Асоціація міст України в обороні місцевого самоврядування

Як не дивно, навіть Партія регіонів, усупереч своїй назві, не має чіткої регіональної політики. Втім, й інші партії мало чим різняться від неї.

Найбільше проблемами місцевого самоврядування займається не так якась партія чи державна структура, як Асоціація міст України та громад (АМУ). Цього тижня вона проводила в рамках свого проекту “Розширення навчальних послуг та дорадчої допомоги” дводенний семінар “Сучасні журналістські підходи у висвітленні діяльності органів місцевого самоврядування”, на якому зібрала журналістів з усіх без винятку областей.

АСОЦІАЦІЯ В АНФАС І В ПРОФІЛЬ

Утворилася АМУ ще 1992 р. Серед засновників було всього 36 міст, а зараз вона об’єднує 527 міст, селищ і сіл, де проживає близько 80% населення України. 1995 р. створено виконавчу дирекцію, яку з того часу і понині очолює Мирослав Пітцик (він же нині і віце-президент Асоціації). Президентами АМУ традиційно обиралися мери великих міст. Зараз ці функції виконує мер Дніп-ропетровська І.Куліченко. 2002 р. АМУ прийнято до Ради європейських муніципалітетів і регіонів, а 2004 р. – до всесвітньої організації “Об’єднані міста та органи місцевого самоврядування”. У цій якості АМУ брала участь навіть в обговоренні Конституції Євросоюзу.

АМУ розробила та провела через парламент цілий ряд законопроектів. Це ХІ розділ “Місцеве самоврядування” Конституції України, закон “Про місцеве самоврядування”, Хартія українських міст, бюджетний кодекс. З її ініціативи 7 грудня у нас відзначається День місцевого самоврядування. Як підкреслив М.Пітцик, свого часу було усталено, що жодне законодавче нововведення щодо місцевого самоврядування не може бути прийняте без того, щоб воно не пройшло через Асоціацію. Проте ця норма часто не дотримується. АМУ поділяється на спілки великих, середніх (як Ужгород) і малих міст. Спілку середніх міст очолює мер Броварів Віктор Антонечко, який заявив, що Асоціація – дерево, яке росте навпаки – зверху донизу, поступово все більше наближаючись до землі. Її завдання він бачить у законодавчих ініціативах, експертизі усіх законопроектів, а головне – у захисті прав територіальних громад. Тому він нагадав відомі слова В.Ющенка: “Наша держава має бути державою самоврядних громад”.

Нині АМУ створила свій інсти тут підвищення кваліфікації для працівників органів місцевого самоврядування, де здій-снюється 15 навчальних програм. Такий заклад став особливо необхідним після помаранчевих подій, коли до влади на місцях прийшло чимало нових людей без управлінського досвіду, без відповідної освіти. Але дві найголовніші проблеми, по яких зараз працює Асоціація – це реформування бюджетної системи в частині місцевих бюджетів, а також взаємини територіальних громад та Тендерної палати України.

БЮДЖЕТНИЙ БЕЗЛАД

Навіть після прийняття бюджетного кодексу міжбюджетні відносини лишаються вкрай недосконалими. Нині відсутні чіткі критерії встановлення загального обсягу доходів, мотивація у нарощуванні доходів. Місцеві ради не мають впливу на розподіл соціальних субвенцій, інвестиційна політика лишається не прогнозованою, тому міста втрачають на так і не реалізованих бізнесових проектах. Не існує навіть методики планування і затвердження багаторічних бюджетів.

Як відомо, державному приділяється величезна увага, хоча його прийняття і коригування супроводжується запеклою боротьбою і дуже неоднозначним трактуванням законодавства різними сторонами конфлікту. По місцевих же бюджетах стратегічна політика держави взагалі відсутня. Тут мало що врегульовано на законодавчому рівні, місцеві бюджети традиційно формуються у занадто стислі строки, вони сильно залежать від рішень центральної влади. Інвестиційні субвенції надходять нерегулярно і не прогнозовано. Взаємодія Казначейства та органів місцевого самоврядування залишає бажати значно кращого.

Тому АМУ пропонує максимально упорядкувати місцеві збори та податки. При цьому рівень криміногенності при їх збиранні повинен значно знизитися (йдеться особливо про ринковий збір та парковку), а надходження зростуть на 30-50%. Запровадження місцевого податку з продажу (2%) може збільшити доходи місцевих органів на 2-3 млрд. грн. Введення податку на будівлі – до 15-20 млрд. грн., розширення бази оподаткування землі, зокрема під багатоповерховою забудовою – ще 4-5 млрд. Звичайно, ці і ще багато інших серйозних нововведень потребують ретельної експертизи, прорахування усіх можливих, в тому числі і негативних наслідків, юридичного обгрунтування, над чим зараз і працює Асоціація.

Експерт АМУ з питань бюджету Юрій Ганущак заявив, що через неврегульованість бюджетного законодавства громади щороку втрачають близько 1 млрд. грн.

ТЕНДЕРНА МАФІЯ

Що ж до тендерного конфлікту, то 2005-2006 р. Верховна Рада прийняла цілий ряд актів, згідно з якими створено Тендерну палату як єдиний орган, що керує закупівлями за державні кошти. Окремим актом комунальні підприємства зобов’язані здійснювати усі необхідні їм закупівлі тільки через тендери. Хоч Тендерна палата має статус громадської організації, вона наділена функціями владного органу. Всупереч антимонопольному законодавству вона монополізувала весь процес закупівель – від подачі оголошень до укладання договорів через комерційні структури, тісно пов’язані з тією ж палатою. Функції арбітражу передано Спеціальній комісії, яка фактично контролюється тією ж Тендерною палатою. Це все означає щорічні втрати 7 млрд. грн. з бюджетів різних рівнів, що ідуть на подання оголошень, оплату численних нав’язаних посередницьких послуг, юридичне та інформаційне забезпечення тощо.

Асоціація неодноразово вказувала, що подібні нововведення суперечать конституційним принципам здійснення державної влади, суттєво ускладнюють процедуру, створюють сприятливі умови для корупції, призводять до значних додаткових втрат із місцевих бюджетів. Одне тільки розміщення оголошення про тендер на визначеному порталі в Інтернеті коштує порядку 700 грн., потім таку ж суму слід викладати і за оголошення про результати торгів. Це ще найменші витрати, оскільки платити доводиться за примусовий консалтинг, тендерну документацію, щороку реєструватися у тендерному каталозі і так далі. Мінімальні додаткові витрати, які стягуються з рад при закупівлі товарів на суму 20 тис. грн., складають ще 17 тисяч.

Останніми місяцями дана позиція АМУ неодноразово озвучувалася на зустрічах її представників з найвищими керівниками держави, членами уряду. Ті висловлювали розуміння проблеми, заявляли про готовність розібратися в ситуації, та віз і нині там. АМУ провела кілька антитендерних прес-конференцій, подала ряд конкретних пропозицій у парламент. 21 травня, у день десятиліття закону “Про місцеве самоврядування” 418 органів місцевого самоврядування провели попереджувальну акцію – не здійснювали жодних видатків з місцевих бюджетів. У відповідь 24 травня Тендерна палата розмістила в Інтернеті звернення до мерів, в якому намагалася поставити під сумнів дії Асоціації. Проте АМУ лишається твердою у боротьбі проти викорінення корупційних схем у системі державних закупівель.

Що й казати, Асоціація узяла собі на плечі тяжку ношу, але за п’ятнадцять років все ж не загнулася. То ж вітаємо її з ювілеєм, котрий відзначатиме 26 травня, і бажаємо такої ж незламності і на майбутнє!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати