Кожне тренування з бойового гопака розпочинається з молитви, привітання та розминки. Далі спортсмени відшліфовують різні техніки. Дмитро Гайчиня та Олексій Волошанський працювали над технікою “Тан-двобій”. Олексій розповів, що тренування відбуваються з мінімальним контактом: “Ми зараз тренуємося, щоб працювати із вищим контактом, виконувати складніші удари, небезпечніші”.
Десятирічний Олівер Грецький розповів про техніку “Жовтяк із паличними рухами”. Навики здобував 6 місяців: "Там треба розуміти, як робити, бо якщо не розумієш, то в тебе нічого не вийде. Спочатку починається із стійок, потім йдуть удари, а потім стійки з рухами й ударами".
Брати Сергій та Віктор Яворські виконували техніку "Тан-двобій". Сергій розповів, що бій ведуть без контакту. Суть: показати техніку, відстань між суперниками.
Техніку "Сокіл" відпрацьовував Юрій Бушко. Хлопець розповів, що тренувався із серпами й шаблями: "Із шаблями забув уже, а з серпами – ми ходили на окремі тренування, щоб зі зброєю тренуватися".
Бойовий гопак – вид українського національного бойового мистецтва, яке з 1985 почав відроджувати в Україні його засновник Володимир Пилат. Бойовий гопак складається із 6-ти напрямків бойового мистецтва: оздоровчого, фольклорно-мистецького, спортивного, бойового, духовного та валіовиховання.
Тренер бойового гопака Володимир Васюнець розповів, що останні козаки, які знали це бойове мистецтво, закодували його в танці. "У танці є дуже багато стрибкової техніки – вони стрибають, ноги в сторони – це все можна використовувати в справжньому бою. У бойовому гопаку є 7 рівнів майстерності. На першому рівні тільки один стрибок є, то на другому рівні майстерності йде вже багато стрибкової техніки, уже потрібно мати шпагат. Назви цих рівнів майстерності: «Жовтяк», «Сокіл», «Яструб», «Джура», «Козак», «Характерник» та «Волхв»".
За словами Володимира Васюнця, займатися бойовим гопаком можна з трьох років. Зараз його гурток відвідують близько 60-ти дітей.