"Інтер" розповів про подробиці контрабандного "бізнесу" на Закарпатті – через кордон і тунелі (ВІДЕО)

На кордоні контрабандний товар ласкаво називають "контрабасом". Подібність явна: під час перевезення музикант, як і контрабандист, акуратно ховає свій інструмент в чохол, подалі від сторонніх очей.

Класика контрабанди – сигарети. Дивно, як у цій машині, яка прямувала до Британії, вдалося заховати три з гаком тисячі пачок сигарет. На кожній в старій добрій Англії можна заробити більше фунта.

Машина з британськими номерами, водій поляк, кордон перетинає вперше. Саме це викликало підозру у митників.

Іван Федьо, заступник начальника відділу митного оформлення ТП "Ужгород":

– Водій запевняв, що у нього двадцять блоків, при детальному огляді було знайдено три тисячі сто шістдесят блоків сигарет. Пачки сигарет, вибачаюсь. Триста шістнадцять блоків.

"Число якесь не надто кругле", – кажуть митники. Огляд триває на наших очах.

– Дівіться, видно там полосата пачка. Бачите, свічу на неї.

Ще кілька блоків заховано за передньою панеллю.

– Три, чотири блоки, не більше.

Раніше в неформальних бесідах митники запевняли: основний потік контрабанди проходить через пункти пропуску. Але тепер такої впевненості немає.

Вісімнадцятого липня словацькі прикордонники натрапили на цілу вантажівку з контрабандними сигаретами. Виявилося, його завантажували в п'ятистах метрах від кордону. А до місця навантаження підходив тунель. Словацький спецназ не зважився лізти в підземну трубу.

Для того, щоб на поверхні знайти вхід в тунель, довелося викликати українських колег. Пошуки очолював цей чоловік.

Віктор Потетенін – начальник штабу Чопського прикордонного загону:

– Словаки нам надали допомогу з використання свого обладнання, тому що в них був прибор, який зміг виявити цей пролаз під землею.

Хитромудрий прилад довів групу до цього будинку. Стало зрозуміло: тунель цілком може увійти до книги рекордів як найдовша і найскладнніша споруда контрабандистів.

Сімсот метрів на колінах, і ти – в Європі. Але контрабандистам, на відміну від нас, не доводилося повзати тут по-пластунськи. Цими рейками туди-сюди рухалася керована вагонетка. Цинкові листи, пластикова обшивка, електропроводка, вентиляція. Над цим тунелем попрацювали талановиті "метробудівці".

Для того, щоб визначити, як підходить до кінцевої станції тунель, довелося викопати чотириметровий котлован. Ну а максимальна глибина прикордонного метро на українській стороні – більше шести метрів.

Те, що виявили в будинку, здивувало навіть бувалих співробітників СБУ. Звідси відправлялися вагонетки, завантажені товаром, тягнув їх локомотив, яким керував машиніст в лежачому положенні. Тунель рили за всіма законами інженерної науки і з використанням спецтехніки. Правда, за гуманними українськими законами все це тягнуло хіба що на штраф з конфіскацією, якби не одна деталь.

Людмила Коршунова – керівник прес-групи СБУ в Закарпатській області:

– Під час обшуку співробітники СБУ виявили документи і речі, які можуть свідчити про незаконне переправлення осіб через державний кордон України, і за цим фактом порушили кримінальну справу.

За приблизними підрахунками, для того, щоб викопати тунель, знадобилося вивезти не менше вісімдесяти самоскидів землі. Але рух потужної техніки в прикордонній смузі не зафіксовано. Господинею будинку вважають літню пенсіонерку, в родичах у якої – великий закарпатський бізнесмен. Але жінка померла, кажуть стражі закону, а бізнесмен в бігах.

На іншому кінці закарпатського метро теж суцільні загадки. Група словацьких офіцерів зустрілася з нами в місцевому відділі прикордонної охорони. Керівник групи чомусь відмовився зніматися, називати своє ім'я, і, тим більше, розповідати про тунель.

І все ж ми дізналися, що відбувалося з українським товаром на "кінцевій станції".

Машина зупинялася над схованкою. Через спеціальний люк внизу ящики акуратно завантажували всередину. А зверху контрабанда присипалася гравієм.

Але це не єдиний тунель на західному кордоні, вважає історик Федір Шандор, і, як доказ, показує старий бункер, вміло перетворений у басейн. Каже, таких залишилося багато по обидва боки кордону. Вони були пов'язані підземними переходами.

Федір Шандор, історик:

– Те, що на словацький та польський бік вони ведуть, це сто відсотків.

У сорок п'ятому Закарпаття стало частиною Радянської України. Кордон проводили умовно. А під ним виявилися тунелі, що сполучали військові об'єкти Угорщини та Словаччини.

Федір Шандор, історик:

– Чесно кажучи, ми говорили про це у вигляді жартів. Треба їх відкопати та ходити на другий бік, ну, так, посміялися.

Частка істини в цьому жарті виявилося неабиякою. Не минуло й місяця з моменту виявлення контрабандного метро, ​​як українські силовики наткнулися на другий тунель. Вхід в нього виявили в прикордонному селі Малі Сельменці, в цьому магазині для молодят з гучною назвою "Європа". Вихід на європейській стороні шукали словацькі поліцейські, але, так нічого і не виявивши, припинили пошуки. Українська частина тунелю наполовину затоплена. До цих пір важко сказати, чи змогли контрабандисти скористатися підземним ходом.

Будівництво тунелів контролює еліта контрабандного бізнесу. А на нижньому ступені прикордонній мафії – "носильники". Зараз ми їдемо на зустріч з одним з них. Сигарети він ховав на собі. Пішки ходив через українську і угорську митниці. Назвався Іваном. Секретами ремесла погодився поділитися на умовах анонімності.

"Іван", контрабандист:

– На українському боці не беруть гроші, бо то є мєлочь. На мадярській стороні домовляються, бо кожен таможенник має свою людину, і коли з ним домовляються, то тоді вони йдуть. 

За одну ходку носильник перетягував на собі по десять блоків. Ходив туди і назад кілька разів в день. Кожного разу чекав, поки "митниця дасть добро".

– А які умовні знаки?

– Ну, якщо підходиш до таможеника, якщо лівим оком кліпає, то,  значить, все хорошо. Якщо правим оком кліпає два рази, значить, не можна. Значить, зміна сьогодні не працює.

Іван каже, хотів возити цигарки ящиками. Щоб потрапити в "вищу лігу" контрабанди, знадобилася рекомендація.

– Ми так пішли до начальника зміни, сказали, що ми від "Васі". Він дає добро. В машину скільки можете. Ми в машину чотири-п'ять ящиків накрили і провезли. Оце "протеже" називається.

Але "носильникові" незабаром дали відставку. Втім, на виручені гроші той встиг побудувати будинок.

– Якби вам запропонували зараз ходити через кордон, чи пішли б ви знов?

– Звичайно. Якби сказали, та я б і зараз пішов!

Мрія Івана: знову потрапити в "обойму" контрабандистів. І вже тоді він не упустить свій шанс стати багатшими, який межа поки що дає іншим.

Теги: контрабанда, тунель

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати