Владу просять не чіпати ужгородську площу Народну

На сьогоднішній день Ужгород – сумна ілюстрація того, як не можна ставитися до міста, його історії, давньої забудови, зелених насаджень тощо. Це також ілюстрація невмілого, некультурного, непрофесійного керування будівельними процесами. Замість тонкої виваженої модернізації необхідного – безцеремонне втручання в усі історичні квартали. Замість архітектурного смаку, такту й міри – вульгарний наступ, гвалтування історичних архітектурних зон.

Інтерес вульгаризаторів докотився нарешті і до "чеського" кварталу, який є найбільш цілісним архітектурним ансамблем міста, його гордістю, і не має аналогів у інших містах України. Відразу серцем цього кварталу – площею Народною, яку деякі чиновники в міру свого розуміння називають футбольним полем, а на мові архітектури це – партер, еспланада – розкішний архітектурний елемент, яким також похваляться небагато міст. Замість цього врівноваженого зеленого прямокутника, що максимально відповідає композиції площі, чітким лініям архітектурної забудови 1930-х років, пропонується "облаштування" – прямокутник збираються прорізати доріжками з бордюрами, лавочками, ліхтарями і ощасливити групою фонтанів. Тобто Ужгород може отримати черговий кітч на місці найдосконалішого архітектурного ансамблю. І все заради самовтіхи владних мужів, які ігнорують суспільну думку, виражену в рішеннях обласної архітектурно-художньої ради, що не скликається вже майже рік. А ще ходять чутки, що площу Народну вилучили зі списку пам'яток архітектури, а ще говорять, що одна з найдавніших пам'яток містобудування – складські приміщення 1781 р. біля мерії (охоронний номер 1107) зацікавили можновладців, а також про те, що колишній кінотеатр "Ужгород" з його розкішним фасадам у стилі "баугауc" і не менш розкішним інтер'єром буде радикально перебудовано. І цьому всьому віриться, адже найбільш неприпустимі для цивiлізованого суспільства речі вже сталися в нашому місті.

Чи можуть ужгородці врятувати своє місто, в якому всі ми тимчасові гості, і зберегти його красу для нащадків? 

Закликаємо представників влади припинити експерименти з містом, пригасити власні творчі амбіції, а також проникнутися священною повагою до історичної забудови Ужгорода і не спотворювати обличчя міста. Адже визначальна риса будь-якого європейського міста – незмінність і, відповідно, впізнаваність його обличчя, його, кажучи англійською, бренд. Невже брендом Ужгорода має бути вульгарність, що прозирає з усіх покалічених вулиць у старій частині міста?   

Обласна архітектурно-художня рада:

В. Гецко, Е.Джумурат, І.Кліса, Б.Кузьма, В.Лезу, В.Микита, З.Мічка, М.Приймич, В.Роман, М.Сирохман, В.Скакандій, В.Сідак, Т.Сопко

Містобудівна рада:

О.Андялоші, Є.Асталош Я.Балог, І.Броді, В.Ганзел, А.Жига, П.Сарваш


Юрій Ажнюк, Олег Диба, Антон Симкович, Максим Тулай, Марія Вовк, Наталка Майстренко, Олег Олашин, Андрій Німець

 

Ви можете долучити свій підпис до цього листа, надіславши його на електронну адресу інтернет-видання Закарпаття онлайн, або просто залишивши його в коментарях до цього матеріалу, зазначивши можливість контакту для перевірки достовірності підпису.