Зокрема, під час розкопок було виявлено предмети побуту, а також рештки людських скелетів. І навіть череп, прострелений стрілою у скроневу кістку. Розкопки старого храму монахи розпочали місяць тому, сподіваючись привідкрити монастирські таємниці минулого та відкрити історію для сучасників. А також, можливо, організувати зі знахідки туристичну принаду. Однак професійні археологи б’ють на сполох — вони виступають проти самовільних розкопок.
Так, директор закарпатської філії Рятівної археологічної служби Інституту археології України Олександр Бандровський застерігає, що при розкопках повинен бути присутній фахівець. Адже існує ряд правил їх проведення. Наприклад, віднайдені людські кістки не можна відкривати сонцю, бо у такому разі вони втрачають можливість засвідчити через експертизу хоча б приблизний вік поховання. Крім того, О. Бандровський наголошує на порушенні законодавства України про охорону археологічної спадщини, що передбачає навіть кримінальну відповідальність від 3 до 8 років ув’язнення.
Водночас монахи апелюють до документу, виданого обласним управління культури, у якому йдеться про те, що територія монастиря не становить історичної цінності і може бути забудована. Застереження проте не зупинили журналістів провідних регіональних та національних телеканалів, які таки взяли участь у розкопках мурів монастиря, створивши підмогу монахам. Духовно допомагала відома закарпатська співачка Ірина Ярина, які виконала пісню «Вірю».
Настоятель чинного монастиря Стратоні Архимандрит стверджує, що монахи дбають про історичну спадщину Грушева: «Знайдені нами предмети цінніші від золота, бо це наша історія, наше життя». Він також розповів, що під час служіння у Вільнюсі був присутній при фахових розкопках та брав участь у реставрації віднайдених пам’яток.
Олександр Бандровський також повідомив, що згадана місцина уже була досліджена археологами Ужгородського національного університету у 1997 році спільно з румунськими дослідниками: знахідка документально описана і законсервована. Проте монахи вважають, що старі мури не повинні залишитися під землею, а бути доступними для оглядин відвідувачів Грушева, можливо, під спеціальним скляним ковпаком.
Питаннями законності розкопки у Грушеві не обмежуються. Так, представники русинського руху, за словами О. Бандровського, намагаються використати ситуацію у політичному контексті, нібито знаходячи підтвердження відокремленості русинів від українців та їх походження від кельтів. Археолог також наголосив на інших проблемах галузі: три року тому у краї було ліквідовано управління охорони археологічної спадщини, що призвело до хаосу у сфері.
Так, відповідно до закону, жоден землевідвід не повинен обійтися без висновку професійних археологів про відсутність на цьому місці цінних матеріалів. Однак, як правило, спочатку з’являється, приміром, супермаркет, а вже потім вимагають заключення від археологів. Науковці виступають проти орендування і приватизації замків. Як спосіб залишити споруди у державній власності О.Бандровський називає поширення легенд про те, що всі власники замків померли «не своєю смертю».
Історію ж з Грушівським монастирем, як пообіцяв О. Бандровський, бере під фаховий контроль УжНУ та його спеціалісти.
Ужгородський прес-клуб
12 червня 2007р.
Теги: