В Ужгороді можна буде отримати власний досвід психотерапії

Учасники засідання презентували програму Міжнародного конгресу науково-практичної конференції «Дитяча та юнацька психотерапія в Україні — 5 років роботи», яка відбудеться в Ужгороді 28 травня. До участі в конференції запрошено фахівців-психотерапевтів, вчителів, лікарів, соціальних працівників, а також усіх охочих до знань про власне здоров’я.

За словами Вікторії Онищук, голови осередку Української спілки психотерапевтів, системного сімейного психотерапевта, у Закарпатті лише зараз виокремилися конкретні напрями сучасної психотерапії, хоч у Європі, наприклад, визначення «психотерапевт» вже давно не є вичерпним, адже фахівці-психологи працюють за різними методиками. Так, у психотерапії виділяють груповий аналіз, системну сімейну психотерапію, гештальт-терапію та психодраму. Сьогодні, зауважила Вікторія Онищук, розуміння психічного здоров’я є набагато глибшим, аніж відсутність хвороб. Сюди входить відсутність соціальних відхилень і задоволення якістю власного життя, а саме психотерапевти працюють над тим, аби допомогти розвиткові особистості, усвідомленню нею власних сильних сторін задля досягнення успіху.

Нинішня реформа освіти в Україні піднімає гасло гуманізації, у медицині пропагується зміна суб’єкт-об’єктного ставлення до клієнта на суб’єкт-суб’єктне, тобто сучасні пацієнти є компетентними у питаннях власного організму. У сфері психології вважається, що «ключики» до подолання проблеми закладені у самій людині, і психотерапевт, за словами В. Онищук, допомагає віднайти їх і удосконалити особисте життя.

Водночас діти — найбільш чутлива категорія населення, яка віддзеркалює усі суспільні зміни, як і будь-які зміни у родині та учнівському колективі. Прояви дитячої поведінки свідчать про стан здоров’я самої суспільної системи, — розповідає Вікторія Онищук. Вона також підкреслює, що молодші діти виснажують спонтанністю, непередбачуваністю, тоді як підліткам характерне відчуття нестабільності, невизначеності. Часто у пригоді стає спілкування з компетентним дорослим. Якщо ці функції вдало виконує сім’я, то ризик поведінкових зрушень мінімальний, але якщо сім’я функціонує нездорово (є неповною чи обтяжена хворобою, тривалою відсутністю батьків), то у поведінці можуть наступити певні зміни, наприклад підвищення агресивності, відмова відвідувати садок чи школу, що, до речі, є найпоширенішим приводом для зустрічі психотерапевта з дитиною, як свідчить наша практика. Тобто поведінкою дитина сигналізує, що не всі її потреби задоволені, у неї не вистачає сили для повноцінного розвитку відповідно до її віку».

Тому в рамках Української спілки психотерапевтів проводиться т.зв. доосвіта через методику власного терапевтичного досвіду фахівців гуманітарного напряму — вчителів, лікарів, практичних психологів, соціальних працівників з тим, щоб вони навчилися соціально компетентно, усвідомлено, емоційно гнучко підходити до потреб кожної окремої дитини. «Суспільство прийшло до того, що психотерапевтичні та психологічні знання необхідні як для педагогів, так і для лікарів, а тим більше для усіх батьків, щоб наші діти зростали здоровими», — каже В. Онищук. Двері конгресу, який відбудеться у неділю в приміщені Падіюну, відкриті для усіх бажаючих. Реєстрація учасників відбудеться о 9.30. Серед питань, які розглядатимуться у теоретичній частині — значення гри у психічному розвиткові дитини, «дитячий міф», проблеми викладення етики в школі та розвитку особистості дитини, «жінка-амазонка»», психопрофілактика раку молочної залози у ранньому юнацькому віці та інші. Окрім того, у рамках конференції проводитимуться так звані ворк-шопи — практичні заняття для усвідомлення різних аспектів психології через власний досвід, т.зв. власну терапію. Особливо запрошують до участі журналістів, оскільки про конкретний випадок роботи психотерапевта з клієнтом писати не дозволяє правило конфіденційності, а про власний досвід, здобутий у ході саме таких практичних занять з психотерапевтом, журналіст має право розповісти іншим.
Сучасні напрями психотерапії — це прихід європейських стандартів, що особливо актуально сьогодні для України, оскільки відповідно до Болонської концепції освіти здобуття професії психотерапевта через отримання власного терапевтичного досвіду невдовзі стане у нас нормою.

Катерина Зінов’єва, психодраматист, лікар-психіатр за освітою розповіла: «Теоретичних знань мені не вистачало для того, аби працювати психотерапевтом. Лише стажуючись у Німеччині та Словенії, я наочно побачила як працює психотерапія. Завдяки методиці доосвіти я навчилася працювати за напрямом психодрами, що насправді означає терапію грою. Робота психотерапевта проводиться у формі рольової гри. Саме завдяки їй можна багато чого зрозуміти про дитину, побачити те, що вона не повідомить словами».

Володимир Башкірєв, голова закарпатського осередку української асоціації Гештальт-терапії повідомив, що виокремлення напрямів психотерапії є позитивним наслідком роботи Української спілки психотерапевтів: «Україна визнала пріоритетом держави особистість і всі сфери нашого життя гуманізуються. Гештальт-терапія — це один із напрямків гуманістичної філософії, який надзвичайно активно розвивається з ХХ століття і є суто практикою психотерапії, мистецтвом контакту, ширшим спектром сприйняття людини, аніж просто словесний, тобто на чуттєвому рівні».

За словами учасників засідання, вже чимало закарпатських батьків звертаються до психотерапевтів за консультацією — як правильно виховувати дитину, сприяти її інтелектуальному та емоційному розвиткові, не зашкоджуючи. Адже увага до періоду дитинства забезпечує у подальшому розвиток повноцінної успішної людини, позбавленої проблем із психічним здоров’ям.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати