Зимівля коней

8 жовтня ми пішли за кіньми на Полонину, снігу було дуже багато і йти було майже неможливо. Але ми знайшли 2 старші кобилки, які дозволили собі відійти від інших коней. Ми сіли на коней і вдало дісталися до табуна. Привівши табун у Прелуки, ми посідлали коней і відправилися у похід з туристами. Було цікаво бачити сніг у такій кількості і ще зовсім зелене листя. Ось відео, яке ми тоді зняли.

Пізніше сніг розтанув і була звичайна полонинська осінь з чергуванням теплих днів та снігу. Вже майже через місяць, 4 листопада, табун було перегнано на місце зимівлі - смт Великий Березний.

 Наступного дня розпочалися сильні дощі, що означає, що Прелуки почало засипати рясним снігом. Добре, що вдалося вислизнути з полонин. З 1 грудня сніг дістався й Великого Березного. Як не дивно, зима вступила в свої законні права згідно з календарем.

Коні Полонинського господарства вже понад 10 років зимують у природних умовах, без конюшні, на снігу - тебенюють (тебенівка - добування корму з під снігу). Від нас отримують лише сіль та мікроелементи. Ці коні народжені і вирощені в таких умовах (заради збереження їхніх природних інстинктів), для них - це звичайний стиль життя. Якщо підходить час вижеребки і лошатко народжується на снігу, то в конюшню його не забираємо, росте в табуні.

Ми щоденно слідкуємо за кіньми, щоб за необхідністю, при дуже жорстких погодних умовах, коли коні не можуть добути собі їжу, допомогти їм.

Останні 6-7 років не було важких зим. Коні не бояться дощів, вітрів, морозів. Важка зима - це коли випадає понад 60-70 см снігу і якщо йде відлига, а потім знову морози тоді, таку товщу злежаного снігу коням важко пробивати. Цієї зими синоптики обіцяли "справжню" зиму і вона до нас прийшла під Новий рік (почалися сильні вітри і снігопади). Ще перші числа січня коні "відпочивали", спокійно докопувалися до їжі, хоч вже випав досить глибокий сніг і дув сильний крижаний вітер.

 

 

20 грудня відбулося відлучення лошат від кобил і переведення їх з "інкубатора" (табун Вулкана в с. Мирча) до табуна Орлика в Березному. Розраховуючи на лагіднішу зиму, ми дозволили лошатам побути трошки довше з мамами і відлучили їх 20 грудня, що на місяць пізніше від нашого стандартного відлучення. Хоча адаптація лошат проходила в суворих умовах, зате в зиму вони зайшли з хорошим запасом. 

20 грудня

Лошата почуваються добре, тримаються разом. Копають сніг, добуваючи собі їжу. Деякі лошата підходять до дорослих коней, і доїдають за дорослими кіньми, вже у розкопаному снігу.

У 10 числах січня настав найважчий час для табуна, були сильні снігопади, і коням стало важко докопуватися до трави. Мирчанські коні (табун знаходиться вище в горах) не змогли докопуватися до трави і перейшли до поїдання гілочок дерев. Ми вирішили допустити до копиць із сіном табун, який зимує в с. Мирча. Такі копиці в нас завжди знаходяться в резерві на території зимівлі табуна. Мирчанський табун був біля копиць із сіном біля 3 тижнів, коні харчувалися сіном. Коли сніг спустився з 70 см до 30 см, коні пішли тебенювати. Щодо табуна у Великому Березному, то якби ще випав сніг на 20 см більше, то коні не могли б докопатися до трави і ми були б змушені пустити їх до копиць. При постійному моніторингу обстановки і спостереженні за контрольною групою 6 місячних лошат, ми вирішили цього не робити і дочекалися поки сніг почав осідати.

Через декілька тижнів очікуємо поповнення.

*Описано період з 5 жовтня по 11 лютого 2017 року

Зимуємо далі...