшла «вищу школу», практично неможливо, бо ж для професійного аналізу  норовливої «поведінки» атмосферних явищ необхідно мати величезний об’єм знань: синоптики вивчають стан і динаміку атмосфери, напрямки руху атмосферних течій,  розраховують переміщення баричних утворень (циклонів та антициклонів), повинні вміти аналізувати й оцінювати стан фактичних погодних умов та завчасно передбачити їх зміни, аналізувати поведінку та зміни атмосферних процесів та явищ. В Україні метеорологів (синоптиків) випускають тільки два університети – Одеський національний екологічний університет і Київський національний університет ім. Т. Шевченка. 

– Ви та й Ваші колеги, коли звертаєшся до них по інформацію щодо прогнозованих погодних умов, завжди уточнюють: прогноз даємо хіба що на 5 днів, і додають, що і так він може коригуватись… 

– Звичайно, він щодня коригується. Атмосфера – це фактично суцільний хаос, тут постійно йде зміна висотних течій, зміна швидкості та напрямку руху циклонічних і антициклонічних утворень. Адже рух атмосфери не направлений односторонньо, її постійні «хаотичні» переміщення зумовлюють неможливість стовідсотково передбачити на кілька днів наперед, як їх поведінка скажеться на погоді. Найточніший прогноз з імовірністю справджуваності на 93-97% можна зробити на 1-3 дні вперед. Трохи менша справджуваність у 5-ти денних прогнозах – близько 90% і вище. Якщо ж складати прогноз більш як на 5 днів, треба знати, що може бути досить висока похибка, особливо при різких змінах в атмосферних процесах.. І чим на більший період прогноз робиться, тим більшою буде похибка. Загалом же у світовій практиці вважається нормальним, якщо справджуваність прогнозів сягає не нижче 85%.

На Закарпатті трапляються "мікросмерчі" і циклони, що "пірнають"

– В цьому плані прогнози закарпатських синоптиків відповідають вимогам?

– Наші синоптики прогнозують нічим не гірше, ніж колеги з близького зарубіжжя. Ми ж щомісячно і щорічно звітуємо, так от, згідно із минулорічним звітом, справджуваність прогнозів за минулий рік склала 93,1%. В той час, як у багатьох країнах, наприклад, «приокеанічних», прогнози справджуються тільки на 86-87%. Це стосується, наприклад, Японії, прибережної частини Америки  (штат Флорида та інші), де час від часу «гуляють» урагани, торнадо.  Тропічними циклонами славиться Австралія та країни Індійського океану. Справа в тому, що зародження цієї руйнівної стихії не може передбачити навіть найпотужніший комп’ютер, машина фіксує торнадо вже коли можна бачити перші «витки». А від початку зародження і до проходження торнадо проходить десь близько доби, тому спрогнозувати наперед це страшне явище, скажімо за дві або 3 доби, просто неможливо. Це говорить про те, що погода в кожному разі сильніша від нас, вона некерована і не може бути повністю передбачувана, як би нам цього не хотілось. 

– А у нас якісь такі схожі явища можуть мати місце? Не йдеться конкретно про торнадо, але щось таке, що передбачити вкрай важко?

– Щодо схожих явищ на Закарпатті, то дуже рідко, раз на 2-3 роки, у нас має місце так званий «пірнаючий циклон». Це важко пояснити, але приблизно виглядає наступним чином. Ось, уявімо, утворився десь над Північною Атлантикою молодий циклон, і  при переміщенні в тил його проходженню проривається арктичний холод. Ця хвиля холоду настільки потужна, що змушує циклон різко змінити траєкторію руху і впродовж 3-6 годин «опуститись вниз», тобто «пірнути».

А в цей час метеоролог, в чергове аналізуючи синоптичну ситуацію, помічає, що буквально за півдня циклон може пройти через Закарпатську область і наробити чималої шкоди: проходження його відчувається шквальним вітром, влітку – сильними бурями зливами та грозами з градом. Якщо така ситуація склалась взимку, то можливі сильні буревії, навіть гроза і град, хоч як це не дивно виглядає: якщо пам’ятаєте, то взимку 2002 року в січні ми мали аномальні для цього періоду грозу і досить рясний град. Влітку, при переміщені через область потужних холодних атмосферних фронтів відмічаються так звані мікросмерчі, особливо в Ужгородському, Мукачівському, Хустському і Тячівському районах, фіксувались мікросмерчі і в Міжгірському районі. Трапляються такі явища раз на 5-7 років.

Наші штормові попередження, до речі, дуже важливі для метеорологів Прикарпаття, вони завжди їх беруть до уваги. От минулого року, 12 липня на Березнянщині сильним шквалистим вітром позносило близько 200 покрівель, порозривало електричні дроти в результаті шторму. А далі циклонічний вихор зірвався з гір, пройшов через водорозділ, здобув простір і пішов «гуляти», відтак, наробив біди у 5 областях. Тому Львівський гідрометцентр, з яким ми тісно співпрацюємо, завжди бере до уваги наші штормові попередження: якщо бачать, що ми даємо щось неординарне, тут же «стають на диби», бо знають, що їх може чекати ще гірша ситуація. 

На вивчення особливостей пронозування на Закарпатті "початківцю" знадобиться мінімум рік

– Як взагалі виглядає робочий день закарпатського синоптика?

– Ми працюємо цілодобово, позмінно. З приходом на роботу синоптик бере всі матеріали по фактичній погоді в області із нанесеними показниками щодо опадів, тиску, температури, аналізує фактичний стан погодних умов. Вивчаються карти баричної топографії – з показниками з різних висот, щоб була можливість аналізувати рух повітряних течій в різних шарах атмосфери.  Фактичні дані метеоелементів надходять з 9 метеостанцій, розташованих в області: кожні три години техніки-метеорологи знімають показники, обробляють їх, вводять поправки, кодують і відправляють для формування карт погоди в Український гідрометцентр. Відтак, виходячи з отриманих показників складаються прогнози погоди: робиться розрахунок швидкостей повітряних течій, фіксуються осередки вологості, хвилі теплого або холодного повітря, що, як і з якою швидкістю рухається, і коли приблизно прийде до нас в область… 

Аналізуючи і оцінюючи всі матеріали, синоптик завжди має робити висновок, виходячи також із власного досвіду, навіть використовує інтуїцію. Бо ж Закарпатська область – дуже складна область в прогнозуванні, в першу чергу, за рахунок орографії гір.  Прогностичні карти складає комп’ютер і специфіка орографії, правильний напрямок руху повітряних течій, властивості  нашої місцевості, на карті можуть  бути не враховані.  Синоптик оцінює синоптичну ситуацію, враховуючи всі матеріали, наявні у нього, і мусить зробити правильну оцінку цих матеріалів, щоб випустити добрий прогноз погоди. В іншому випадку, буде допущена похибка і прогноз може не справдитися. 

Тому, якщо до нас приходить синоптик, скажімо, з освітою Одеського екологічного університету, то йому знадобиться приблизно рік (а буває, і більше) на вивчення особливостей прогнозування саме в нашій області. 

Невідворотні кліматичні зміни відбуватимуться до більш жорсткіших стихійних явищ 

– Зараз багато говориться про кардинальні зміни клімату на планеті. З ними, напевно, пов’язані і нинішні зимові погодні примхи: день через день то морозно, то плюс на вулиці, снігу нема-нема, а затим стільки випаде, що не дати йому ради…

– Клімат, правда, невідворотно змінюється в сторону потепління, і це доведено. За висновками вчених, за останні 100 років температура земної кулі підвищилась в середньому на 0,5 градусів. На перший погляд здається, що це зовсім небагато, але в розрізі земної кулі це тягне за собою зміну інших параметрів – сухості або вологості повітря, зміну тиску в атмосфері, зміни температурного режиму, як в атмосфері так і в  приземному шарі. До змін треба готуватись, і зміни ці будуть в сторону більш жорсткіших стихійних явищ, і це вже можна спостерігати в останні роки. Наприклад, згідно з висновком Бюлетеню вчених Всесвітньої гідрометеорологічної організації за 2008 рік (липень), більшість стихійних явищ приходиться на явища, пов’язані з метеорологічними, кліматичними і гідрологічними явищами. З гідрометеорологічними стихійними явищами зв’язані майже 90% жертв всіх стихійних явищ за останні 10 років.  

Щодо стосується зимового періоду, то на Закарпатті кліматичні зміни провокують нерівномірний розподіл метеорологічних характеристик, те що ви казали: снігу то нема, то випадає одразу величезна кількість. Йде якийсь неординарний локальний перерозподіл всіх метеорологічних параметрів. В 2010 році ми взимку у Берегові зафіксували температуру +15 градусів. У січні, у найхолоднішому традиційно місяці! Тепло було всюди по Закарпаттю, але плюс 15… За всі роки спостережень з 1945 року ми такого не фіксували. 

А минулого року 1 жовтня в області було зафіксовано температуру 28,1 градус. Комфортна літня температура – 23 градуса, а тут у жовтні фактично спека. А три катастрофічних паводки в області 1992, 1998, 2001 років, аномально високий паводок в липні 2008 року, що завдали непоправної шкоди! Такі аномальні явища все частіше фіксуються. 

Ситуація із державною підтримку гідрометслужби чим далі, тим гірша

– Знаю, що Ви співпрацюєте з рятувальниками, з управліннями МВС – погодні прогнози та штормові попередження багато в чому допомагають, наприклад, рятувальникам бути готовими до екстрених синоптичних ситуацій. Держава зацікавлена в розвитку метеорології, допомога відчувається?

– Ну, що сказати… Якщо ще 15 років назад в Україні нараховувалось 220 метеостанцій, то нині їх лишилось вже 187. Це, напевно, може бути наглядною ілюстрацією ставлення до метеорології держави. В Ужгороді, також, закрили аерологічну станцію, хоч від неї ми отримували дуже багато  корисної інформації. Так, при здійсненні висотного зондування атмосфери, можна було отримати вертикальний розріз атмосфери від поверхні землі до 7-9 кілометрів, а влітку навіть до 12 кілометрів. В прогнозуванні це дуже допомагає, особливо влітку – вчасно помічати грозові осередки і передбачати грозові явища. Однак такі станції в обслуговуванні дуже дорогі – один сеанс роботи радіозонду коштує 150 доларів. Колись за добу здійснювалось 4 сеанси, кожні 6 годин радіозонди знімали показники. Потім було переведено на 2-разове зондування, затим – 1 раз на 2 дні. Нині ж станцію закрили взагалі, і, напевно, вже ніколи її не буде. Ситуація із державними дотуваннями чим далі, тим гірше – гідрометслужбі майже не приділяється уваги, цього року ви отримали вкрай слабке фінансування, хіба що 5% від потреб. Тому як мусимо жити і працювати – не знаю…

– Василино Іванівно, хоча б приблизно, виходячи з тенденцій останніх років, можна передбачити, яких погод чекати нам влітку?

– Говорити про довготривалі прогнози синоптики не беруться, сезонні прогнози у нас видає, виключно Український науково-дослідний інститут, який нерозривно співпрацює з Українським Гідрометеорологічним центром. Там, як і в усьому світі, довготривалі прогнози робляться за аналогами, комп’ютером з величезними потужностями, вартість якого – від  декількох мільйонів гривень. На жаль, Український гідрометцентр до цього часу чекає потужного комп’ютера за 8 млн. грн., така техніка  вже давно є у сусідніх країнах та в усьому світі, і могла би підняти рівень прогнозування України ще на вищий щабель. Потужна машина  в дуже короткі терміни аналізує як фактичні погодні умови для створення короткотривалих прогнозів, так і ті, що мали місце, скажемо, за 100  минулих років у кожний день. За аналогами вираховуються довготривалі, на місяць і більше,   прогнози температурного режиму та  кількості опадів. Інші параметри розрахувати на довготривалий період неможливо ніякими комп’ютерами, «хаос» в атмосфері цього не позволяє. Природа, а заразом і погода, сильніша за нас, як би ми того не хотіли. 

Теги: Блох, гідрометцентр, погода, зміни, станція, Ужгород

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати