На просторах тоді ще Радянського Союзу явище КВН виникло у 1961 році. Але от на Закарпаття рух КВН прийшов із здобуттям Україною Незалежності, на початку 90-х років минулого століття – перша гра Закарпатської ліги відбулася у 1993 році. Вже тоді, коли «рух веселих та кмітливих» стартував в області, у складі журі в чоловічій компанії можна було побачити і єдину суддю-жінку – чарівну Марину Федчик. Сьогодні, після більш, як 20-ти років суддівства, численних поїздок із місцевими командами КВН на ігри в інші міста й навіть країни в якості наставника і друга, цю завжди усміхнену променисту жінку квнники називають не інакше, як «мати закарпатської ліги» і «наш талісман». Про особливості «КВН по-закарпатські», відродження шкільної ліги КВН, принципи написання жартів та перспективи КВН в області Марина Федчик розповіла виданню Закарпаття онлайн.
Про особливості закарпатського КВН
– Особливість Закарпатської ліги КВН – це те, що ми є практично однією родиною: всі, хто колись «влився» в наші ряди, для нас дуже дорогі, ми всі, в першу чергу, друзі й приятелі. В останній час хорошою тенденцією стало запрошувати на наші ігри команди, які мають досвід змагань в інших лігах. Багато з цих команд – дуже сильні, нині виходять на серйозний всеукраїнський рівень, однак, завжди пам’ятають і з теплом згадують нашу лігу. Тому що якось завжди радісно і «по-домашньому» зустрічають приїжджі команди і наші глядачі, зал гарно реагує – нерідко навіть краще, ніж свої, «рідні» команди.
Щоправда, свого часу доводилось проводити з уболівальниками так звану «виховну роботу», на образливі викрики з залу під час гри і крики «фу» пояснювати: ми збираємось заради однієї мети – для отримання заряду хорошого настрою, і аж ніяк не змагаємось «за корову», це не спортивне змагання.
Про рівень закарпатських команд КВН
– У нас є хороший досвід ігор «на виїздах» в інших містах, в інших лігах і на фестивалях. Й на фоні інших українських команд закарпатські показують дуже хороший рівень, високу змагальність і сильну гру. Хоч область у нас порівняно невелика, але команд у нас – багато: в цьому сезоні зареєстровано близько 25 команд, і цей показник вищий, ніж в деяких областях, більших від Закарпаття територіально. Але нерідко відчувається і брак досвіду, наприклад, як це було під час поїздки нашої збірної на фестиваль «Ківін-2012» у Сочі. В ході тодішніх ігор хлопці побачили зовсім інший рівень, і поїздка ця відчутно пішла на користь – збагатила досвідом, змінила підхід до багатьох речей, до написання жартів.
Про написання жартів
– Жарт – він же має свої закони побудови, технологію написання, «підводи». Це – класика жанру, відпрацьована роками. Знаючи її, ти можеш правильно жарт сформулювати, модернізувати згідно з тою чи іншою ситуацією… Бо ж КВН – це ще як «рідкий термінатор»: пристосовується до всього. Ну, наприклад, ми ж не можемо жартувати про місцевих політиків або бізнесменів в Івано-Франківську чи у Львові. Тому, приїжджаючи з готовою програмою, до прикладу, у Львів, ми вже на місці з’ясовуємо – де найбільш кримінальний район, де найпопулярніше кафе, хто найбільш відомий політик в місті. А далі – у «привезений» жарт про наш Новий район підставляємо жарт про львівський Сихів, і жарт «заходить» у зал – глядачі завжди тішиться, коли команди-«гості» вдало жартують над їхніми місцевими реаліями. До речі, і тому також ми намагаємось «перевчити» наших квнників не писати, не грати на місцевому діалекті, хоч він на наших іграх і має свою популярність. Але при цьому закарпатська говірка незрозуміла поза межами області, а грати треба так, щоб було зрозуміло всім.
Про школу і шкільну лігу КВН Закарпаття
– Для навчання «правильно жартувати» і створювалась школа КВН: ця гра як велосипед – один раз навчишся їздити, вже не розучишся, але навички треба відпрацьовувати постійно, щоб одного разу не впасти. На школу ходимо щонеділі, «школярі» наші зовсім різного віку – і «ветерани» КВН, і учні місцевих шкіл. Найперше, граємо в розминку – це не тільки прекрасне «тренування для мозку», але й один з найвідповідальніших конкурсів власне в іграх: історія знає багато ігор, коли команда програвала розминку і через це – всю гру, незважаючи на інші конкурси. А було, що команда могла йти на рівні з іншими командами або й програвати інші конкурси, а виграти в результаті за рахунок якраз розминки.
Але починати грати бажано чим раніше: неправда, що квнниками народжуються, ними однозначно стають. І тому також зараз ми відроджуємо хорошу традицію – шкільну лігу КВН. От буквально незабаром, 13 листопада, вже має відбутись фестиваль шкільних команд.
Про сучасне різноманіття КВН
– КВН – це безумовно стиль і спосіб життя, ця гра постійно видозмінюється, тому не може набриднути. Є люди, які нарікають, ніби «КВН вже зараз не той, не цікавий і незахоплюючий»… Зазвичай таке можна почути від тих, хто на який час «випав», перестав слідкувати за іграми, а повернутись вдруге дуже важко. Ті ж, хто не перестає грати, скажуть: гра зараз навіть цікавіша і більш різноманітна, більш барвиста: є команди, які «беруть» динамічністю, піснями й танцями, є «статичні» команди розмовного жарту і специфічного гумору. Є команди, що складаються і з 3-х, і з 2-х гравців – КВН нині дуже різноманітний.
Про перспективи КВН на Закарпатті
– Наша Ліга – це вже одна велика перспектива: для тих, хто бажає навчитись триматися перед великою аудиторією, перед камерами чи мікрофоном, диктофоном… Подивіться, скільки з колишніх квнників виросло ведучих радіо і телебачення. Для когось, наприклад, для працівників місцевих івент-студій, він став професією і життєвим призванням. Єдина проблема, яка залишається для нас актуальною – це фінансування. Завжди коли постає питання поїздок, доводиться завжди шукати небайдужих до руху КВН спонсорів. Якщо ще реквізит можна зробити за великого бажання навіть зі скотчу, а форму для виступів змайструвати власноруч (наприклад, команда «Корова гумору» виступає в жилетках, куплених на секунд-хенді і з нашитими вже своїми руками клаптиками-плямами білої тканини), то вже на участь в інших українських лігах потрібні кошти. Деякі з команд навіть фінансуються на рівні області, нерідко в числі спонсорів команд на Всеукраїнській лізі можна почути слова вдячності на адресу губернаторів тих чи інших областей. Якби от ми мали постійне фінансування… А писати і грати у нас є кому…
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн