Ужгородцю Миколі Петрецькому 63 роки. Із дванадцятирічного віку він почав захоплюватися музикою.
"З'явилися ті всі платівки, ця вся музика. На коротких хвилях слухав румунське радіо. Така якість звуку була страшна, але щосуботи був "TOP TWENTY" (хіт-парад англійський). І я вже тоді почав мріяти, що коли вже в мене це все буде на вінілових платівках. Почав спочатку все записувати на магнітофон. Тато мамі купив магнітофон, але, звичайно, він швидко був конфіскований. Мама змирилася".
Свої перші платівки чоловік привіз із Угорщини. Там проживала його тітка. Він обмінював рублі на форинти і їздив туди щороку з 1972-го.
"Там уже була приватна торгівля, бутіки, торговельні центри, купа імпортного товару. І з-поміж них і платівки. Потім платівки з’явилися і в нас. Уже тут у хлопців, у дітей ми то купували. Були індійські, югославські фірмові. Також англійські, німецькі виробництва та інші. Ціна була від 25 рублів, на індійські — 30. Дорогі були: за 40 рублів можна було купити югославські. Ну і фірмові плівки від 50-60 рублів, були і за 90".
Частину платівок продав, бо думав, що залишить хобі, однак потім пошкодував і знову почав збирати. Тепер у його колекції — понад 1800 платівок. Він слухає їх удома після робочого дня в лікарні. Каже: може задовільнити і музичні вподобання своїх друзів.
Вдома Микола Петрецький облаштував місце для вінілових платівок. Альбоми складає за виконавцями: "Причому навіть не за алфавітом. А як вони мені приходили. От якщо "The Rolling Stones" я маю 15 альбомів, то вони стоять один за іншим. Елтона Джона теж маю 15 альбомів, то вони теж стоять один за одним. Не розкидано. Бітли у мене є 1967-го року ("The Beatles"). Я сприймаю їх ранні роки до1968-го. Я зібрав усе те, про що мріяв із 12-річного віку".
Його захоплення, зокрема, західна рок-музика: британська, американська, західнонімецька, нідерландська. Каже: слухає виконавців кінця 60-х – початку 80-х років ХХ століття. Чоловіку подобається джаз-рок.
Тепер ужгородець поповнює колекцію поштучно. Іноді доводиться очікувати оригінальні видання кілька місяців: одну платівку британських виконавців, каже, чекав 85 днів із Португалії. Чоловік планує і далі працювати лікарем, а ввечері влаштовувати собі музичну терапію: "Я ні одного дня не пошкодував, що я став лікарем-оториноларингологом, ні одного дня не пошкодував, що я меломан і збираю платівки. Мрії здійснюються!".
Андрей 2021-05-19 / 22:06:12
Удивлен, что их столько продают https://auction.violity.com/auction/715-plastinki?show_type=1&order=40&utm_source=sorting_active&utm_medium=sorting_detting, хотя что сказать, достойное хобби
trandafir 2021-03-11 / 11:41:57
На коротких хвилях слухав румунське радіо?!? З Чавческустана - СРР?
Щось то у пана доктора з пам'яттю: то була румунська редакція Радіо Вільна Европа з Мюнхену ("Аici Radio Europa Liberă"), по годині після обіду по суботах та неділях.
Оториноларинголог мусить слухати професійно, а музику і поготів. Працює вухо-горло-носом.
А за колекцію - калап долу!
Іван 2021-03-09 / 11:41:12
Прикрасна людина з достойною поваги профессією та надзвичайно цікавим хоббі!
Читатель 2021-03-09 / 10:08:42
А вот, самая-самая изюминка бывает от владельцев граммофонных пластинок (то есть, не виниловых, а шеллачных пластинок, на 78 об. мин. ) Нет, никто не спорит. Человек - молодец. Мне определенно интересно его занятие. Но, я, как-то, больше проявляю интерес к чисто механическим устройствам - граммофонам, патефонам.