100 років Дезидерія Задора (ФОТО)

20 жовтня – 100 років від дня народження одного із фундаторів закарпатської професійної композиторської школи, визначного піаніста, педагога, диригента та фольклориста Д. Є. ЗАДОРА (1912-1985)

100 років Дезидерія Задора (ФОТО)

Дезидерій Євгенович Задор – видатна постать у закарпатській музичній культурі. Разом із Іштваном Мартоном  заснував закарпатську професійну композиторську школу. Залишив помітний слід у багатьох сферах музичного мистецтва Закарпаття: у фортепіанному, органному та хоровому виконавстві, музичній фольклористиці та музичній освіті.

У середині ХХ століття Д.Задор був найфаховішим музикантом краю. Він – перший закарпатець з аспірантською музичною освітою, піаніст європейської величини, продовжувач багатих традицій органної і хорової школи Закарпаття, один із перших професійних композиторів краю, провідний музикознавець-фольклорист і композитор «Подкарпатского Общества наук». В радянський час Д.Задор – перший композитор від Закарпатської області у Спілці композиторів УРСР, перший директор Ужгородського державного музичного училища, перший професор-закарпатець на кафедрі композиції Львівської державної консерваторії.

Дезидерій Задор народився в Ужгороді в родині високомайстерного кантора і органіста. [Ім’я його батька входило до енциклопедії видатних угорських музикантів ХХ століття («A Madyar Muzsika könyve». – Budapest, 1936. – L.640,

Дитинство і юність Дезидерія пройшли в Ужгороді. Він отримав хороше музичне виховання. Вчився у батька грі на органі і легко замінював його під час богослужіння. Брав приватні уроки з фортепіано у Зіґізмунда Лендєла.  Хлопчику все дуже легко давалося. Вже у 8 років маленький вундеркінд пише власну музику і виступає з фортепіанними концертами в Ужгороді, а у 12 років гастролює як піаніст за межами Закарпаття, виносить на публіку свої великі твори, серед яких  музика до вистави «Гізела і Фея».

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-2.JPG

Дезидерій Задор в родинному колі: разом з батьками, сестрою Мартою та молодшим братом Андрієм (біля мами)

 В Ужгороді в чехословацький період формується світогляд. Батьки дали Д.Задору світу на двох мовах: початкову освіту (1919-1922) – на угорській, середню (1922-1930) – на «руській» мові. В Ужгородській реальній гімназії під впливом проф. Івана Панькевича (найвизначнішого дослідника мови  і культури Закарпаття періоду 20-30-х років) – у Дезидерія пробудився інтерес до етнографії. На хвилі національного підйому він – угорець за національністю – пройнявся повагою до  місцевої української культури .

Захоплений музикою по закінченню Ужгородської гімназії Д.Задор  їде навчатися у консерваторію до Праги. Бере все «по максимуму». Одночасно (та ще й на відмінно) навчається на трьох факультетах: орган, диригування та фортепіано (вибір – зрозумілий!). До цього додається четверта спеціальність: музикологія, яку Дезидерій паралельно здобуває у Празькому Карловому університеті. В роки навчання набувається досвід концертних виступів в якості піаніста та диригента. Стрімкий творчий «злет» Д.Задора після консерваторії не припиняється: він поступає у Школу вищої майстерності (що прирівнювалася аспірантурі), де удосконалює фортепіанну гру у проф. Вільгельма Курца та техніку композиції у проф. Вятезслава Новака .

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-3.JPG

Фотографія Д.Є.Задора 1934 року

У 1934-1938 роках Д.Задор досягає блискучих результатів в галузі фортепіанного виконавства: записи на радіо; концертні гастролі в Чехословаччині, Угорщині та Румунії, захоплені відгуки у пресі; перемога в  радіо-конкурсі 1937 року (2-га премія серед 67 учасників!). За високі здобутки в галузі піанізму 24-літнього Д.Задора-піаніста включають до енциклопедії видатних угорських музикантів ХХ століття («A Madyar Muzsika könyve». – Budapest, 1936.

В галузі композиції у 1936-1938 рр. формуються засади професіоналізму, оперті на традиції пізнього романтизму. Перші аспірантські композиції Д.Задора пов’язуються з угорською музикою (романси на сл. Ш.Петефі). Однак викладач композиції В.Новак спонукає засвоїти народні джерела свого краю.  Думається, не без його рекомендацій  Дезидерія, як перспективного музиканта-закарпатця, запрошують працювати референтом  з питань «руського» музичного фольклору у Міністерство освіти.

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-4.JPG

Збирання народних пісень. 1937 рік

Робота в референта з питань фольклору у Міністерстві Чехословаччини зобов’язала Задора до професійного вивчення народної музики Закарпаття, до проходження усіх основних етапів фольклориста: від збирання пісень – через укладання збірників – до аналітичних досліджень. Здійснивши у 1937-1938 рр. під час літніх і зимових канікул  дві експедиції, Д.Задор укладає рукописний нотний збірник «Русинські народні пісні» (156 №№) і розробляє теорію трансформації коломийки на Закарпатті (виявляє різновиди та жанрові переродження), яка складає основу докторського дослідження для захисту у Празькому Карловому університеті. «Живі» ж враження, отримані від експедицій, віддзеркалюються у фортепіанних обробках закарпатських народних пісень – перших творах композитора на закарпатському фолькло рі.

В цілому, празький період відіграв важливу роль. В Празі розширився музичний світогляд, відбулася переоцінка цінностей. Мрія продовжити родинну традицію і стати, подібно батькові, церковним музикантом  змінилася орієнтацією на світську музику. Прага знаменувала етап становлення, досягнення виконавської зрілості, формування композиторських та фольклористичних засад, а також пробудження глибинного інтересу до народної музики краю.

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-5.JPG

У  Празі

Час німецької окупації став випробовуванням життєвих позицій. Д.Задор змушений був терміново покинути Прагу і розпочати педагогічну роботу: у 1939-1944 роках – в Ужгородській жіночій учительській семінарії (як викладач музику і співу); у 1944 році –у Клужській консерваторії (як професор музики). Не був відправлений на німецько-радянський фронт тільки тому, що вчителював.

Культурна політика Хортиської Угорщини 1939-1944 років загострила патріотичні почуття Д.Задора. Гасло хортиської влади про те, що в регіоні не існує свого мистецтва і вакуум слід заповнити угорською музикою – обурило, навіть, Б.Бартока, який захищаючи право на розвиток закарпатської фольклористики та місцевої професійної музики, у 1939 році включив фольклор краю у власні твори (Рапсодію №2 для скрипки з оркестром) та ввів «русинські» нотування Д.Задора до фондів Угорської Академії Наук.

В умовах мадяризації, створюється Подкарпатске Общество Наук, яке відіграло роль «русинської академієї». Д.Задор стає його активним учасником, провідним музикознавцем-фольклористом та композитором. Завдяки своїй угорській національності, славі піаніста та визнанню Б.Бартока, йому вдається протидіяти придушенню «руської» музичної культури.

 Дезидерій продовжує вивчати місцевий фольклор та популяризує його композиторською творчістю, листується з Б.Бартоком. У 1939-1940 роках слідами нових експедицій ставиться сценічна обробка Д.Задора «Русинське народне весілля». У 1942 році у виданні Подкарпатского Общества Наук одна за одною виходять публікації за його участю: зредагований Д.Задором «Хоровый зборникъ» І.Бокшая (з «руськими творами»), згармонізований Д.Задором – Шкільний пісенник М.Гоєра (з місцевим українським фольклором), задорівська наукова стаття «Коломийка в руськой народной творчости» (написана за матеріалами дослідження, розпочатого у Карловому університеті), а у 1944 році – нотний фольклорний збірник «Народні пісні подкарпатских русинов» Д.Задора,  Ю.Костьо, П.Милославського, який вперше за історію Закарпаття охопив народні пісні усього краю і обіцяв стати  початком діяльності місцевої музично-фольклористичної школи.

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-6.JPG

Збірник «Народні пісні подкарпатских русинов» Д.Задора,  Ю.Костьо, П.Милославського, 1944 рік

Утверджуючи розвиток місцевого виконавства, Дезидерій Євгенович багато концертує як піаніст і неодноразово виступає у престижних програмах Будапештської музичної академії, Будапештського та Кошицького радіо, диригує хором жіночої учительської семінарії, успішно виступає в дуетах.

Кінець війни несподівано втяг Д.Задора у водоверть військових подій.  В результаті тотальної мобілізації він опинився в рядах відступаючої угорської армії. І лише завдяки чехословацьким репатріаційним органам уник полону та повернувся в уже радянський Ужгород.

В нових політичних умовах Д.Задор продовжує розвивати професійне музичне мистецтво Закарпаття. Він організовує музичне життя повоєнного краю. Підбирає кадри і стає першим директором  Ужгородської музичної школи та музичного училища (де викладає фортепіано та теоретичні дисципліни), започатковує в обласній філармонії регулярні концерти-лекції класичної музики, на яких виступає як піаніст та музикознавець.

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-7.JPG

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-8.JPG

Фото періоду роботи в Ужгородському музичному училищі.

З великим захопленням у 1947-1950-х роках працює диригентом і солістом новоствореного Ужгородського симфонічного оркестру.

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-9.JPG

За диригентським пультом Д.Є.Задор, 1947 рік

Новій владі потрібні були радянські композитори від Закарпаття. У 1946 році Д.Задора приймають до Спілки композиторів УРСР. Це зобов’язувало до активізації композиторської діяльності. Нажаль, в цей час йому довелося повністю припинити фольклористичну діяльність. Однак, все рівно у 1949 році за недоліки ідеологічної роботи (тобто за захоплення музикою європейських композиторів!) Дезидерія Євгеновича знімають з посту директора училища. А з «хрущовською відлигою» у 1953 році призначають керівником Закарпатського народного хору, а вже у 1954 році художнім керівником Закарпатської філармонії.

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-10.JPG

Д.Задор – керівник Закарпатського народного хору, 1953 рік

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-11.JPG

Гастрольна поїздка із Закарпатським народним хором на Далекий Схід

Робота в філармонії спонукає до написання яскраво закарпатських творів Закарпатського народного хору та для інструментальних колективів. Робота в училищі ставить необхідність оновлення педагогічного репертуару. У 1945-1963 роках з-під пера Д.Задора виходять хорові обробки та оригінальні хори («Ой, сонечко вже заходить», «Пісня про ланкову», «Верховино, світку ти наш» та ін.), хорова сюїта «Віночок українських народних пісень», один із перших на Закарпатті зразків монументальної кантати («Карпати»), оркестрові обробки закарпатських народних танців, твори для струнного оркестру («Коломийка», «В селі»), фортепіанні твори («Закарпатська сюїта», Парафрази на оперу «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського). Д.Задор оновлює репертуар училища і пише музику для різних відділів: для піаністів – фортепіанну сонату, етюд; для вокалістів – значну кількість сольних обробок закарпатських народних пісень (тим більше, що на вокальному відділі викладав його молодший брат Андрій); для ансамблю скрипалів – «Романс»; для училищного оркестру народних інструментів (кер. В.Гошовський) – «Закарпатські ескізи», фантазію «Тиса». Репертуар музичної  школи поповнюється «Легкими варіаціями» Д.Задора для скрипки з фортепіано. В цей період яскраво розкривається його композиторський дар, приходить творча зрілість.

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-12.JPG

Процес створення нової музики

Прагнучи повніше реалізуватися як музикант, у 1963 році Дезидерій Євгенович переїздить до Львову. Розширюються творчі горизонти. З’являється, з одного боку, спілкування з провідними західноукраїнськими композиторами (А.Кос-Анатольським, М.Колессою), з другого боку – можливість писати музику для високопрофесійних колективів. Це спонукає до освоєння нових жанрів і написання: Концерту для фортепіано з оркестром (соло виконував автор), симфонічної поеми «Верховина», «Карпатської рапсодії», інструментальної сюїти «Полонинські картинки», камерно-інструментальних творів (тріо «Карпатська веселка», соната для флейти з фортепіано), Концерту для цимбалів з оркестром. Львівський період знаменував найвищі композиторські досягнення Д.Задора, у яких він залишався «співцем закарпатської землі».

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-13.JPG

Д.Є.Задор на одному із концертів

У Львові Дезидерій Євгенович пройшов шлях від старшого викладача – до професора Львівської консерваторії, викладав композицію і фортепіано. В його класі навчалися: Б.Янівський (член СКУ, народний артист України), Ю.Ланюк (член СКУ), закарпатці П.Гергелі (член СКУ), В.Волонтир (член СКУ, заслужений діяч культури) та багато інших.

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-14.JPG

Атестат професора

В останні роки життя прийшло визнання і нагороди. Д.Задору було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України (1972), обрано у члени правління Львівської обласної організації СКУ, а з 1980 р. – у члени правління СКУ, нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, «Пошани».

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-15.JPG

Портрет Дедизерія Задора. Робота закарпатського  художника  Альберта Ерделі

Помер Дезидерій Євгенович 16 вересня 1985 року. За його бажанням похований в Ужгороді – на рідній землі.

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-16.JPG

Могила Д.Є.Задора в Ужгороді на Кальварії

Увіковічнюючи пам’ять видатного земляка, у 1992 році його ім’ям було названо Ужгородське державне музичне училище та відкрито  клас-музей Д.Задора; у 1997-1998 роках про нього опубліковано перші розгорнуті монографії закарпатських авторів (Я.Рак «Творчий портрет Дезидерія Євгеновича Задора», Т.Боніславського «Карпатська кантата»); а у 2005 році, завдячуючи закарпатському музикознавцеві Л.Мокану, у книзі «Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення» побачило світ багато нових і цікавих матеріалів. Серед них – переклад на українську мову головної фольклористичної праці Д.Задора «Коломийка в руській народній творчості» (К.Петричко), спогади сучасників: однокурсника по навчанню (Ю. Костьо), учнів (Г.Конькової, Ю.Ланюка), друзів (М.Немеш), колег (М.Кобулея, А.Рощіної); дослідження відомих і починаючих музикознавців (В.Мухіної, Е.Мар’ян, В.Мадяр-Новак, О.Короленко, О.Маркуш). Все це разом відтворює живий образ Дезидерія Задора, допомагає осягнути велич і значимість його творчої спадщини – багатої і різнопланової, пронизаної пізньоромантичними тенденціями та великою любов’ю до рідного краю.

З нагоди 100-річчя  видатного закарпатського музиканта, саме в день його народження в Ужгороді відбуватимуться урочистості. З Угорщини приїздить син композитора –  Іштван Задор, консул Угорщини,  в державному музичному училищі, засновником якого став Дезидерій Задор і ім’я якого нині гідно носить цей заклад, пройде урочисте погашення маркованого конверту до 100-річчя ювіляра і відбудеться  Міжвузівська конференція, присвячена дослідженню творчості видатного закарпатського музиканта. У науковій конференції приймуть участь гості, представники музичних та громадських організацій з Будапешту, Львову, Ужгорода, Мукачева, з доповідями виступатимуть викладачі Ужгородського державного музичного училища імені Д.Є.Задора; діятиме молода секція  з участю студентів Ужгородського державного музичного училища. А ввечері 20 жовтня  2012 року Закарпатська обласна філармонія запросить усіх бажаючих на урочистий і яскравий концерт з творів Дезидерія Задора, лунатимуть музичні присвяти великому музиканту, котрий підніс музичне мистецтво Закарпаття на світовий рівень.

 

Музикознавець, викладач Ужгородського державного

музичного училища імені Д.Є.Задора та лауреат

обласної премії імені Д.Є.Задора

Віра Мадяр-Новак

Окремі фотографії Д.Є.Задора з публікацій різних років

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-17.JPG

Фото Д.Є.Задора, подане до  Угорської музичної енциклопедії найзначніших угорських музикантів ХХ століття. Фото1936 року

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-18.JPG

Дезидерій Задор з дружиною Магдаленою  і дітьми – Імельдою, Ізабеллою, Іштваном та Магдаленою 

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-19.JPG

На відкритті музичної школи. В центрі  у першому ряді – перший директор Д.Є.Задор

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-20.JPG

Перший директор Ужгородського державного музичного училища серед викладачів перших років роботи цього закладу

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-21.JPG

C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-22.JPG

В колі однодумців

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-23.JPG

Д.Є.Задор на відзначенні свого 50-річчя. Поряд І.Мартон зі своєю мамою

 C:\Users\Інга\Desktop\Новая папка (2)\новый-24.JPG

21 жовтня 2012р.

Теги: Задор, композитор

Коментарі

istvami 2012-10-21 / 12:53:16
Szép centenáriumi megemlékezés, nem olyan mint egy régi szovjet időkbeli méltatás...Zádor Dezső a kárpátaljai zenei élet kimagasló alakja volt...

НОВИНИ: Культура

14:33
Сьогодні в Мукачеві стартує фестиваль етнічних театрів національних меншин "Етно-Діа-Сфера" (ПРОГРАМА)
11:46
Музейні святкування в Ужгороді завершилися нічними атракціями на Замковій горі
04:32
Оголошено короткий список Всеукраїнського літературного конкурсу імені Івана Чендея
03:48
Василь Шкіря: "Перегортаючи підшивки газет, переосмислюєш спектри свого життя"
03:40
Мар'яна Нейметі, "Йод": Ніжне і світле навіть у найтемніших плямах
03:15
Зразковий дитячий ансамбль танцю "Веселка" концертом відзначив своє 25-річчя
10:54
Концертну програму "До вас з любов'ю" подарував шанувальникам в Ужгороді естрадно-духовий оркестр обласної філармонії
09:35
Колекційну фотовиставку "Політика тіла" презентували у Мукачеві
19:20
Визначено переможців цьогорічного "Книга-фест"
16:01
"Овіяна легендами" Мирослава Копинець потішить ужгородців сольним концертом
09:42
Вихідними у Мукачеві стартує фестиваль етнічних театрів національних "Етно-Діа-Сфера"
03:26
"Книга-Фест- 2018" розпочався в Ужгороді
03:19
/ 1
В Ужгороді стартували "Ерделівські читання"
03:16
У Мукачеві відкрили "страшну" виставку AzaNiziMaza
09:40
8 державних і близько 300 громадських музеїв Закарпаття відзначатимуть 18 травня Міжнародний день музеїв
03:57
У Хусті відбувся фестиваль сучасної та народної пісні "Веселка над Тисою"
03:36
Закарпатці взяли участь у Міжнародному живописному пленері "Вижниця 2018" на Буковині
19:11
Міжнародну Ніч музеїв та галерей можна відзначити в Музеї української культури в Свиднику
09:30
На Закарпатті вийшов у світ черговий номер щоквартального вісника "Культурологічні джерела"
05:14
Опубліковано програму роботи виставки "Книга-фест-2018" в Ужгороді та акцій у рамках книжкового свята
00:42
В Ужгороді вдруге визначать лауреатів премії імені Петра Скунця
16:45
З любов'ю вийде до слухача естрадно-духовий оркестр обласної філармонії в Ужгороді
14:20
/ 1
У Берегові відкрили виставку картин, створених митцями під час весняного пленеру
03:29
У Берегові відбувся масштабний угорський фольклорний конкурс
05:42
/ 1
В Ужгороді відкрилася виставка живопису та кераміки Юлії Єгорової-Рогової
» Всі новини