Сучасна ситуація, або Ювілейна НЕжить (частина 2)

- Карле Карловичу, ще один напрям, який намічався вами на самому початку, як важливий – міліція. Ви говорили про дільничних міліціонерів у селах, які повинні сумлінно виконувати свою роботу. І називали інші недоліки, які і на нашу думку, і на думку наших читачів були цілком слушними.

- На цьому напрямку, на жаль, ми не можемо похвалитися серйозними здобутками. Справа в тому, що, як відомо, пройшла чергова хвиля пенсіорізації міліції, і з міліції знову пішли ті, кого називають досвідченими міліціонерами. Це в основному 40-річні міліціонери, які не хочуть служити до 55 чи 60 років, як передбачають нові зміни в пенсійному законодавстві. Це сильний удар по кадровому складу нашої міліції. Те, що ми робили в минулому році: збирали керівників міліції з головами сільських рад, - ми в березні знову продовжимо. Була дана команда дивитися за порядком у селах, за кримінальною ситуацією, виписувати адмінштрафи. Але практично нічого з цього зроблено майже не було. Не так давно ми провели нараду у прокурора, де були присутні всі силовики, і розробили систему робот на цей рік. Минулої суботи був зроблений рейд по дискотекам. Отримали ми дуже неприємні результати. Зараз ми це обговорюватимемо на нараді в понеділок. Дійсно, мій представник, Юрій Рацин, їздив у складі рейду із силовиками, міліцією, податковою. Як мені повідомили - суцільний безлад, діти 13-14 років п'ють пиво, курять... Те, про що я говорив пів-року, стало результатом виявлених порушень цією мобільною групою, яка об'їздила пів- району. Зараз будемо конкретно працювати разом з прокуратурою, міліцією, головами сільських рад. І я думаю, що зараз будуть розроблені конкретні кроки для боротьби з цими негативними явищами. На рахунок дільничних? Їх просто не вистачає. Тільки 70%-80% сіл району забезпечені дільничними. І зараз реально не вистачає міліціонерів для цієї ділянки роботи, хоч я буду добиватися того, щоб ця важлива ділянка була максимально забезпечена кадрами. Я дав вказівку своєму юристу, щоб разом з із заступником начальника міліції по громадському порядку розробили і до кінця цього місяця надали мені матеріали про можливість створення громадських формувань в селах. Я думаю, що там, де будуть талановиті голови сільрад, з їх допомогою можна буде організовувати громадські формування, як зроблено у В. Паладі. В цьому селі вже 23 чоловіка є членами громадського формування і результати їх роботи дуже ефективні: перестали красти на полях, не їздять ночами кінські вози, які промишляли крадіжками, якщо в село заїхала чужа машина, то відразу про неї є інформація... Я думаю, що тільки таким чином вдасться компенсувати брак дільничного інспектора. Тому не потрібно постійно говорити – де міліція? Ми й самі багато чого можемо робити – без фінансування і без того ж дільничного інспектора.

- Карле Карловичу, ви часто вживаєте слова "команда", "співпраця"... Але ось в "Новинах Виноградівщини" ви пишете, що у вас немає співпраці і єдиної команди з головою райради. Ви говорите про те, що з усіма ви вже налагодили стосунки, всі люди як люди, а цей – незрозуміло, що за чоловік, і все псує. Може його депортувати на "родіну"? Але перед тим давайте хоч якось пояснимо, чому саме він заважає.

- Те, що я там написав. Воно все пояснює.

- Там всього одне речення, тому будь ласка, розшифруйте, в чому саме ви не можете зійтися?

- Давайте почнемо не з того. Мені подобається склад ради. Не залежно від партій ми спілкуємося з усіма депутатами. У тому числі ми спілкуємося і з депутатами від ЄЦ. В мене таке враження, що, дійсно, люди хотіли би вже забути про політику і, дійсно, щось робити. Зазвичай, депутати, які обираються вперше – дуже амбіційні. І я вважаю так, що цю амбіцію не потрібно ламати, а навпаки необхідно використовувати і потрібно створити в раді таку атмосферу, яка сприяла б цим налаштуванням. А коли у всяких дрібницях шукаємо проблему і ламаємо хід сесії, і доказуємо, що це не так, як ви собі думаєте, бо тут працюють два різні полюси, то це не є правильно. Я вважаю, що голова райради повинен об'єднувати весь зал, незалежно від партійних прапорів. І це коли вирішуються зовсім не політичні питання, а життєві. Я б не хотів, щоб ви написали це таким чином, що я кажу, що він поганий. Я б хотів, щоб ви написали, що я відкритий і готовий до співпраці, але коли, щоб я не зробив, шукається якась каверза, і відразу політику туди всовують... Я не розумію, чесне слово.

- Карле Карловичу, було би більш зрозумілим, якщо б ви приклади навели. Всього кілька, але яскравих, щоб читачі і виборці, що практично в одному стакані, могли зрозуміти.

- Нехай те залишиться так, як є. Я не хочу сваритися з Олегом Вікторовичем через газету. Я думаю, що ця ситуація схожа на ситуацію, яка є між Борисенком і Онисько. Це - притирання. Я оптиміст і надіюся, що співпраця в нас ще вийде.

- Але в яких питаннях ви все-таки не можете зійтися? Нам це зрештою цікаво як людям, що живуть в районі, яким ви керуєте.

- Я не стану говорити вам такі конкретності, як він, коли ви брали в нього інтерв'ю. Я не хочу зараз говорити, що то не правда. Бо згодом він скаже, що те, що я говорив – не правда. Вийде базар. Але, повірте, є питання, які дійсно стосуються району, і ми їх не вирішуємо, бо не можемо узгодити позиції. Наприклад, навіть ті невеликі кошти, які є, ми не можемо розподілити, щоб приступити до роботи. А всі ці питання, як відомо, повинні проходити через затвердження сесією.

Ми ще кілька хвилин намагалися отримати конкретику від Карла Карловича, але марно. Єдине, що п. Резеш сказав, що вони з Любімовим просто різні люди, мовляв, "не зійшлися характерами". Але якщо таке пояснення може задовольнити суд при розлученні гарячої молодої пари, яка через сліпі емоції допустилася помилки, то в ситуації представників двох гілок державної влади таке пояснення по меншій мірі несерйозне. Тому ми звернулися до п. Любімова.

- Олеже Вікторовичу, чому п. Резеш вас вважає єдиною перепоною для плідної співпраці всіх сил влади на благо району, про що мешканці Виноградівщини дізналися із шпальт районної газети?

- Я не знаю. Можливо тому, що на останній сесії не проголосували пропозицію партії Регіонів про зменшення плати за оренду партійних офісних приміщень до 1% від теперішньої ціни. Але ж саме ті депутати районної ради, у яких із Резешем таке порозуміння, і не підтримали цієї пропозиції.

- Однак виявилося, що партія ЄЦ платить всього одну гривну за оренду.

- Так, але за суборенду. Ми орендуємо приміщення від групи власників оренди, до якоїі, до речі,входить і пан Альошин. Але партія ЄЦ витрачає велику суму на благодійність, про що всі знають.

- На благодійність витрачаються і представники інших політичних сил. Наприклад, пан Товт, голова Петрово, заявив, що він сам витратив 60 тис. грн. І чи хтось із партії ЄЦ вніс подібний вклад у благодійність?

- Цікаво, звідки у колишнього депутата такі можливості?

- Олеже Вікторовичу, а чому не можете узгодити використання коштів на ті чи інші цілі, від чого, як стверджує Карло Карлович, робота стоїть?

- А тому, що Карло Карлович не узгоджує, а нав'язує. Чому кошти повинні виділятися саме в ті угорські села, звідки депутати- однопартійці Карла Карловича? Він говорить про обіцянки своїм виборцям. Але ж у нас теж є свої виборці і свої обіцянки. Зрештою ми просто перестали спілкуватися з Карлом Карловичем на ці теми, бо замість себе він прислав Якоба.

- А з Якобом, як відомо, вам легше домовитися.

- Так, це дійсно так. Бо в ті часи, коли при владі був Якоб, ми домовлялися, а зараз мені і моїй політичній силі висувають ультиматуми. Так співпрацюють, так диктують.
Повернемося до розмови з Карлом Карловичом, де ми порушили ще кілька тем, які нас цікавили.

- Карле Карловичу, а як так сталося, що новообраним головою громадської ради при голові райдержадміністрації, нової фішки, нової влади, став Василь Васильович Лендєл?

- Я не знаю деталей обрання Василя Васильовича, бо саме тоді був на лікарняному. Видно, так вирішили ті представники громадських організацій, які були запрошені.

- Чомусь не були запрошені члени новоствореної незалежної профспілки малого і середнього бізнесу "Захист". Чи туди запросили тільки лояльних до влади представників?

- Не знаю. Я дійсно не був присутній.

- Що ж, вітаємо вас. Ми впевнені, що Василь Лендєл, як одна з найодіозніших фігур нашого громадськозагостреного естеблішменту, безперечно стане прикрасою у короні теперішньої влади. Але у зв'язку з останніми подіями на малому базарі, хотіли би спитати вашу думку про ті реформи податкової і пенсійної системи, які так боляче сприймаються в підприємницькому середовищі.

- Я думаю, що податки повинні платити всі. Є цивілізована норма. Якщо підприємці думають, що в цивілізованих країнах, наприклад, у наших сусідів в Угорщини чи Румунії платять менше, то глибоко помиляються. Їм навіть не снилося, скільки там платять і які суворі санкції вживаються до неплатників. А з пенсіонерами в країні зараз взагалі ситуація критична, тому що скоро на одного працюючого буде кілька пенсіонерів. Я вам зізнаюся, що коли мітингували підприємці у нас, у Виноградові із-за податкового кодексу, то в натовпі я бачив кілька знайомих підприємців, які нажили за короткий період цілі капітали. Я бачив, як кілька років тому вони їздили на велосипедах, а зараз катаються на далеко не дешевих іномарках. Соромно декому протестувати із-за того підняття податків чи пенсійних внесків.

- Декому може й соромно, а декому життєво небезпечні навіть такі підвищення. Хоча, Карле Карловичу, їх не так багато і ми з вами погоджуємося, що платити податки необхідно. Але, як на наш погляд і погляд багатьох із тих, хто протестує, чи не повинні податки справедливо сплачувати і ті, хто їх зараз реформує у бік збільшення? А при тому, що є інтернет і інші джерела інформації, важко людям пояснити, чому при нашій бідності і проблемами з пенсіонерами, такі великі кошти йдуть в офшори. І чому існує Межигір'я, чому гвинтокрили за мільйони доларів.

- Мені самому не подобаються ті офшорники, але що ви думаєте, їх немає в Угорщині чи Словакії? Такий світ. Спустіться, Володю, на землю.

- А може вже прямо в концтабір? Тільки у рабів ніколи не виникає ілюзій на рахунок соціальної справедливості. Не думаємо, що в Угорщині або в Румунії навіть приблизно така влада і така ситуація, як у нас. Але, напевно, це вже питання не до вас, Карле Карловичу. Та повірте, що без відповідей на них жодна влада не може розраховувати на назву демократична. Дякуємо за розмову.

Чи настане апокаліпсис в Україні? Не знаємо, хоча у Виноградові явні ознаки. Ми це зазначили і в невеличкому епіграфі до матеріалу. Загальна деградація і занепад декому здається шансом виділитися, отримати приз і досягти чогось свого. В теперішній ситуації про це можуть мріяти особистості, які самі вже давно зруйновані і морально, і ментально, тому деструктивні і темні. А раз воно зараз вишкряблося на саму поверхню і ангажується, тоді вже дійсно, скоро... Тому саме апокаліпсисом все і закінчиться,... щоб розпочатися знову.

Володимир Мочарник

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати