Коли о 10 годині 10 хвилин вівторка уповноважені представники БЮТу і „Нашої України” увійшли до сесійної зали Ужгородської міськради з абсолютно узгодженими пропозиціями по голосуванню щодо затверджених на понеділковому засіданні пунктів порядку денного, головний литвин Закарпаття і, за сумісництвом, міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк, який ще вчора покірно йшов у руслі одностайної позиції депутатського корпусу, вже натхненно і самовпевнено режисував сесійним дійством.
Насамперед, за одностайної підтримки фракцій БЮТу, власної „народної” і Партії Регіонів, він забезпечив собі абсолютну владу через прийняття власноруч написаного проекту Регламенту міськради. Це при тому, що напередодні, як це передбачено процедурою, депутати прийняли рішення розробити власний Регламент, котрий би гарантував, на противагу Ратушняковому прагненню монополізації влади, збереження рівноваги обох гілок ужгородської влади – представницької і виконавської – на паритетних засадах.
Ціна поступливості БЮТу стала зрозумілою вже незабаром: в обмін на лояльність, що межує з політичною неперебірливістю, Ратушняк запропонував цій політичній силі додатково три місця у виконкомі і головування в обох ключових депутатських комісіях – бюджетній і земельній.
Від такої спокусливої пропозиції БЮТ, чия фракція сформована переважно з підприємців, відмовитися не хотів і не міг.
Втім, заради цієї спокуси БЮТові, на вимогу міського голови, все ж довелося піти на компроміс – відкласти на майбутнє процедуру обрання секретаря міської ради, що його БЮТ на переговорах з представниками інших фракцій попросив „автоматом” зарахувати у свою квоту.
Що пропонувала БЮТові „Наша Україна” – друга за результатом виборів, а значить – і кількістю депутатів у міськраді політична сила?
Гарантовану і безумовну підтримку будь-якої кандидатури БЮТу на посаду секретаря міськради. Формування демократичної більшості разом з іншими демократичними політичними силами, що подолали трипроцентний бар’єр на виборах до міськради – „Порою” та СПУ. Прозорі правила гри ужгородської влади на основі запропонованого додатком до проекту коаліційної Угоди „Меморандуму прозорості дій Ужгородської міської ради”. Ініціативу щодо представництва у виконкомі представників всіх політичних сил міськради. Прозору і демократичну процедуру обрання голів депутатських комісій, що передбачала пропорційний розподіл посад усіма політичними силами, представленими в міськраді (право першим обирати головування в „найспокусливішій” з його точки зору комісії мав БЮТ, далі – „Наша Україна”, і так далі, по порядку, від найбільшої фракції до найменшої. При чому, оскільки в понеділок, відповідно до узгодженої позиції, пропонувалося створення семи комісій міськради, а фракцій у міськраді всього шість, БЮТові перепадало головування у двох комісіях, тоді як усім іншим – по одній. На кінцевому етапі переговорів, тобто буквально перед вівторковим сесійним засіданням, „Наша Україна”, заради збереження коаліції, відмовилася на користь БЮТу від єдиної (!) своєї квоти на головування в депутатських комісіях).
Вівторкове пленарне засідання показало, що все це БЮТові не потрібно. Ні демократія, ні прозорість, ні принципові домовленості. Тобто гасла, з якими він ішов на вибори, були лише голими деклараціями. А справжня і єдина мета – максимальне здобуття владного корита. І заради цієї мети БЮТ готовий блокуватися з ким завгодно. Навіть з тими, з ким йому прямо і недвозначно забороняють блокуватися як директива, підписана 18 квітня Юлією Тимошенко, Романом Безсмертним і Йосипом Вінським, так і сподівання тисяч ужгородців, які віддали за БЮТ свої голоси.
Результати не забарилися. Одразу ж по завершенні ужгородського сесійного дійства „Наша Україна” оголосила, що, у звязку зі створенням в Ужгородській міськраді коаліції „БЮТ – Блок Литвина – Регіони” фракція блоку „Наша Україна” вважає таким, що втратив силу, пункт проекту коаліційної угоди щодо підтримки на посаду секретаря міськради кандидата від БЮТ.
Тепер, аби відстояти цю свою заповітну мрію, БЮТові доведеться вперше напряму стикнутися з жорсткими інтересами нинішнього свого партнера по коаліції – Сергія Ратушняка, котрий бачить на цій посаді ВИКЛЮЧНО власного представника. І навряд чи вирішить поступитися власними інтересами, оскільки справедливо вважатиме, що все, чого він прагнув, він уже здобув, і розрахувався з БЮТом за компроміс достатньою кількістю посад.
Тобто, розмінявшись на мале, БЮТ, з великою ймовірністю, може втратити велике. А саме – реальний і незалежний вплив на ситуацію через міськраду: частково через зданий під мера Регламент, додатково – через непродумане і невиправдане „кидання” „Нашої України”, „Пори” і СПУ, і остаточно – через втрату посади секретаря.
У зв’язку з цим в сесійних кулуарах один із депутатів попередніх скликань, який, на відміну від недосвідчених політиків ужгородського БЮТу, добре знайомий зі стилем роботи Сергія Ратушняка, і мав змогу зі сторони спостерігати за перебігом сесійних подій, пожартував, що депутати від БЮТу, як індіанці Манхеттену, продали свою „землю” білим колонізаторам за дешеві скляні брязкальця.
Та добре б – тільки свою.
Бо, схоже, БЮТ, свідомо чи не зовсім, дав добро на початок нового розпродажу Ужгорода.
Віктор Лендєл
31 травня 2006р.
Теги: