Завтра в Ужгороді суд оголосить вирок Димитрію Сидору?

Дворічна судова тяганина запам’яталася не так серйозним правовим підходом до справи, як, передусім, окремими моментами, які викликали сміх та сльози. Чого лише вартує бажання православного пастиря навчити суддю І. Стана "русинської" мови. Усе через те, що раніше на одному із судових засідань свідок О. Онисько вимагав для себе перекладача з української мови на русинську. Не додала честі о. Димитрію і його заява про непричетність до підготовки документів, прийнятих на так званому 2-му Європейському конгресі підкарпатських русинів у місті Мукачеві, оскільки ініціатором їх написання начебто був русинський активіст Шарга М. І. (нині покійний). Також за повідомленням Д. Сидора, нібито саме Шарга М. І. був генератором всіх ідей, а він та інші лідери русинських організацій краю лише погоджували документи та вносили незначні правки та пропозиції.

На судовому розгляді кримінальної справи найбільш успішно піарився підсудний о. Д. Сидор. Перебуваючи на підписці про невиїзд Димитрій Сидор заявляв про право на збройний супротив проти української влади, виступав із пропозицією організувати в Ужгороді зустріч двох лідерів найбільших християнських Церков – Папи Римського Бенедикта XVI і Патріарха РПЦ Кірілла (Гундяєва). Спокусився батюшка і на чергову можливість стати слугою народу – депутатом, при цьому, як говориться «нечистий поплутав». Замість того, щоб зареєструватися кандидатом у депутати Закарпатської облради по одномандатному виборчому округу в обласному центрі, він потрапив до списку мажоритарників до райцентру Берегово. Результат говорить сам за себе – «духовний лідер русинів» отримав лише близько 20 голосів підтримки.

Сидор Д. Д., перебуваючи на підписці про невиїзд, безперешкодно та систематично відвідував Російську Федерацію та країни Європи, де намагався розчулити до сліз тамтешніх політичних бонзів. Однак певну підтримку та співчуття він отримав лише в лиці побратимів Кирила Фролова та екс-консула РФ у Львові Євгена Гузєєва (малочисельні та проплачені «пікети» русинських заробітчан до уваги не беруться!). Останні спромоглися лише на заяви, які окрім посмішки та протверезіння в пересічних закарпатців нічого не викликали. Так, Кирил Фролов заявляв, що «если бы не о. Дмитрий, Ужгород сейчас бы типичным униатским городом, но благодаря ему Ужгород является одним из духовных центров Русской Православной Церкви. Есть все основания полагать, что это и есть главная причина, по которой о. Дмитрия пытаются упрятать за решетку".

Екс-генконсул Росії Гузєєв Є.Є, назвав Сидора Д.Д. пророком, з яким він постійно спілкується.
 

Довідка:

Кримінальну справу за ч. 1 ст. 110 КК України "посягання на територіальну цілісність і недоторканість України" проти протоієрея УПЦ МП о. Димитрія Сидора слідчий відділ УСБУ в Закарпатській області порушив 5 грудня 2008 року.

Рівно через рік відбулося перше слухання по справі. Винуватим себе батюшка ні тоді, ні тепер не визнавав. Справу проти священика було порушено ще при Вікторові Ющенку і не закрили після приходу Віктора Януковича. Ця обставина дає сподівання, що її не спустять на гальмах. Сам протоієрей вкрай негативно відгукується про українську владу, особливо про попередніх президентів, однак на нинішнього покладає великі надії. "Русини вважають трьох президентів – Кравчука, Кучму і Ющенка – злочинцями, які свідомо протидіяли праву русинської нації на самовизнання", – пише на сторінках одного порталу Димитрій Сидор.