Закарпатська облрада і громада спільно вдарили на сполох: Сміттязвалище в Хусті загрожує життю людей та всесвітньовідомій Долині нарцисів

Бо, як заявляли пікетувальники, вина тому – тамтешнє сміттєзвалище: доймає сморід, дим, алергія. Ми, казали заявники, написали скарги у всі інстанції, починаючи від керівництва міськради до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, та оскільки все без змін, то вирішили діяти.

Діяти вирішили не тільки хустяни. Депутати облради нинішнього скликання – Андрій Сербайло, Василь Гнатків, Віталій Постолакі, Євген Ластівка та Олександр Солонтай, яким також потрапив у руки лист–скарга від мешканці вул. Кірешська, Молодіжна, Колгоспна та ін. – усього 237 підписів, не гаючи часу, оформили відповідний депутатський запит. Хай там як, а йдеться про здорове довкілля й безпеку людського здоров’я й життя.

Ось витяг з листа: "У м. Хуст в районі окружної дороги біля газокомпресорної станції знаходиться сміттєзвалище несортованого сміття, де чимало й пластмаси. Горить воно при будь–якій погоді й загасити його без допомоги МНС неможливо. Наші домівки розташовані неподалік, унаслідок чого 1000 осіб піддаються постійному отруєнню, оскільки дим проникає в помешкання і нема чим дихати. У результаті, серед населення поширюються захворювання шкіри, головний біль, алергія."

Погодьтеся, така розповідь не могла не стривожити не байдужих людей. Тим паче, що Чорнобиль довів істину: і простіше, і дешевше ліквідовувати причини, аніж наслідки.

“Стічні води зі сміттєзвалища – далі читаємо в листі, – протікають через територію нашого мікрорайону, забруднюють поверхневі ґрунтові води і потрапляють в колодязі, чим створюють реальну небезпеку виникнення інфекційних епідемії масового характеру".

Отож, йдеться про виникнення неконтрольованого ланцюга?

"Сміттєзвалище розташоване неподалік від державного природного заповідника “Долина нарцисів”, – наголошують заявники, – куди приїжджають не тільки вітчизняні, а й закордонні туристи та науковці, то сусідство такого об’єкту не додає ні краси заповіднику, ні іміджу нашій державі.»

«Долина нарцисів» – єдине місце в СНД, де живе вузьколистий нарцис. Подібні зарості можна побачити тільки в Альпах, Румунії, на Балканах – і все. А в період цвітіння –це феномен природи, заради якого люди долають тисячі кілометрів. Нам Господь подарував скарб, тільки бережи і насолоджуйся.

«Щоб привернути увагу до існуючої проблеми, ми, а це в основному – жінки й діти, перекрили рух автотранспорту: спочатку – до сміттєзвалища, затим – до заповідника, – підсумовують хустяни у листі. І додають. – Просимо втрутись і навести порядок ”.

Голова обласної ради Михайло Кічковський колективний депутатський запит щодо вирішення питання закриття сміттєзвалища, розташованого в районі окружної дороги м. Хуст, оголошений на пленарному засіданні восьмої сесії облради, направив голові ОДА О.Гаваші та прокурору Закарпатської області Ю.Бенці.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ВИМАГАЄ ОПЕРАТИВНИХ ДІЙ

1 червня ц.р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища України в Закарпатській області, яке очолює Андрій Погорєлов, повідомило, що колективний запит депутатів розглянуто. Так от, Хустське міське сміттєзвалище уведено в експлуатацію в 1977 році. Проектом передбачалось кагатування, компостування, заорювання органічних відходів з нетривалим терміном розкладу. З початку 90–х років склад відходів суттєво змінився, де переважають відходи полімерної групи з довготривалим періодом природного розкладу. До таких змін комунальна служба міста виявилась не готовою. Технології не дотримувались, техніка морально та фізично застаріла. Обслуговуючий персонал та охорона не діяли. В неорганізованому порядку стали вивозитись відходи з навколишніх сіл. У результаті за останні роки під’їзна дорога та прилегла територія періодично завалювались відходами. Межі сміттєзвалища також змінились. Фінансування на експлуатацію та впровадження нових технологій у міському бюджеті не закладались.

Починаючи з 2003 р., наголошує Андрій Погорєлов, при формуванні бюджету на наступний рік щорічно вносились пропозиції на виділення коштів у видатковій частині бюджету для вирішення першочергових екологічних проблем, у т.ч. й проблем міського полігону. За останні три роки керівництву видано 5 приписів, 3–ох посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.
Актом перевірки у 2007 р. також виявлено забруднення прилеглих територій до сміттєзвалища, у т.ч. охоронної зони КС “Хуст”, керівництву якого спільно з міською радою запропоновано виконати роботи з очистки даної території. А головам сільрад видано зобов’язуючі приписи щодо організації робіт з видалення з підвідомчих їм територій ТПВ згідно з Законом України «Про відходи». За несанкціоноване безконтрольне розміщення відходів на звалищі в урочищі Кіреші Ізянського сільського голову притягнуто до адміністративної відповідальності.

У даний час, наголошується у листі–відповіді, міське сміттєзвалище – перевантажене. Проблеми міського полігону спричинені неналежною організацією робіт у сфері поводження з відходами у м. Хуст, що і призвело до критичної ситуації, яка вимагає негайного оперативного вирішення. А тому, Держуправлінням запропоновано провести спільне засідання комісії ТЕБ м. Хуст та Хустського району, де вирішити першочергові проблеми.

НЕХНАННЯ ЗАКОНІВ НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Звісно, був час розсипати каміння, настав час – зібрати його. Депутатський запит було направлено й на адресу Юрія Бенци, який, як відомо, очолює поважну структуру, котра до перевірки залучила фахівців відповідних служб. Установлено, зазначається у відповіді, яка надійшла на адресу Михайла Кічковського з прокуратури Закарпатської області, що при відведенні та використанні земельної ділянки, нарахуванні та сплаті втрат сільгоспвиробництва, транспортуванні та складуванні твердих побутових відходів на вказаному сміттєзвалищі допускаються грубі порушення вимог земельного та санітарно–епідеміологічного законодавств, а також законодавства про відходи. Так, 28 лютого 1975 р. виконкомом Хустської міськради прийнято рішення, відповідно до якого управлінню житлово–комунального господарства дано дозвіл на розміщення, складування та утилізацію відходів на земельній ділянці 4,7 га в урочищі “Кіреші” для компостування і асенізації твердих побутових відходів. Транспортування сміття на вказану земельну ділянку до вересня 2005 р. здійснювалось комунальним підприємством (КП –авт.) Хустської міськради “Прибиральник”, а згодом і до сьогодні ця земля використовується під сміттєзвалище КП “Хустська міська шляхоексплуатаційна дільниця”.

На сьогодні площа земельної ділянки, зайнятої сміттєзвалищем, – 9,4 га.

Проведеною перевіркою додержання вимог санітарно–епідеміологічного та екологічного законодавства при експлуатації полігону виявлено ряд порушень при складуванні та транспортуванні сміття. У порушення вимог пунктів 2,5 «Санитарных правил устройства и содержания полигонов твердых битовых отходов» не оформлено акт уводу в експлуатацію сміттєзвалища, не здійснюється систематичний контроль за складуванням, захороненням та зберіганням відходів на території самого сміттєзвалища, не налагоджено облік завезеного сміття, не проводяться заходи з ущільнення, щоденного миття та дезинфекції спецавтотранспорту, який виїжджає з полігону.

Іншими словами, сміттєзвалище наче жило само по собі. Принаймні, на такі думки навели наступні рядки листа– відповіді з обласної прокуратури: «Перевірками виявлені факти періодичного підпалу на території полігону, що є грубим порушенням Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Не встановлено, як того вимагає Закон України «Про екологічну експертизу» огорожу по всьому периметру полігону, що призводить до засмічення прилеглих земель та рознесення вітром легких компонентів побутового сміття».

Як і слід було чекати, за результатами проведеної перевірки контролюючими органами області притягнуто до адміністративної відповідальності 2 посадові особи Хустської міськради та КП “Хустська міська шляхоексплуатаційна дільниця” за виявлені порушення санітарно–епідеміологічного законодавства та законодавства про відходи. Але і це ще не все.

Закарпатським міжрайонним природоохоронним прокурором Хустському міському голові внесено подання про усунення порушень природоохоронного законодавства та притягнення службових осіб винних у порушеннях вимог природоохоронного законодавства до дисциплінарної відповідальності, а начальнику Річансько–Тисянського міжрайвідділу з контролю за використанням та охороною земель облдержземінспекції – припис про вжиття дієвих заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства при експлуатації сміттєзвалища. Крім того, Чопською транспортною прокуратурою порушено кримінальну справу стосовно службових осіб Хустської міськради та КП ”Хустська міська ШЕД” за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Щодо додержання вимог Земельного кодексу України. Ні Хустською міською радою, ні КП «Хустська міська ШЕД», зазначається у листі, питання прийняття рішення про оформлення техдокументації з питань землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації полігону ініційовано не було, грошова оцінка землі не розроблена, вказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів. Ні Хустською міськрадою, ні КП, що здійснюють експлуатацію сміттєзвалища, втрати сільгоспвиробництва, а це – 450907 грн., спричинені фактичним вилученням земельної ділянки із сільгоспобігу, нараховані та сплачені не були, чим державі завдано збитків на вказану суму. По справі ведеться досудове слідство.

ПРО МІКОРОФЛОРУ, ВОДУ Й ДЕЩО ІНШЕ

«Одночасно повідомляємо, – зазначається в листі, – згідно з інформацією обласної санепідемстанції з метою оцінки можливого впливу на прилеглу житлову забудову, органами СЕС проведені дослідження грунту на земельній ділянці громадянина Тодавчича ( відстань від сміттєзвалища 300 м) по семи хімічних показниках ( нітрати, аміак, сульфати, хлориди тощо) три проби на солі важких металів на відстані 30 м, 300м та 700 м за трьома показниками ( свинець, мідь, цинк), на патогенну флору. У кожному з досліджень перевищень гранично допустимих концентрацій, патогенної мікрофлори у грунті не виявлено».

Щодо води. Висновки фахівців такі: «У 2006 році були проведені бактеріологічні дослідження води з колодязів в с.Кіреші ( 300 м від сміттєзвалища), вул.Колгоспна, буд. №№ 131, 137, 139, 141, 147, 151, 2а. Якість води за результатами досліджень не відповідала санітарним нормам, власникам колодязів надані пропозиції щодо проведення очищення та знезараження питної води. За санітарно–хімічними показниками питна вода відповідала санітарним нормам. Слід відмітити, що згідно з даними міськрайСЕС, якість води з індивідуальних колодязів у багатьох випадках не відповідає вимогам нормативів у зв’язку із щільною забудовою, нераціональним плануванням подвір’я, відсутністю каналізування тощо».

Авжеж, і сам не дрімай. Та важливо, як на мене, у цій метушні не забути про одну дрібничку – оздоровлення забрудненого довкілля та людей, яким випало жити поблизу не тільки унікальної «Долини нарцисів», а й небезпечного об’єкту. І тут власними силами хустянам не справитись.

І наостанок. З висновків відповідних служб випливає, що питання відведення землі під сміттєзвалище вирішено незаконно. Звісно, контролюючим органам видніше. Та все ж головна проблема чи не в іншому: у порушенні технології складування твердих побутових відходів, і це повинно стати головним у вирішенні ситуації, яка склалася по сміттєзвалищу в районі «Долини нарцисів». До речі, чинним законодавством України, а точніше постановою Кабміну України «Про розміри та порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» (№ 1279 від 17.11.97 р.) сформований перелік об’єктів, що звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісового виробництва у разі використання ділянок для будівництва шкіл, дитсадків, об’єктів соцпризначення, навіть культових споруд, кладовищ і багато інших, тільки не будівництво сільських сміттєзвалищ. Виникає запитання: як забезпечувати належний санітарний стан територій краю? До речі, голова обласної ради Михайло Кічковський звернувся з відповідним листом у Міністерство з питань житлово–комунального господарства України, в якому просить дати тлумачення згаданої постанови, що відображало б питання пільг для будівництва об’єктів складування, перероблення сміття та побутових відходів в частині відшкодування сільськогосподарських та лісогосподарських втрат виробництва або увійти з клопотанням до Кабміну України про внесення змін до неї.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати