Сотні, а можливо й тисячі людей нашого краю в ці дні зайняті тим, чим і я: з подивом і непорозумінням вкотре переглядають результати цьогорічних виборів. Тисячі громадян ламають голову над тим, що ж трапилось насправді і чому так сталося. І намагаються знайти причини провалу та можливості викарабкатися з нього.
Для останнього пропоную власний рецепт.
Відштовхуюся від тієї основоположної аксіоми, що народ міняти не можна. А от керівництво – так. Водночас на Закарпатті от-от вже й те аксіома, що не густо в нас особистостей, котрі відважаться взяти на себе не просту ношу бути ефективними проповідниками помислів громади. Причини різні: проста пасивність, незнання державної мови, або ж значна частина перспективної угорської молоді, котрій зараз за тридцять і представники якої могли б з вагомими шансами бути лідерами громади, знаходяться за межами краю.
Проте, повернемось до рецепту.
Тепер, за кілька днів після виборів, найважливіше, щоб очільники осередків глянули на ситуацію зсередини. Потрібно утриматися від перебільшення власних (на їх погляд) успіхів, і заниження чужих (реальних) досягнень. Не варто також роздмухувати огріхи інших, замовчуючи при цьому свої. Подібну аналітику доцільно залишити політологам, журналістам.
Наступний крок – дуже швидко треба забути надумані чи реальні образи. Досить легкий і водночас важкий крок. Адже в більшості випадків тримають зло одні на одних не громади, а їх керманичі. Вагома частка протиріч тут теж "лише" особистого ґатунку. Відтак дуже швидко слід сідати за стіл перемовин, і починати не із крапленого, а чистого аркушу. Під час переговорів варто шукати не те, що розлучає, а те, що з'єднує: мінімально 160-тисячна угорська громада! Не для того потрібно ширяти чоло, аби вигадати, чому не можемо спільно щось зробити. Навпаки, до тих пір не вставати із-за стола, поки над ним не з'явиться отой символічний білий дим, який сповістить: знайдено ключ розв'язання проблем, що задовольняє всіх.
Є ще один важливий чинник рецепту. Ставлення Угорщини. Вибори однозначно довели: уряд робить добро не тим, що на повну широчінь грудей стане на бік однієї з угорських організацій (за якою тисячі людей), протиставляючи себе іншій (за якою – теж тисячі). Для того, аби угорський дух знову запломенів на Закарпатті, повинна змінитись й поведінка Будапешта: політику грубого втручання має змінити позиція дистанціювання. Політику цькування один на одного змінити на політику примирення. Адже успіхи угорців Закарпаття, це водночас й досягнення Угорщини. Так само, як і промахи. Коли ж окреслене вище здійсниться, віддалі простягнутої руки сягне мета: войовничі будні стануть днями мирного співіснування. І звідсіля вже справді крихітна дистанція до ери співжиття заради один одного й громади загалом. До того періоду, коли 100-гривневі банкноти неначе горох від стінки відлітатимуть від нашого національного тіла й духу, коли зможемо разом дати гідну відсіч ( а це потрібно буде зробити) все більш поглинаючому українському націоналізму, про що свідчать хоча би успіхи "Свободи" на цьогорічних виборах.
Для багатьох, можливо, ці рядки видадуться дещо наївними і романтичними. Не виключено, що дехто захоче доповнити наведені вище рецепти. Зазвичай, будуть і такі, котрі завчасно пропонуватимуть інші методи "лікування". Можливе і те, й інше. Однак гарантовано: чудес не буває. Без суворого дотримання складених з доброї волі рецептів та настанов не можливе одужання. Не потрібно чекати роками, щоб переконатися: епоха самовідмови далі руйнуватиме, або ж вдалося наказати їй "Стій!" і знову роздмухати полум'я духу.
Елемир Кевсегі
pidkarpatec 2010-12-10 / 11:33:00
Takih jak miroslav ta coppi visati malo,bö to je fasistske rpihvostok.Naraz vidno halicansko fasistske mislennja.Mi uhorzi nikudi ne sbirajemosja bo ze nasa zemlja i zemlja rusiniv, a vi iditj do domu v asiju.
сорри 2010-11-13 / 22:56:00
перегляньте відео
http://www.youtube.com/watch?v=onBuR18PJMI
(с)
Дуже добра пісня, добре відео. Щиро дякую
2010-11-13 / 22:51:00
А єцуни, чи регіонали купували, виявляється, угорські голоси всього по 100 гривен (купюри із Шевченком). Явна національна дискримінація, бо українцям платили щонайменше по 150 гривень
Присвячується героям Карпатської України 2010-11-13 / 21:48:00
перегляньте відео
http://www.youtube.com/watch?v=onBuR18PJMI
ember 2010-11-13 / 14:28:00
Miroslave, gde ty vidish порушення територіальної цілісності України та розпалювання міжетнічної ворожнечі?
Tut samokritika:
не густо в нас особистостей, котрі відважаться взяти на себе не просту ношу бути ефективними проповідниками помислів громади. Причини різні: проста пасивність, незнання державної мови, або ж значна частина перспективної угорської молоді, котрій зараз за тридцять і представники якої могли б з вагомими шансами бути лідерами громади, знаходяться за межами краю.
Tut kritika Budapesta:
Ставлення Угорщини. Вибори однозначно довели: уряд робить добро не тим, що на повну широчінь грудей стане на бік однієї з угорських організацій (за якою тисячі людей), протиставляючи себе іншій (за якою – теж тисячі).
Tut ukrajinskaja realjnostj:
гідну відсіч ( а це потрібно буде зробити) все більш поглинаючому українському націоналізму, про що свідчать хоча би успіхи "Свободи" на цьогорічних виборах.
I voobshche material o tom, shto nado bylo by primiritjsja dvum vrazhdujushcham vengerskim organizatsijam, i avtor predlagaet svoj recept. Potomu shto ІВАН prav: tri vengra – tri ispana (tsi ukraintsa – tri hetjmana). Da, Ivane, brattja my vashi:))
Олег Диба 2010-11-13 / 10:18:00
Мирославе, усе простіше, аніж здається...
Дві громади на Закарпатті - українська і угорська - кожна живуть осібним, не спроектованим на іншу життям. Особливо угорська. Хіба вам не цікаво було почитати і зрозуміти, чим дихають угрорці, якими очима дивляться на світ? Для нас важливо було показати цей невідомий для більшості зріз суспільного життя краю. А якою має бути бути суспільна реакція?.. Позиція Закарпаття онлайн відома - ви її щойно означили, свою ви також сформулювали... Отак, з розрізнених елементів, і складається пазл суспільної думки краю. Так що будьмо оптимістами...))
А щодо СБУ...) Ще з студентських років, котрі у мене припали на активні середину 80-х-початок 90-х, я ставлюся до цієї організації насторожено. А тому навряд чи вам пощастить впіймати мене за носінням матеріалів - з КІСу чи будь-чиїх інших - у відомий офіс на вулиці Довженка в Ужгороді.) Якби наша СБУ хотіла щось побачити, то, думаю, їй не потрібно би було чекати цього перекладу в в щойно створеному блозі КІС на Закарпатті онлайн.
Це якби вона хотіла... :(
Мирослав 2010-11-13 / 08:12:00
Олегу Дибі - дану статтю треба не публікувати на найбільш популярному (і до речі найбільш українському) сайті Закарпаття - а подавати в СБУ як заклики до порушення територіальної цілісності України та розпалювання міжетнічної ворожнечі.
Автору статті - хочете роздмухати полум'я угорського духу та протистояти українському націоналізму? Можете боляче попектися, якщо роздмухаєте пожежу в серцях українців! 1939 вже не повториться. І фюрера в союзниках ви вже не маєте, і українці вже не розділені між собою державними кордонами...
сорри 2010-11-13 / 01:34:00
Дуже прикольно в контексті статті на Закарпатті онлайн, відповідно до якої 21% закарпатських угорців мріють чкурнути звілдси при пеершій найменшій нагоді...:)
А "мерехтить" у заголовку мало бути "тліє"?
Реблята угорці, ну хіба я не казав, що незабаром Берегово стане чисто українським містом і що всі ініціативи по перейменуванню його на Берегсас - абсолютно передчасні?.. :)
Даєш кожному закарпатському угорцеві по європаспорту - для прискорення їх виїзду з території України! Нє, Іштван?.. :))
ІВАН 2010-11-13 / 00:27:00
Де три угорці - там три ішпани? Невже, брати ви наші!
Кришеник 2010-11-12 / 17:41:00
Як видно,закарпатські угорці мають ті ж проблеми, що й усі інші. І не лякати б одне одного привидами своїх націоналізмів. Країна ж в нас одна - Україна. Як це не дивно здасться все тим же угорцям, тяк і тим, хто ідентифікує себе як русинів. Мета має бути одною - це наше майбутнє. Я теж - наївний і романтичний.
Kergudu 2010-11-12 / 17:35:00
Смішна стаття. Особливо смішно читати про "полум'я духу" і про "відсіч українському націоналізму") Брати мадяри, ви де живете? Одне тішить - нарешті будемо знати що ви про нас (всіх інших) думаєте. За дружбу! (якщо вона вам потрібна).