Після того, як чоловіка доставили до інфекційного відділення районної лікарні, він розповів, що нещодавно повернувся з Судану, де якийсь час працював перекладачем. За словами пацієнта, приймати хіміопрофілактику під час перебування в Африці він відмовлявся, побоюючись, що це погано вплине на його організм. Завдяки цій інформації медики швидко поставили точний діагноз — тропічна малярія (який незабаром підтвердила й обласна санепідемстанція) і почали адекватне лікування. Звичайні ліки відчутного результату не дали, тому інфекціоністам довелося застосувати нетрадиційні препарати, завдяки яким екзотичну хворобу вдалося перемогти.
Як розповіла завідувачка відділу медичної паразитології обласної санепідемстанції Галина Ситник, випадки захворювання на тропічну малярію в Закарпатській області не фіксувалися кілька останніх десятиліть, хоча, відповідно до статистики, до 1956 року три види малярії (у тому числі й тропічна, котра вважається найважчою) фіксувалися в регіоні досить часто. Симптоми цього інфекційного захворювання нагадують звичайний грип, при цьому у випадку неадекватного лікування виникає загроза виникнення малярійної коми з наступним летальним результатом. Для медиків дуже важливо, щоб хворий вчасно звернувся по допомогу і надав повну інформацію про своє перебування на ендемічній для малярії території (країни Африки і Південно-Східної Азії). Переносником малярії є комар анофелес, від укусу якого рівненчанин і заразився під час роботи в Судані.
Ярослав Галас, РІО
03 червня 2006р.
Теги: