Варто віддати належне майстерній грі акторів, осучасненій інтерпретації Франкового твору, сатиричним та комічним епізодам. Проте кінцівка вистави, м’яко кажучи, просто шокувала публіку.
Музика гурту “Кому вниз” гармонійно підкреслювала пролетарські настрої гноблення і зубожіння та особисту трагедію головного героя. Наскрізною ниткою крізь увесь твір проходить реакція пролетаріату на поглинання великим іноземним капіталом дрібного вітчизняного. Відчай майстра Чирняка доходить до межі, коли він довідується, що страшним англійцем, який віщує тільки біду його взуттєвій майстерні, є його рідний син. Проте, коли головний герой, зраджений усіма своїми робітниками, запитує, мовляв, як же тепер відродити нещасну нашу землю, вистава з театрального різко переходить в інший простір. Як не дивно політичний.
Під пісню “Кому вниз” “Вийди, замучена людьми” на сцені з’являється дівчинка, зачіска якої не дає можливості двозначно трактувати, кого ж вона уособлює. Розстеливши на сцені вишиваний рушник, дівчинка з “короною” на голові зникає. За нею з’являється жінка з аналогічною зачіскою, то пак “справжня Юля”, та ще й з зеленим паростком у руках. Ну, зовсім з передвиборчого плакату. Але це ще не все. Фінальну сцену вистави озвучує пісня “Ющенко – президент” водночас із слайдами про Помаранчеву революцію. Останній слайд “Майстер Чирняк” Іван Франко переконали присутніх, що вся ця політична клоунада їм, на жаль, не примарилась.
Який зв’язок між твором Івана Франка, Юлією Тимошенко, нинішнім президентом та Помаранчевою революцією? Відповідь на це запитання знає, мабуть, один лише режисер вистави. Передвиборча кампанія вже давно минула. Втім, очевидно, не для всіх.
25 травня 2006р.
Теги: