Вибори. Відеоспостереження в натурі

Мене не здивувало, що на восьму годину ранку понеділку було пораховано й передано до ЦВК з 70-го виборчого округу лише трохи більше 13 відсотків даних з дільниць. Саме таку «оперативність» роботи окружної виборчої комісії і передбачала вночі, залишаючи приміщення ОВК.

Прозорі урни під спостереженням
Прозорі урни під спостереженням

Трохи узагальнених і конкретизованих вражень від учорашніх мандрів по дільницях.

В моніторинг процесу виборів до парламенту попросив включитися Ужгородський прес-клуб. Побувала на чотирьох дільницях у Сваляві, а також у селі Ганьковиця, Воловці, Верхніх та Нижніх Воротах, спостерігала роботу виборчого штабу кандидата у депутати Олександра Кеменяша, понад п’ять годин очікувала надходження перших результатів голосування з дільниць в окружній виборчій комісії. На Воловеччині ми побували спільно з кореспондентом «Старого Замку» Ларисою Романюк. По півночі повернулася додому, аби виспатися та ранковим поглядом оцінити те, що бачила впродовж довгої дощової виборчої неділі.

Отже, коротко.

По-перше, протягом дня цілковито розчарувалася в системі відеоспостереження онлайн, яким так пишалися на всіх телеканалах усі штатні, позаштатні та зарубіжні коментатори перебігу виборів в Україні. Скидається на те, що доступною практично для всіх користувачів Інтернету відеокартинкою виборців просто відволікли від того, що чинилося поза межами простору, який потрапляв в об’єктив відеокамер. Як приклад, можна назвати ту ж дільницю у Нижніх Воротах, де одразу в очі кинулося недопустимо близьке розташування прозорих скриньок від місця дислокації трьох спостерігачів. Так, голова комісії одразу ж відреагувала на зауваження журналіста. Однак зауваження було зроблене пообіді, а надто «цікаві» спостерігачі сиділи там з початку голосування, і не факт, що не повернулися туди ж після від’їзду журналістів з дільниці. Окрім того, на тій же дільниці вихід для виборців, які вже проголосували, був влаштований через суміжне приміщення, де перебували невстановлені нами особи. Відеоспостереження там, звісна річ не велося.

По цьому епізоду не робитиму жодних припущень, кожен може зробити їх самостійно.

У штабі кандидата в депутати, навіть якби дуже захотіли скористатися відеосервісом від ЦВК, зробити це реально було практично неможливо. Для цього довелося б задіяти, як мінімум сотню комп’ютерів і стільки ж людей, які б відстежували рух виборців одночасно на кількох (чотирьох-п’яти-шести) дільницях. Людський зір і мозок одночасно не спроможні сприйняти більшу кількість посегментованого відеоматеріалу.

Те, що виборців «купували», було зрозуміло ще до дня голосування. Для штабів кандидатів-мажоритарників мало б бути завданням з’ясувати, яким чином відбувався розрахунок за кожну конкретну позначку в бюлетені. У день голосування були сигнали про те, що там чи інде «дають гроші». Однак реальних механізмів підтвердити таку інформацію чи то не було змоги, чи то заважали інертність, перестрах самих же інформаторів. Так, наприклад, на Воловеччині активісти об’єднаної опозиції не наважилися звернутися із заявою про підкуп виборців до місцевої міліції, хоч довгий час спостерігали за одним із торгових закладів, де, за їх інформацією, була розташована «каса видачі» готівки прихильникам кандидата-конкурента. Наголошу: журналісти «каси» в тому закладі не побачили, однак зустріли нас у ньому явно насторожено, щось там таки було нечисто, «одинока» п’яненька компанія в генделику виявляла до нас помітно тверезе зацікавлення. Коли довкола тебе утримується аура настороженості та остраху, це можна відчути і потилицею. От тільки шкода, що цю ауру до заяви в правоохоронні органи в якості речового доказу не докладеш.

Насамкінець, трохи про ОВК. Ясна річ, що пізно ввечері члени окружної виборчої комісії, які вже провели понад десять годин у приміщенні та працювали, мали потребу й повечеряти. Пакунки з їжею їм принесли. Хто, звідки, за чий кошт – не уточнювала, бо це завідомо приватна справа кожного з членів комісії. Сказали б: скинулися по п’ятдесят гривень і попросили принести. Неприємно вразило інше: з приміщення, де члени комісії влаштували таємну нетаємну вечерю, більшість з них вийшла з відчутним горілчаним запахом, а деякі і з симптомами алкогольного сп’яніння среднього ступеню.

Останнім часом уникаю значного скупчення нетверезих осіб, почуваю себе у такому товаристві некомфортно і остерігаюся неадекватних дійз боку людей, задурманених алкоголем. Навіть при всій повазі до цілковито тверезих міліціонерів та беркутівців, які охороняли приміщення ОВК, будь-які мої спроби вказати на те, що нетверезі люди не мають права здійснювати надані їм повноваження з підрахунку голосів на виборах, були б оцінені як провокація та скандальна поведінка. Як мовиться, один у полі не воїн. Тому я мирно пішла додому спати, аби вранці спокійно написати про власні, нехай і суб’єктивні, але правдиві враження від цих виборів.

Ну, і на додаток до всього - про користь від паління цигарок. Стоячи біля відчиненого вікна у коридорі з черговою цигаркою і спостерігаючи, як потроху з’їжджаються представники дільничних комісій з протоколами та бюлетенями, ненавмисно, цілком випадково помітила дивну річ. З машин виходили по троє-четверо уповноважених від дільниць з коробками та пакетами з бюлетенями та протоколами і прямували, як і належить, у бік центрального входу ОВК, і заразом один-двоє чоловік з тих самих машин простували по пішохідному переходу через площу в протилежному напрямку. Нагадаю, ОВК №70 розташована в самому центрі Сваляви, на другому поверсі районного Будинку культури.  Ця будівля знаходиться точно навпроти будівель Свалявської міської ради, головою якої є рідний брат кандидата-мажоритарника від партії регіонів, а також торговельного центру з гарною іншомовною назвою «Ґратіс», що обслуговує покупців цілодобово, засновником і фактичним власником якого є також свалявський градоначальник. Вікна в кабінеті мера були зашторені, однак світили зеленкувато, незважаючи на пізню годину. По них можна було чітко вгадати, яким повинен бути результат виборів.

 

Ірина Мадрига (Андрійчук), Закарпаття онлайн.Блоги
29 жовтня 2012р.

Теги: Свалява, вибори, відеоспостереження

Коментування вимкнено автором публікації.

Дещо про місцеву літературну критику
/ 8И снова об уникальности русинского языка
/ 4Звіт про пригоди Кота Босоніж
/ 4Розмова з Миколою Боярчуком. Про головне
/ 2До нас їде Боярчук...
/ 4Художник Іштван Гичко. Дотик до власної сутності
/ 4Олександр Кеменяш. Свій не з чужими
/ 4Під напругою
/ 4Як Божа Кульбабка день Сваляви відзначила, або Надувні кульки замість ремонту
/ 4Експонати «Лужанської долини» поєднує культура спілкування
/ 4Віктор Тереля: «Таємниця світу захована в самій людині»
/ 12Свалява. Знову наруга над пам’ятником Гуці-Венеліну
/ 19Про спраглого свалявського мера та ціну на воду
/ 4Талант художника – це хист мати терпіння
/ 10Новоселиця як ментальність
/ 4Дизайн по-свалявськи
/ 3Художниця з Тули - про Україну
Не все гаразд із "силою життя". Бракне мінеральної води?
Запрошую на сайт
Фольклорний колектив «Верховинка» відзначив ювілей виданням книжки
Дві книжки, про які варто знати
/ 3Про розмарію Петра Скунця
/ 3Микола Холодний і Тереза з Голубиного
Як стати солдатом Чонків
/ 10Шафранна галявина. Ретроспектива в дитинство
» Всі записи