Поет Петро Мідянка: Я не Пілат, щоб умивати руки після протокольного потиску Януковича

Петро Мідянка – один з найбільш своєрідних, незвичних українських поетів. Він пише цікаві й сучасні вірші закарпатським діалектом. Він – бажаний і регулярний гість усіх найбільших українських літературних фестивалів, і не лише українських, але при цьому живе в селі Широкий Луг та працює шкільним учителем.

Поет Петро Мідянка: Я не Пілат, щоб умивати руки після протокольного потиску Януковича

Нещодавно Мідянка став лауреатом Шевченківської премії, що викликало неоднозначну реакцію – хтось радів за те, що з’явився «нешароварний» лауреат, а хтось закликав не приймати премію з рук Януковича…

Пане Петре, хоч і постфактум, але вітаю вас із отриманням нагороди. В Інтернеті багато хто казав, що це той рідкісний випадок, коли Шевченківську премію дали «за правильною адресою». Але чимало й тих, які вважають, що краще вам було б від неї відмовитися через її спрофанованість. Яке це взагалі відчуття було – отримувати премію з рук Януковича?

Я отримував премію імені Тараса Шевченка. А в тому ряду не лише Платон Воронько й Микола Нагнибіда, а багато прекрасних імен діячів нашої культури. Взагалі, у нас спрофанована не лише Національна премія, а й сама незалежність України. Янукович лише виконував ритуал нагородження. Я не Пілат, щоб умивати руки після протокольного потиску. Протоколом не було передбачено виступ для літераторів, очевидно, він умістився в спічрайтерській промові Президента. Я давно слідкував за дискусією про Шевченківську премію, я знаю причини відмов од нагороди, але правий Микола Рябчук у своїх міркуваннях http://Gazeta.ua.articles/ryabchuk/_relikt/426817 , він дуже об’єктивний.

Якщо не секрет, на що підуть гроші?

Я живу в селі на запущеному батьківському обійсті, яке конче необхідно реконструювати. З учительської платні мені ледве вистачало одному на прожиття в горах за 200 кілометрів від Ужгорода. Так що грошам є місце.
Взагалі, питання літературних премій, їхнього рівня зараз досить активно обговорюють критики, читачі, письменники. А яка з премій видається найбільш адекватною вам?

Росія має найбільшу кількість премій. Ви подивіться, скільки там присуджень. В Україні спілчанські премії це майже ніщо, обласні й фундаційні також. Ми не Франція й не Англія, де користування гонкурівською лауреатською виделкою важить більше, ніж грошова винагорода. Можна заснувати альтернативну, незалежну від влади премію й інший комітет, але хто це зробить, НСПУ, АУП?

Ви й далі плануєте працювати викладачем у сільській школі?

Ви думаєте, що після тридцяти років стажу мене візьмуть у Сорбонну? Маю не так много років до емеритури (пенсії. – Авт.), то де мені дітися з села? У мої роки вже нічого не міняють, багато хто в хосписах і шпиталях…

Користувачі Інтернету, переважно не надто добре уявляють собі будні карпатського сільського вчителя-поета. Можете описати свій типовий день?

Я доїжджаю в сусіднє село через ліс і каньйон чотири кілометри. Зранку на райцентр два автобусні рейси до дзвінка на перший урок. Встаю о шостій, щоб випити каву, викурити цигарку й встигнути на маршрутку. Мою ставку (18 годин на тиждень) після присудження премії розклали по шість уроків у три дні. Це в зв’язку з виїздами на фестивалі й презентації, котрі не завжди співпадають з моїм розкладом. Зазвичай «Київські лаври» беру за власний рахунок. Вертаюся десь по третій і мушу доглядати господарку. Не можна кидати все на плечі дружини. Сучасна школа виснажує нервово й фізично. Я тримаюся до вечірніх новин, далі можу заснути за компом у кріслі. Зранку таке знову повторюється: уроки з дебільними творами й переказами, які дуже пасують поету. Я умовно вільніший на час відпустки, хоч сім’я все одно накладає певну відповідальність.

Таке життя сприяє чи заважає поезії?

У молодості сприяло. Я мав більше часу з книжкою на пасовищі, ніж тепер з інтернетом і мобілкою. Багато кому ці спокуси набридли, я за це поважаю Сергія Жадана, без цього він не менш комунікабельний (Сергій Жадан майже не користується мобільним зв’язком. – Авт.).

Загальновідомо, що більшість читачів сучасної української літератури взагалі та поезії зокрема живуть у великих або середніх містах. А чи можете уявити собі, що можна було б зробити, аби доступ до неї та бажання читати з`явилося й у мешканців інших населених пунктів?

За радянських часів у Спілці письменників було бюро пропаганди художньої літератури, були платні виступи письменників. Нині треба розширити мережу книгарень. Колись такі були, я сам по них купував збірочки. Треба задіяти українські телеканали, їх більше дивляться різні вікові категорії читачів, ніж світову павутину. Треба створити в найбільш відвідуваних крамницях відділи книги, одна шафа не займе багато корисної площі. Зрештою, треба читабельно писати: від дитячої книги до трилера. Не буде радянської масовості, але буде читач, котрому потрібні радикальні зміни в методиці вивчення, а не викладу літератури. Або, може, її відмінити взагалі на певний час, а згодом буде видно чи є потреба слова?

Розкажіть про свою найновішу книжку?

Після «Луйтри в небо» я ще видав «Вірші з поду» й «Марамороський розлом». Остання більш упорядкована, час не тис, а з «Луйтрою…» я запросто міг вилетіти з проектів «Темпори» за невчасність рукопису. З «Розломом…» мав більше часу, там багато сонетів і всякого такого іншого. Вона, на жаль, потрапить тільки в закарпатські бібліотеки як держзамовлення.

Що зараз пишеться? Чи плануєте якісь новації в манері письма, образності? Чи «тягне» в якийсь новий бік?

Не хочу бути оракулом. Не можу прогнозувати літературний процес.

Сьогодні в Закарпатті сформувалося середовище цікавих поетів, молодших від вас і пов’язаних із вами. Чи не почуваєтеся «зачинателем закарпатської школи поезії», таким собі літературним Бокшаєм-і-Ерделі в одній особі?

Я люблю цих «поетиків», але від мене вони мало що взяли. Я мав інших учителів, іншу освіту. Дякую їм за прихильність і повагу й не серджуся, коли зриватимуть мої «літературні погони», бо сам колись це із задоволенням робив, але «класиків» по плечу не попліскував. Єдине що не хочу – бронзи в очах «свіжих лав».

Взагалі, як би ви схарактеризували цю новітню закарпатську поезію?

Я радий за Андрія Любку, котрий різко здолав не тільки карпаторуський Парнас. Його креації в цьому болоті якраз і не вистачало. Лесь Белей очевидний на столичному просторі й в центральноєвропейському. Це не канонічна силабо-тоніка, яку мені ще двадцять п’ять років тому заперечував польський українець, поет Тадей Карабович. Не вічно ж мусить бути закарпатська автентика, як у Мідянки. Почасти це мені нагадує «Українську богему» Карманського, здебільшого новий поступ. Є ще багато інших цікавих поетів і поеток, але два названі й Віктор Коврей складають новітню «закарпатську трійцю».

Літератори в сучасній Україні все частіше змушені коментувати складну суспільно-політичну ситуацію, в тій чи іншій формі все більш ангажуються. Як ви до цього ставитеся? Чи не виникає й у вас бажання висловитися про події в державі, закликати до якихось дій? Чи навпаки, наприклад, бачите в цьому небезпеку профанації літератури або загрозу нового соцреалізму?

Це наша національна біда з тими Винниченком, Грушевським, Франком, Маланюком. Що ж чинити, коли мали таких політиків, як Януковича, Кучму, Ющенка. Як і сто років тому, мусимо боронитися від напасті. Великий талант не спрофанує національна політика, але є загрозливими політичні помилки через образну систему мислення. Іноді це виглядає кумедно, коли письменник силоміць втягується в політичний анґажман, як приміром Андрухович на телеканалі ТВІ, але нема на те ради зараз у нашому постколоніальному поспільстві. Швець знайся зі шевством, а в кравецтво не мішайсь. Є політичний, а є письменницький професіоналізм.

 

Олег Коцарев,УНІАН
 

08 травня 2012р.

Теги: Мідянка, поезія

Коментарі

ярослав орос 14.05.2012 / 20:26:08
Людмила 2012-05-13 / 23:19:11
Куди пристати? До себе і пристати. Іншого шляху немає. А Мідянка мовчить. Ніколи йому. А про що говорити? Тема відсутня.

...а широкий луг таки на моєму боці... і, на сьому -- квит!

Людмила 13.05.2012 / 23:19:11
Куди пристати? До себе і пристати. Іншого шляху немає. А Мідянка мовчить. Ніколи йому. А про що говорити? Тема відсутня.

Ember Zoltán 13.05.2012 / 19:54:35
Мидянка один из мудрейщих людей нашего края. Жалко, что не знаком с ним лично, хотя учились в универе в одно время.

Корятович 13.05.2012 / 17:12:37
А мені Ороса дуже, дуже жалко. В Києві професійні патріоти пробують йому пришити 'жида' до його біографії, з діаспори також якось його логіку не зовсім поважають. Тільки на закарпатті ще його люди шанують і бачу що запрошують до дому на бенкетах і по ресторанах.

Не сумійтеся Оросе, ваше пророцтво на відміну других, ще свої люди не відцурались! :-)

ярослав орос 11.05.2012 / 20:11:19
тут іван габор бере на себе витрати (добре... щиро дякую), пані людмила (моя люба людмила загоруйко розповідає про її вареники з лівером, що я -- не сам -- смакував..., але ж -- петро миколович нічичирк... мовчать!
а мій дідо -- орос василь андрійович уже там!!! де будемо всі... не заступиться тута сам за себе...
а київські доходяги в особі (петро миколович знають про кого ж іде мова) намагаються мені пришити "жида", так українські професійні патріоти в особі гаркавих максимів стріх не дають...
(ось так і живу)...
може, й собі поцілувати пантофлю папи...
петре!.. га?..
і, до кого ж мені пристати?...

Нелужанин 10.05.2012 / 00:17:04
Орорса трохи заносить. Боюсь, що з часом це "трохи" буде зростати... На жаль.

Людмила 09.05.2012 / 22:46:40
Пан Орос з дружиною і онукою був минулого літа у нас в гостях, їв вареники з лівером, хвалив, вів себе чемно. Візіт пройшов без ексцесов. Думаю і цього року завітає. Так що організовувати нічого не треба. Дома він один, в блогах - інший.

Оросові 09.05.2012 / 15:42:45
Пане, ви дедалі більше нагадуєте сумнозвісного Петровція. Той теж не міг миритися з талантами інших, так само біснувався і біснується. Задумайтеся, бо й ставитимуться до Вас так само в результаті. А ви наче розумніший за того придурка. чи мо, воно тільки на перший погляд...

Іван Габор 09.05.2012 / 15:11:03
Просив би Вас, пане Ярославе, нвипити склянку холодної води і подумати, чи вартує сваритися з односельчанином на сторінках ЗМІ.
Гадаю, що варто сісти разом і за чашкою кави викинути геть усе, що вас роз'єднує. Готовий взяти на себе витрати по організації цієї зустрічі.

ярослав орос 08.05.2012 / 23:48:12
петре, пора Тобі каятися перед моїм дідом -- оросом василем андрійовичем, і не терендіти про хтозна-що... петре!..
чекаю...

Нересницький 08.05.2012 / 17:42:58
Та дайте покуй чоловікови.Не любится вам Янук?Подивітся іноді і в дзеркало.Побачите що який народ,такі і дворяни.

Істфак 08.05.2012 / 14:18:47
Для релікта забагато чести бути Пілатом.

НОВИНИ: Культура

13:09
Закарпатські лялькарі показали прем’єру вистави "Ірод" Фото новина
03:07
Закарпатська філармонія запрошує на особливий "бароковий" вечір, присвячений 340-річчю Баха
03:00
В Ужгороді відбудеться V-й Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва "Під цвітом сакури"
02:50
В Ужгороді відбулася зустріч з поетом, прозаїком, публіцистом, видавцем та громадським діячем Володимиром Шовкошитним Фото новина
14:26
/ 1
В Ужгородському замку розгорнули виставку молодіжної "Фокус групи" Фото новина
19:28
Визначено переможців театрального фестивалю "Ужгородський Березіль" Фото новина
21:26
У галереї "Ужгород" відкрили виставку робіт учасників Молодіжного об’єднання Закарпатської організації НСХУ Фото новина
00:58
Оголошено переможців ХІV Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" у Хусті Фото новина
15:08
В Ужгороді покажуть"Випадковості та монохроми" Тіберія Сільваші
11:27
В Ужгороді презентують дебютну збірку Віктора Новграді-Лецо "Кавалки душі"
18:20
В Ужгороді, в крамниці-кав’ярні "Zelo" відбудеться майстер-клас з писанкарства
15:15
В ужгородському скансені відбудеться лекція-майстерклас про регіональні особливості традиційної писанки Закарпаття
20:20
У Мукачеві відбудеться новий театральний фестиваль "Сцена для двох" Відео новина
01:11
Закарпатський театр з Хуста привіз до Ужгорода прем'єру "MAVKA лісова" Фото новина
14:28
У Хусті відбудеться ІІ тур фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле" та гала-концерт
18:41
В ужгородському скансені посадять Шевченкову вербу
00:31
/ 1
В Ужгороді відкрили виставку робіт Михайла Сапатюка, присвячену 100-річчю від дня його народження Фото новинаВідео новина
23:53
В ужгородському скансені презентують книжку Михайла Марковича "Ватра в Карпатах"
21:11
В Ужгороді проходить ІІ-й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
00:34
/ 1
В Ужгороді відкрилася традиційна обласна виставка "Графічне Закарпаття" Фото новина
00:00
В Ужгороді відбудеться ІІ-Й Відкритий міжнародний театральний фестиваль актуальної драматургії "Драма сьогодення" Фото новина
14:42
У п’ятницю в Ужгороді представлять антологію української художньої прози "Наша Перша світова"
23:41
До Дня української жінки в ужгородському скансені говоритимуть про жінку в традиційній культурі українців Закарпаття
14:24
/ 3
ВІДЕОФАКТ. В Ужгороді проїжджою частиною бродять "нічийні" коні
15:31
До Дня закоханих в ужгородській філармонії зазвучить "Формула кохання"
» Всі новини