В УжНУ Володимир Кличко відповів на запитання закарпатських прихильників

1. У тебе є велосипед? Ти часто катаєшся?

Який хлопчисько не мріяв про велосипед! І в мене був велосипед, спочатку я їздив під рамою, а потім на рамі. Це був «Уран», і я ним дуже пишався, і завдяки цьому навіть був модним хлопцем у своєму дворі.

2. Підтримував чи ти брата, коли він вирішив йти у політику?

Я вже про це говорив сьогодні: з самого початку я був категорично проти того, щоб Віталій йшов у політику. Однак тепер розумію, що це його покликання і його воля, він хоче не на словах, а на ділі зробити і побачити Україну процвітаючою. Адже у нас є для цього все: і море, і гори і головне - талановитий і красивий народ. І тому я свого брата підтримую в тому, чим він займається сьогодні.

3. Як Ви ставитеся до органної музики?

До музики взагалі ставлюся позитивно. Але ось ставлення до органної музики мої батьки свого часу зіпсували. Ми з родиною відвідували різні театри і музеї, і якось - мені було тоді близько 10-11 років - до нашої програми входило відвідування костелу, де знаходився діючий орган. Той концерт органної музики тривав години зо дві, але мені не було цікаво, і я вже дуже хотів додому. А коли концерт уже доходив кінця, всі люди встали і почали плескати стоячи, через що музикант продовжив грати ще близько години. Можете уявити, яким стало після цього моє ставлення до органної музики. Хоча, звичайно, якщо б це відбулося не у 10 років, я б по-іншому сприйняв той концерт. А в цілому я музику дуже люблю і завжди із задоволенням її слухаю.

4. Що хочете змінити в житті?

У житті змінювати нічого не хочу. Я говорю не тільки про позитивні речі, але й про негатив. Адже без негативних моментів я б не зміг сприйняти позитив: необхідні знання та досвід в житті ми отримуємо тільки так.

5. У яких морях Ви купалися?

У дитинстві я читав про Робінзона Крузо, а тому мені хотілося вирушити в далекі мандри й багато подорожувати. Мені з цим пощастило, оскільки через спорт довелося подорожувати. У поїздках я отримав освіту, якої не отримав би в жодному вузі, ані в Гарварді, ані в Оксфорді: я вивчив мови, юридичні та законодавчі сторони ... Я вдячний спорту за всі ці подорожі та набуті в них паралельні зі спортом навички.

6. Хочете відкрити школу боксу в Ужгороді?

Хочу відмітити, що не стільки бокс, скільки спорт є важливим. Фонд братів Кличків багато робить в цьому напрямку і в Закарпатті зокрема - сьогодні в с. Буштино Фонд відкрив 109-й спортивний майданчик. Крім того, ми реставруємо спортивні школи (ДЮСШ), які були колись давно збудовані по всій країні і з того часу жодного разу не ремонтувалися, сьогодні вони знаходяться у жалюгідному стані. А коштів у фонду на це вистачить. Ми їх відкриваємо, відвідуємо і бачимо, як багато дітей там займається. Адже вдумайтеся, яка страшна статистика: більше 90% підлітків до 14 років хоч раз спробували алкоголь, ще частина - наркотики. Тому ми сподіваємося, що до спорту приходитимуть все більше дітей, відмовляючись від шкідливих звичок. Подавайте свої заявки, і, можливо, ми зможемо допомогти спортивним школам і у вашому регіоні.

7. Ким Ви хотіли бути в дитинстві?

Я народився у сім'ї військового, а тому свого батька бачив не так часто. Коли він виходив з дому, ми ще спали, а коли повертався – ми вже спали. Тому наочним прикладом мені для наслідування був старший брат. Я хотів бути, як він - і на бокс я пішов, щоб наслідувати його. А подорослішавши, я хотів вже зробити щось краще, ніж він. Мотивацією займатися спортом був для мене сам Віталій, і в спорті я вже хотів теж бути кращим за нього. І досі інколи наслідую йому. Ви, напевно, захочете запитати, чи піду я за ним в політику? Ні. Поки я займаюся спортом і соціальною роботою, а в політику не збираюся. Зараз я, звичайно, агітую усіх вас, але це мій громадянський обов'язок, це і обов'язок кожного з вас.

8. Чи ходите Ви в церкву і молитеся там просячи допомоги у Всевишнього?

Я вірю в Бога, у цю силу. Кожен сам визначає для себе, який він - цей Бог. Я читаю Отче наш перед найважливішими боями і заходами в моєму житті. У церкві я відчуваю те, чого не відчуваю ніде: заряджаюся позитивом і енергією, а думки мої стають чистими.

9. Ви себе повністю в житті реалізували?

Я себе ще не реалізував, оскільки вважаю, що коли людина припиняє мріяти, вона зупиняється. Я не припиняю мріяти. Я себе ще відчуваю молодим, у мене ще є плани і в спорті, і за його межами. Після Олімпійських ігор, які відбулися цього року в Лондоні, у мене народилася нова ідея. Оскільки на наступних Олімпійських іграх в Бразилії бокс професійний та аматорський буде суміщений, я хочу туди поїхати і там відбоксувати і, звичайно ж, виграти. Ну а після такої перемоги зможу попрощатися зі спортом.

10. Який у Вас був переломний момент в житті?

Життя - як американські гірки, воно веде нас то вгору, то вниз, то закручує. І найголовніше - вміти отримувати задоволення від усього цього. Адже ми постійно вчимося, отримуємо нові знання, і будь-який момент в нашому житті може стати переломним. У нас в країні зараз теж переломний момент, і нам з вами важливо його не проґавити. А політика - це ж наш інструмент. І я дуже сподіваюся, що і Віталій стане сильним політичним опонентом і сильним лідером для своєї партії. Як би там не було, я готовий на всі труднощі, готовий боротися з ними і нокаутувати їх.

11. Дмитро Лукачук (переможець в номінації найкраще питання через соціальну мережу facebook): Ви часто порівнюєте бокс із шахами, і Вас, безумовно, можна назвати боксерським гросмейстером. Ви дійсно відразу бачите чи відчуваєте "мат" в кілька ходів, будучи на рингу?

Я не дарма порівнюю шахи з боксом. Коли ти знаєш гру, правила і суперників, коли можеш аналізувати їх і готувати, то в рингу відбувається все так, як ти плануєш. Навіть якщо відразу гра йде не так, як планував, маю в голові завжди ще кілька планів. І я не даю можливості пропустити удар, нанести мені удар; аналізуючи опонента, я розумію, як зламати суперника - спочатку ментально, а потім фізично. Але в боксі важливо, щоб цей шах-мат настав якомога швидше. Чим довше це триватиме, тим більше гра буде затягуватися, а можливість програти - зростатиме.

Спасибі тобі за це питання, Діма. Я вручаю ці рукавички як символ: у житті потрібно завжди боротися, і я впевнений, що у тебе все вийде так, як виходить у багатьох.

Теги: Володимир Кличко, зустріч в Ужгороді, УжНУ, Пацкан Валерій, УДАР

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати