Останнім часом ареал диких нарцисів в урочищі Кіреші, що на Хустщині, суттєво зменшився. Причин цьому – декілька, однак основна – зміна гідрологічного режиму ґрунту. До цього призвело проведення за радянських часів меліорації землі, будівництво дороги, а також те, що на території заповідника розрослися верби. Ці дерева мають коріння, яке сягає вглиб на два-три метри, і дуже осушують ґрунт. Від цього страждають в першу чергу нарциси. Отож верби необхідно вирубувати. Але це треба робити обдумано, адже на цій території також ростуть 490 видів рослин, з яких 15 занесені до Червоної книги, і яким сусідство верб просто необхідно для існування. Тому, аби грамотно вирішити це питання, вирішили створити робочу групу, до якої увійдуть представники різних галузей науки – біологи, земельники, архітектори тощо. До „очищувальних” робіт території заповідника, швидше всього, залучать студентів біологічного факультету УжНУ. Вони зможуть не тільки пройти літню практику, відпочити, але й виконати певні роботи, аби допомогти врятувати Долину нарцисів. Крім того, можливо, для відновлення гідрологічного режиму ґрунту буде необхідне „хімічне втручання”, однак до цього варто підійти фахово і не нашкодити природі.
Щороку Долину нарцисів відвідують тисячі туристів. Тому присутні на нараді погодилися, що необхідно братися за розбудову інфраструктури. Так, будувати треба, але не на території заповідної зони, а поблизу. Там планують звести готель та музей побуту. Однак для цього, за словами голови облдержадміністрації, необхідно шукати інвесторів.
Прес-служба Закарпатської ОДА
30 травня 2006р.
Теги: