Українська музична сцена - занепад чи смерть?

Одна з найпоширеніших фобій у сучасної людини – страх залишитись у суцільній тиші. Саме тому ми вмикаємо телевізор, радіо, магнітолу, мп3-плеєр і створюємо «звуковий фон» навколо себе. Більшість з нас надають перевагу музиці. Як каже Вікіпедія – музика це вид мистецтв, художнім матеріалом якого є звук, особливим чином організований у часі.

Українська музична сцена - занепад чи смерть?

Музика як мистецтво не дарма має у своєму корені слово "муза", гарна і "вчасна" музика піднімає людині настрій, заспокоює думки, дозволяє відчути ностальгію, вирватись за рамки рутинного буття. Перші зародки музики відомі ще з первісного ладу у вигляді пісень шаманів під акомпанемент примітивних ударних та смичкових інструментів.

З плином часу, мистецтво збирати докупи звуки вдосконалювалось і розширювалось, з'являлись нові музичні інструменти, не стояла на місці і музична думка. Та найбільшим досягненням людства з часів виникнення музики як мистецтва є пісня. Пісня – поєднання тексту та музики є симбіозом передавання думок, музика доповнює і окреслює текст, спрямовує думки в потрібне русло, тобто служить своєрідним містком до свідомості слухача.  Текст ,подекуди, віршований, а інколи і без рими, в свою чергу "підказує" музиці пікові емоційні моменти, задає загальний лад музики, додає їй життя.

Українці здавна вважаються співочою нацією і мистецтво пісні має історичну традицію і глибоке коріння в нашому фольклорі . Якщо з фольклорним жанром народної пісні в Україні все зрозуміло – він намертво застиг і не розвивається вже понад півстоліття, то інші жанри, як наприклад естрадний, бардівський, роковий, експериментальний, електронний, так-сяк представлені в нас на батьківщині створюють, якусь кволу ілюзію діяльності і розвитку.

Тож про українську музику та українську пісню, як про мерця, або добре або ніяк! Найважливішим елементом будь якого мистецтва є приголомшити, викликати співпереживання, наче серфінгіста підхоплює морська хвиля - слухача повинна підхопити пісня. А саме цього вже протягом багатьох років в українській музично-пісенній творчості майже не спостерігається. Рівнесенькі аранжування, слабенькі віршики на рівні 5 класу початкової школи. Суцільне засилля естрадної музики обумовлене світовим ринком і націлене на єдиний орієнтир – гроші, не "випускає" на велику всеукраїнську сцену тих людей, для яких музика не просто рахунки в банку та захоплення фанатів.
Говорити про те, що ніякого прогресу в українській музиці немає, звичайно, не можна, але вся більш-менш цікава та не рудиментарна творчість дислокується по дрібним залам і не збирає великої аудиторії, саме через низьку культуру споживання музики як продукту. Тай чого можна вимагати, наприклад. від дівчинки вихованої на Вєрці Сердючці?

Зниження загального культурного рівня призводить до того, що продюсери починають диктувати молодим гуртам свої умови, підганяючи, подекуди оригінальну творчість, під загальну "планку" яка зараз на такому рівні, що нижче вже нікуди. Зазвичай "редактори" від естради пропускають тільки пісні, текст яких містить ключові слова, на які, мов "собаки Павлова", реагує більшість зазомбованих слухачів радіостанцій та популярних музичних каналів.

Та проблема, навіть не в естрадній музиці, бо й серед незалежних виконавців або навіть відомих колективів, не сильно обтяжених зобов'язаннями перед продюсерською когортою АБСОЛЮТНО НЕМОЖЛИВО НІКОГО ВИДІЛИТИ. Був колись "Океан Ельзи" тай залишився він зрештою, проте тих емоцій, які викликала їхня музика вже немає, альбом "Дольче-Віта" можна любити бодай за фразу "ми не спали всю ніч, розбудили слова", але більшість матеріалу на ньому сприймається досить-таки рівно. Звісно, Вакарчук та хлопці з гурту не винуваті в тому, що їм зараз саме так пишеться. Але альтернативи немає. Якщо брати інші жанри, то там зазвичай йде сліпе копіювання цілих семплів музики. От хіба, що харківський актор і співак Сергій Бабкін, колись член славнозвісного дуету "Пятница", який відомий тільки в певних колах, а про інших досить яскравих представників української прогресивної музичної сцени й говорити не варто – їх імен не знатиме жоден пересічний громадянин України.

І на завершення, додам, що знаю кілька виконавців з України, практично невідомих , яких слухаю регулярно. Та це не вирішує проблеми тотального застою цього виду мистецтва в Україні.

Якщо хтось з вас, шановні читачі, зі мною не згодний, назвіть мені гурт, творчість якого хоча б суб'єктивно може зачепити емоції і приголомшити людину.

06 жовтня 2010р.

Теги:

Коментарі

Вадим 2010-10-14 / 22:02:00
P.S. Дякую автору, за такий цінний блог з точки зору ознайомлення з українськими виконавцями.

Вадим 2010-10-14 / 21:57:00
Я обурений... Нема харизматичних виконавців?..
Звісно, якщо весь радіо-простір України викуплений рус мас-медіа, а пісні українських виконавців (як і самих виконавців) будуть відфудболювати, мовляв "не формат", ніхто і не дізнається про їх існування (а їх дуже багато: + Транс-Формер, Хорта, П@п@ Карло, ДМЦ, ТаРута, Майжеколір, Ет сетера, Cheels, FREZI GRANT, Абздольц, Фліт, Ін Сайд, Кому Вниз, Чур....).

местный 2010-10-10 / 20:06:00
да, кстати, есть ведь еще и "рузскайазычные группы", популярные (относительно, конечно), и в СНГ: например "Джанго" или "Флёр"...

у нас є ще фолк! 2010-10-08 / 17:38:00
Spiritual season крутезний фолк-рок
Доречі, вони були і в Ужгороді і в Мукачеві, бажаючі мали нагоду послухати

2010-10-08 / 16:10:00
2Артем
Моя воля, то было бы иначе, искать приходилось бы не хорошую музыку, а плохую:) Мечтать не вредно...

Артем 2010-10-08 / 15:50:00
Янко, правда ваша.В цьому плані все залежить від нас.

Я просто хотів сказати, що із хорошою музикою в нас все добре, вона є, і слухачі в неї теж є.

Янко 2010-10-08 / 14:59:00
2Артем
Спасибо, но... Для чтобы люди начали искать то, что вы предлагаете, они должны не только знать об этом, но у них должна возникнуть потребность в потреблении качественного товара. ПОТРЕБНОСТИ НЕТ, нет до тех пор, покуда людей втягивают в "болото" прошлого, с его идеологией и мировоззрением! Похоже, что музыка превратилась в средство политическово влияния, а не эстетического. Если наши малыши просыпаются под шансон, а ложатся спать под ретрофм, то какой багаж эстетических ценностей мы закладываем в них?

Артем 2010-10-08 / 14:46:00
Забув нижче підписатися

2010-10-08 / 14:45:00
"Разорвать его может только создание, пускай даже на государственном уровне, радиостанций ведущих пропаганду настоящего искусства и закрытие разного рода ретрофм, радио шансон и им подобным."
не буде такого ніколи в такій державі як наша. Та й взагалі будь-якій владі ні до чого народ який культурно просвітляється і багато думає (ДУМАЄ), тому що почнеться хаос.
Але ж мова не про те. Ми усі сьогодні маємо легкий доступ до будь-якої музики, до будь-якого джерела. Якщо тобі кортить послухати музикі відмінну від тої що на радіо чи тв, ласкаво просимо в інтернет - рецензії, дискографії, мп3, торенти. Музики просто валом.
Ну і щоб двічі не вставати, доповню список із цінних українських музикантів:
Очеретяний Кіт, Контрабас, Пропала Грамота, Далай Лама, Esthetic Education, Фліт, Перкалаба, От Вінта, Надто Сонна, Мартові, Млада, Димна Суміш, Тінь Сонця, Мертвий Півень, Борщ, Юркеш зрештою.

І взагалі що це я? От вам вільнодоступний фтп:
ftp://ukraine.ck.ua/pub/Ukrayinika/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0/
Українська музика, українські фільми, взагалі будь-який медіаконтент.
Або ось торент-трекер, де ви знайдете те що шукаєте
http://www.hurtom.com/torrents/forum/index.php

Янко 2010-10-08 / 13:04:00
"потребах середньостатистичного слухача"
Главное задание повысить уровень требований среднестатистического слушателя. Возможно ли это, без наличии продукта соответствующего уровня на рынке? Замкнутый круг? Разорвать его может только создание, пускай даже на государственном уровне, радиостанций ведущих пропаганду настоящего искусства и закрытие разного рода ретрофм, радио шансон и им подобным.

местный 2010-10-08 / 12:57:00
Артем ("Тут проблема не в українській музиці, а у потребах середньостатистичного слухача") - точно подмечено. Отличием украинской музыки является её крайняя зависимость от российской музыки и от российских вкусов.

О.Е. тем не менее явление в укр. музыке, кроме них из гораздо менее раскрученных могу предложить автору послушать: "Кому вниз", "Вiй", "Мандри", "Гайдамаки", "Плач Еремии", "Полинове поле", "Тартак" - ну есть очень даже неплохие песни.
Нет, наверное, ни одной группы в мире, все песни которых "супер-пупер". Даже у самых великих групп бывали средненькие такие песни, которые в общем-то не прижились, но впечатление в целом не испортили.

Янко 2010-10-08 / 12:13:00
И все? Сколько их можно слушать? Ну разок второй и хватит, а дальше что? Запасы иссякли?

Артем 2010-10-08 / 11:12:00
слухайте ДахаБраха, і буде вам щастя

Янко 2010-10-07 / 23:01:00
Предыдущий коммент мой...

2010-10-07 / 23:00:00
2Деяк Томаш

Определение прогрессивной музыки получилось каким-то неконкретным. Я вижу это чуток иначе. Мне вообще кажется, что наша музыка имеет один серьезнейший недостаток - мы попугайничаем, подражая модным, западным течениями. Мы ничего не родили окромя массовой, низкопробной, минорно-сопливой поп культуры. А некоторые музыкальные течения вообще пролетели мимо нас, даже не задев краешком крыла нашей музыки. У нас попросту нет даже намеков на кантри, настоящий рок-н-рол, блюз (только прошу не упоминать БГ, это совсем другое), хард рока. Спрашивается почему? Для меня ответ очевиден и прост - тупо не наше это! Потому и не получается. Причем не наше глубоко генетически! У них там, в основном, становятся известными благодаря таланту, у нас благодаря папе, или спонсору с туго набитым кошельком. У нас лабает не тот, у кого есть талант, а тот у кого есть бабки на инструменты и аппаратуру. Почему там, даже минор звучит мажорно, а здесь мажор минорно? Не своим делом занимаемся товарищи, обезьянничаем.

Деяк Томаш 2010-10-07 / 22:15:00
для Янко

прогрессивна музика це така яка приголомшує, яка ламає бодай частину уявленнь про "стару" музику, музика яка не боїться втратити слухача, яка сама диктує стилі

Крихітка Моторолла Бумбокс Тол - молодці, вони формують початок, але до рівня сусідньої Росії ще роки і роки. Крихітка зараз по тексту... ну не дуже, вони більше емоціями ніж глибиною, Бумбокс майже добре якби не крадена частково музика, Але це моя приватна думка яку я ні в якому разі не навязую, назвіть мені хоч один український гурт рівня "Сплін" або "Radiohead" який справді перевернув певні поняття, який створив своє бачення і щоразу шокує.

Артем 2010-10-07 / 22:11:00
Тут проблема не в українській музиці, а у потребах середньостатистичного слухача. Якщо йому хочеться аранжировки попростіше і слів непозамисловатіше, то він їх отримає, адже саме такі потреби і формують ефір радіостанцій і музичних телеканалів.
Кожному своє, і якщо ти хочеш цікавої музики, то ти її знайдеш.

До речі, якщо порівнвати Дольчевіту із Суперсиметрією, то ДВ справді пустишка.

Максим 2010-10-07 / 20:27:00
Не дуже погоджуюся зі ставленням автора то альбому О.Е. "Дольче-Віта". Я його люблю (альбом) не тільки за одну фразу "ми не спали всю ніч, розбудили слова"... там багато ще чого цікавого =))

Тетяна 2010-10-07 / 14:48:00
Крихітка Цахес; Моторолла; Бумбокс; Тол... Нехай не всіх можна назвати абсолютним андеграундом, але музика якісна. В будь-якому разі, на кілька шаблів вище від усіляких Арктик-Козловських-АлінГросу:)

Андрей 2010-10-07 / 10:40:00
все нормально буде з музикою. час все розставить на свої місця. як вже було не раз до цього. збіг, якраз зранку натрапив на фото публікацій з "Крокодилу": "...Специалисты предсказывают, что "жучки" не сумеют долго продержаться на гребне успеха: не тот калибр..." і т.д. :)
http://factor2000.users.photofile.ru/photo/factor2000/115835107/139895320.jpg

http://factor2000.users.photofile.ru/photo/factor2000/115835107/139895326.jpg