Стартувала хода присвячена Всесвітньому дню боротьби з хворобою Паркінсона з Обласного центру нейрохірургії та неврології в Ужгороді. Долучився до ходи й мукачівець Василь Кирлик. Чоловік розповів, що хворіє на хворобу Паркінсона 16 років.
"Проявилася вона тим, що з одного боку кисть не працювала так спритно, як з іншого. Я не міг гроші порахувати, копійки. Я не розумів десь пів року, що зі мною. Коли встановили діагноз — хвороба Паркінсона — то я був дуже здивований, що в такому молодому віці вона в мене з’явилася. Мені було 42 роки тоді. З часом пристосовуєшся до цієї хвороби, більше про неї дізнаєшся і так налаштовуєш свій режим, щоб рухатися, не піддаватися хворобі", — розповів Василь Кирлик.
До скандинавської ходи долучилися шестеро людей, які хворіють на хворобу Паркінсона. Про це розповіла тренерка Діана Касич. Жінка розповіла, що тренує людей з цією хворобою понад два роки.
"Ми починаємо спочатку з розминки, щоб усі суглоби були залучені, щоб не було травм. Далі ми ходимо. Якщо правильно ходити, то при такій ходьбі буде залучено 95% м’язів. Рух — це життя, якщо рухаєшся — живеш, а для хворих це особливо важливо", — розповіла Діана Касич.
Скандинавська хода дає можливість хворим уповільнити розвиток хвороби. Про це розповіла завідувачка Обласного кабінету хвороби Паркінсона Катерина Карпінська.
"Найбільшою проблемою цієї хвороби є сповільнення. Людина починає втрачати рухові навички. Вона змінює свою жестикуляцію, свою ходу, починає ходити маленькими кроками. Певні клітини головного мозку швидше старіють, ніж їм це потрібно. Саме ті клітини старіють, які відповідають за швидкість та амплітуду рухів. Ми наразі не можемо її попередити, сповільнити можна активністю: рухова активність, ментальна активність, соціальна активність", — розповіла Катерина Карпінська.
За словами Катерини Карпінської, наразі в Обласному кабінеті хвороби Паркінсона зареєстровано близько 400 хворих.